У 2023 році аграрії зберуть урожай, який буде скромним не лише порівняно з рекордним у 2021-ом, а й з «воєнним» 2022 року. Причини очевидні – значна частина території країни, як і раніше, окупована, експорт продукції ускладнений, і фермерам іноді просто не вистачає оборотних коштів для проведення повноцінної посівної кампанії. «Апостроф» з’ясовував, якими є перспективи врожаю на поточний рік, і чи є загроза голоду для українців.
Занадто вузький коридор
Минулий рік став справжнім випробуванням для українського сільського господарства. Виростивши у 2021 році рекордний врожай (106,6 мільйона тонн зернових та олійних), українські аграрії після 24 лютого 2022 року практично втратили можливість експорту через масове вторгнення російських військ і блокаду морських портів.
Намагання організувати вивіз зернових іншими шляхами — залізницею до польських і румунських портів та морем з гирла Дунаю — не принесли радикального полегшення. Пропускна спроможність цих маршрутів набагато нижча, ніж у морських портів, а вартість перевезень навпаки — набагато вища. Відтак, втрачаючи об’єми експорту, українські аграрії повинні були знижувати внутрішні ціни, щоб покрити зростання вартості перевезення.
І хоча «зерновий коридор», який запрацював в серпні, дещо полегшив ситуацію, вітчизняне сільське господарство все одно понесло важкі втрати. За даними, оприлюдненими міністром агрополітики та продовольства Миколою Сольським, за результатами 2022 року Україна експортувала агропродукцію на суму близько 20 мільярдів доларів, що майже на 50% менше, ніж у 2021 році.
Також відбулося значне скорочення виробництва переважної більшості видів сільськогосподарської продукції, як в рослинництві, так і в тваринництві.
«Втрата обсягів виробництва продукції рослинництва в натуральних величинах в 2022 році в порівнянні з 2021 роком становить 35-40%, — розповіла «Апострофу» аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. — Це обумовлено як скороченням посівних площ (тимчасовою окупацією ряду областей України), так і більш низькою врожайністю в порівнянні з попереднім роком. В тваринництві ситуація трішки краща, однак і тут спостерігаються скорочення обсягів виробництва на 10-15%«.
За попередніми оцінками, в 2022 році вирощено 53,6 мільйона тон зернових (з урахуванням кукурудзи, яка ще не зібрана на 20% посівних площ). Це на 38% менше аналогічного показника попереднього року. Також зібрано 19,3 мільйона тон олійних культур, що на 25% менше ніж у 2021 році.
Труднощі з експортом продукції і збільшення вартості транспортування призвели до значного погіршення економічного становища українських аграріїв.
«Після морської блокади України вартість логістики зросла в чотири рази, — говорить Світлана Литвин. — І навіть відкриття «зернового коридору» не вирішило цієї проблеми, оскільки експортний потенціал значно перевищує можливості коридору, роботу якого зараз російська сторона сильно гальмує. Тому в поточних умовах експорт зернових не є рентабельним. Проте аграріям потрібні обігові кошти для продовження своєї діяльності, і тому вони продовжують вивозити продукцію«.
В найбільш несприятливій ситуації опинилися північно-східні області, які знаходяться найдалі від портів Одещини і західного кордону. Для них сьогодні вартість логістики є найвищою, що примушує їх продавати свою продукцію за заниженими цінами.
«На Закарпатті ціна тонни кукурудзи з ПДВ складає 6800 гривень, а в Сумській області — 4900 гривень, — говорить Світлана Литвин. — Проте навіть в західних областях ціна є такою, що не покриває витрат на виробництво«.
Ріпак замість кукурудзи
Загальний прогноз на врожай 2023 року виглядає не надто сприятливим. В першу чергу, через зменшення посівних площ. На сьогоднішній день з 28,4 мільйона гектарів загальних посівних площ України під окупацією знаходяться 3,8 мільйона гектарів. Ще 3,8 мільйона гектарів неможливо обробляти через близькість до місць бойових дій і забруднення вибуховими пристроями (та речовинами). Таким чином, посівна площа внаслідок війни зменшилася на 27%.
Окрім того, очікуються значні структурні зміни в аграрному бізнесі, зумовлені проблемами з логістикою. Зокрема буде зменшуватися частка зернових культур, які складають на сьогоднішній день основу аграрного експорту України, проте вимагають значних об’ємів перевезень.
«За попередніми оцінками, в 2023 році в Україні врожай зернових буде на 60% менше в порівнянні з довоєнним 2021 роком, — каже Світлана Литвин. — З осені озимими сортами засіяно 3,8 мільйона гектарів, що на 26% менше, ніж восени 2021 року на контрольованих територіях. Причому найбільше знизили посівні площі північно-східні та центральні області«.
Натомість аграрії починають переорієнтовуватися на культури, які дають меншу врожайність на гектар, зате тонна готового продукту коштує більше.
«Раніше ставка значною мірою робилася на кукурудзу через її високу врожайність, — розповів виданню радник міністра агрополітики та продовольства Михайло Соколов. — Проте в нинішньому році значна частина кукурудзи лишилася на полях незібраною, оскільки фермери не бачать можливості її продати на експорт. Фермери будуть збільшувати виробництво олійних культур, наприклад, ріпаку. Це дасть можливість менше експортувати в тонах і отримувати стільки ж виручки«.
За словами експерта, аграрії, думають і про розвиток виробництва інших продуктів, які мають більшу додану вартість і меншу вагу, наприклад, м’яса. Проте треба розуміти, що розвиток таких технологій вимагає часу, а також пошуку надійних ринків збуту готової продукції. Тож в цьому році значного збільшення тваринницького виробництва ще не варто очікувати.
«Уряд також здійснює заходи для сприяння розвитку садівництва та ягідництва, — говорить Михайло Соколов. — Ці культури забезпечують велику додану вартість і значну кількість робочих місць. Проте ця галузь також вимагає певного часу для пошуку ринків збуту продукції«.
Дефіциту не буде, але ціни зростуть
В результаті зміни посівних площ очікується, що структура врожаю нинішнього року буде суттєво відрізнятися від традиційної.
«За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами в 2023 році становитимуть 8,7 мільйона гектарів, що на 22% менше показника 2022 року, — говорить Світлана Литвин. — При цьому посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 мільйона гектарів, що на 32% перевищує показник 2022 року. Це вперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими«.
Окрім того, в нинішньому році очікується зниження врожайності. Переважно через те, що фермери змушені економити, і в грунт вноситься на 50-60% менше добрив. За оцінкою фахівців, урожай з гектара зменшиться залежно від регіону і культури на 10-30% порівняно з середньою урожайністю минулих років.
«В підсумку прогнозується, що загальний врожай зерна в 2023 році може скласти 34 мільйони тонн, що на 37% менше показника 2022 року, — каже Литвин. — Олійних культур очікується 19,3 мільйони тонн — на 13% більше показника 2022 року«.
Хороша новина в тому, що зменшення врожаю зернових не зачепить інтересів українських споживачів, оскільки навіть за умов нищівної війни наші аграрії вирощують набагато більше хліба, ніж це потрібно для внутрішнього споживання.
Проте, скоріше за все, вартість сільськогосподарської продукції в нинішньому році зросте. Наскільки значним буде подорожчання, сьогодні прогнозувати важко, оскільки це залежить від величезної кількості факторів. Зокрема на ціни будуть продовжувати тиснути логістичні проблеми. І чим краще вдасться їх вирішити, тим меншим буде подорожчання.
А ось експортний потенціал українського аграрного сектору, який в умовах війни залишився головним локомотивом економіки, значно знизиться. Очікується, що за результатами нинішнього року Україна зможе експортувати близько 35 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Для порівняння, експортний потенціал після врожаю 2021 року складав 85 мільйонів тонн.
«Проте навіть при зменшенні об’ємів виробництва є надія на те,що сільське господарство отримає прибутки, — вважає Михайло Соколов. — Зниження врожаю послабить навантаження на транспорт. Як результат, відпаде потреба в пошуку обхідних шляхів, пов’язаних зі значними витратами, і весь об’єм експорту можна буде вивезти через «зерновий коридор». В цьому випадку ціна логістики порівняно з нинішнім роком знизиться. В той же час, прогнози на зменшення надходжень продуктів харчування з України, можуть призвести до підвищення світових цін. Таким чином, навіть при зниженні загального об’єму експорту, втрати сільськогосподарських підприємств можуть бути компенсовані за рахунок підвищення рівня прибутку«.
Тож хоча сільське господарство України і зазнало значних втрат через війну, голод нам в нинішньому році не загрожує. А після перемоги Україна має шанси доволі швидко відновити статус одного з найбільших світових виробників продовольства.
