Зі старту державної програми з надання населенню пільгової іпотеки «єОселя» минуло вже 3 з половиною місяця (програма розпочалась 1 жовтня). На сьогоднішній день банки-учасники програми видали усього лише трохи більше 500 кредитів, пише delo.ua.
Такий скромний результат вражає з кількох причин. Наразі на отримання «доступної іпотеки» подано вже понад 24 тис. заявок. Тож результат всього лише у 500 угод аж ніяк не вписуються у заявлені чиновниками плани. А плани заявлені амбіційні. Як казала раніше міністр економіки Юлія Свириденко, протягом 2023 року планується видати 12-15 тис. таких іпотечних кредитів.
Навіть з урахуванням того, що згідно з очікуваннями чиновників, державна програма запрацює повним ходом лише 2023 року, заявлені плани означають, що банки-учасники мають задовольняти по 1-1,25 тис. заявок щомісяця. Доречі, до широкомасштабної війни цей показник складав до 800 іпотек на місяць.
Але вже зараз видно, що отримати доступну іпотеку не так просто.
Нагадаємо ключові параметри пільгової іпотеки за участі держави:
- ставка кредитування під 3% річних;
- строк кредитування до 20 років з початковим внеском від 20%;
- максимальна сума кредиту – 6 млн грн;
- держбюджет покриває майже всю вартість кредиту для позичальника.
Формально учасниками програми “єОселя” є п’ять банків: Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Глобус Банк та Sky Bank. І треба зазначити, що видачею пільгових кредитів займаються в основному перші три фінустанови. Сама «єОселя» реалізується Мінекономіки спільно з Мінцифрою та «Укрфінжитлом».
Для прикладу, майже половина з усіх виданих іпотек припадає на Ощадбанк, який обслуговує військовиків. За програмою «єОселя» він профінансував понад 220 пільгових кредитів на 300 млн грн. До програми також виказують інтерес й інші банки. Приміром, Сенс Банк і Кредит Дніпро.
Згідно із задумом, спочатку на доступну іпотеку могли претендувати тільки чотири категорії населення:
- військовослужбовці (туди ж – правоохоронці та члени їхніх сімей);
- педагоги;
- медики;
- науковці.
На другому етапі, що має розпочатися у 2023 році, доступна іпотека стане відкритою для всіх українців, які потребують покращення житлових умов. Втім вони зможуть взяти кредит на придбання житла під 7% річних.
Банки дуже прискіпливо відбирають кандидатів, вивчаючи їхню надійність
У розмові з нами прессекретар Приватбанку Олег Серга визнає, що видача іпотеки за програмою “єОселя” дійсно проходить повільніше, ніж розраховували в Мінекономіки. У свою чергу директор агентства нерухомості «КиївДімСервіс» Андрій Романов його слова підтверджує і пояснив причини такої неквапливості: «У різних банків різні вимоги. Ощадбанк взагалі вимагає документи, які для угоди не потрібні. Наприклад, документи про дітей; запитує, якою є загальна сума прибутків на місяць припадає на дітей, дружину, де вони зареєстровані».
Таким чином банки перестраховуються, пропускаючи найбільш надійних позичальників. У Приватбанку, за словами Андрія Романова, трохи легше ніж у Ощаді, ще простіше пройти усі процедури в Укргазбанку.
«На мою думку, Укргазбанк серед усіх в цьому сенсі найбільш просунутий. Тут знаходять рішення по різних ситуаціях», – додає експерт.
Зазначимо, що фінустанови часто не пояснюють причин відмови у видачі кредиту за програмою «єОселя». Часом трапляються просто абсурдні випадки, коли в наданні пільгової іпотеки можуть відмовити клієнту, який колись брав у кредит праску, маючи прострочення по виплаті 600 грн протягом 3 місяців.
Є і технічна сторона питання. Полишити окопи позичальникам не вдасться
Щоб оформити «єОселю», потрібно не тільки подати заявку через «Дію» задля отримання попереднього рішення, а й подати документи у банк особисто. А у військовослужбовця, який на передовій боронить державу, звісно, такої можливості немає.
«Спочатку об’єкту нерухомості належить пройти перевірку банків, щоб він підпадав під критерії: вартість квадратного метра, загальна сума «квадратів» на одного члена сім’ї тощо. І треба, щоб людина для закриття угоди приїхала особисто», – говорить Андрій Романов.
А військовики – саме та категорія претендентів на «єОселю», яка подає найбільше заявок і найчастіше отримує іпотеку. Згідно зі статистикою Мінекономіки, з 507 отримувачів «єОселі» на 9 січня 441 – військовослужбовці та силовики (87%).
Проблему визнає і голова Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова: «У «Дії» можна тільки обрати місце, будинок, квартиру тощо. Це – тільки попереднє оформлення. Щось схоже на паспорт кредиту. А на оформлення угоди належить прийти фізично».
Для порівняння: із півтисячі щасливців, яким дісталася доступна іпотека, медиків виявилось лише 41, вчителів – 20, а науковців взагалі – 5.
Також проблемою є невелика кількість банків учасників.
«Звичайно, зараз оформити «єОселю» можна тільки через п’ять банків. Гадаю, цього замало. Тим паче, деякі фінустанови прямо заявляють про своє бажання брати участь в програмі», – вважає голова НАБУ.
У Кабміні зробили висновки і вносять в програму корективи
Судячи з усього Уряд залишився незадоволеним темпами надання доступної іпотеки. Через це Кабмін вніс деякі зміни до програми. Якщо раніше житло, покупка якого фінансується по програмі «єОселя», мало бути не старшим за 10 років, то тепер ця вимога розповсюджується тільки на обласні центри. У всіх інших місцях по областях допустимий вік житла, яке можна буде отримати через «єОселю», підвищили до 50 років. Така нерухомість набагато дешевша, тому і шансів знайти на неї покупця більше. І справді, більшість придбаної нерухомості по держпрограмі – це квартири на вторинному ринку (71%).
Тільки понад 20% позичальників беруть кредит на житло від забудовників, щодо партнерських стосунків з якими рішення приймають банки-учасники.
«Зараз Уряд готує додаткові нормативні документи. По Києву по «єОселі» житла поки ніхто не продає. Як і по обласних центрах. Але за місяць-півтора питання буде розв’язане. Зараз же основний акцент на приміську зону. Охочим отримати житло у крупних містах треба трохи потерпіти», – констатує Андрій Романов.
Наостанок додамо, що серед українців потреба в житлі справді дуже висока. За час війни було зруйновано чи пошкоджено близько 20 млн «квадратів» житлових приміщень. За підрахунками Мінрегіону, руйнувань або суттєвих пошкоджень зазнали будинки понад 2,4 млн громадян.
