Підозрюваний у хабарі замміністра інфраструктури, дивні ціни на продукти для військових від Міноборони. І вишенька на торті – перепустка на проїзд на закриту для авто площу Ринок, презентовану головним патрульним Львівщини зазнобі-чиновниці з «Мерседесом». Останній випадок навіть яскравіший за хабарі та відкати, пише КП в Україні. Ті хоч тримають все в таємниці, а тут відкрито – на камеру та в Інстаграм. Дивіться, заздріть, що ми можемо!
Корупція настільки в’їлася в наше життя, що вочевидь заборонені речі стають предметом вихваляння. Кожна влада, прориваючись до державного керма, клянеться покінчити з цим ганебним явищем, а воно тільки більше колоситься. Ось знову обіцяють «навесні садити» – ми сміємось…
Боремося, боремося, а не розуміємо з чим
Нескладно передбачити, що «справа Лозинського», якому НАБУ інкримінує ні багато ні мало – участь в організованому злочинному угрупуванні з розкрадання державних коштів, стане в один ряд зі «справою Насірова», «бурштиновою справою» та іншими гучними, але такими, що нічим не завершилися. справами. Адвокат Олександр Тананакін. який, мабуть, узяв на себе захист інтересів ексзаступника міністра, вже повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що Лозінського не затримували на хабарі, грошей у нього не знайшли, а звільнення – незаконне.
У юридичній компанії «Міллер», яка взяла під крило колишнього голову «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, відстоюватимуть позицію, що премія 229 мільйонів гривень – це ніяке не зловживання, а заслужена винагорода від Наглядової ради компанії. Мовляв, є тому докази.
— Дискусія про те, що таке корупція, настільки широка, що справді виглядає нескінченною. А там, де немає доступних критеріїв, нескінченною буде й боротьба, – зазначає політолог Олексій Якубін. – В Україні немає чіткого поняття «політична корупція», яка тісно зрощена зі службовою. Не ухвалено закон про лобізм, який дозволив би перевести частину корупційних діянь до лобістських. Ми весь час говоримо, що боремося, але іноді не розуміємо з чим.
Для перемоги над корупцією в Україні є, начебто, все – п’ять потужних державних органів із тисячними штатами, як мінімум шість суспільно-політичних платформ, які отримують гранти та інвестиції. Боротьба з корупцією – це сам по собі бізнес, який поглинає мільярди гривень на рік і обіцяє високооплачуване працевлаштування. Але ефекту, на жаль, немає.
— У семи няньок, як кажуть, дитя без ока. Державні органи перекидають відповідальність один на одного. Запитати, по суті, нема з кого, — продовжує Олексій Якубін. – Система премій та надбавок не компенсується штрафами за відсутністю результату. Плюс до всього, всі ці органи є заручниками політичних розбірок. Змінюється влада, і оголошений учора корупціонером чиновник сьогодні знову опиняється на коні. Це не подобається людям.
Ще ніхто не зізнавався
Історія з продуктами для військових виглядає двояко. Одні стверджують, що Міноборони нічого не порушувало, інші ображаються на «золоті» яйця.
Мовляв, поки в країні навіть діти жертвують на армію зі своїх скарбничок, хтось гріє на цьому руки.
Міноборони у відповідь заїжджено заявляє про «нульову толератність» до корупції та скаржиться до СБУ на тих, хто інформацію поширив. Вибачте, хлопці, але підозріло. У нас ще жоден, на кому шапка горіла, у цьому не зізнавався.
— Корупція — це результат системи кругової поруки, що склалася. Вона особливо розквітла за часів президентства Віктора Ющенка, коли в країні створили кілька центрів впливу, — каже політтехнолог Тарас Загородній. — Я не є шанувальником пана Кучми, але зустрічався з людьми, які вели бізнес у ті часи, і чув їхню думку. Вони запевняли, що рівень відкатів становив 10-20%, як у всьому світі. Тепер це може бути всі 50%, і нема кого смикнути, бо все покривається.
Коли готувався матеріал, міністр оборони Олексій Резніков пояснив через фейсбук ціни, що шокували всіх.
Яйця по 17 гривень за штуку виявились «технічною помилкою постачальника». Це… за кілограм. Соцмережі заповнив жарт: ви яйця як зважуєте?
Як вони нас розіграли!
І все ж таки найпопулярнішою темою обговорення стало відео з перепусткою «на Ринок». Ми не пояснюватимемо, що голова всіх патрульних області першим має бути стурбований тим, щоб на пішохідній площі – перлині Львова — не шастали панянки на «Мерседесах». І не будемо вважати даму серця патрульного недолугою.
Ця історія про те, що закон — для звичайних людей, а друзям можна все. І це так закріпилось в підсвідомості «вкритих» хоч якоюсь владою, що вони просто втрачають страх.
За «помилку» Романа Пилипенка відсторонено з посади, але не звільнено. І не буде. У мерії Львова оперативно поквапилися — оголосили пропуск таким, що втратив чинність 2021 року Завіса!
— Навколо боротьби з корупцією дуже багато розмов та піару. І це все йде у пар, — вважає експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. – Забуто найважливіший принцип – невідворотність покарання, і це розслаблює корупціонерів. Я вважаю, що проблему можна вирішити посиленням парламентського контролю за антикорупційними органами із можливістю ухвалювати кадрові рішення.
А вони й не бояться
Торік у вересні яскраво спалахнув скандал із розкраданням гуманітарної допомоги у Запорізькій області. І погас… Що зараз із кримінальною справою, чи триває вона і чи буде суд, ми не знаємо. Але знаємо, що чиновниця, у якої проводилися обшуки та нібито було знайдено докази, зустріла Новий рік у шикарному готелі Таїланда. Тобто, нічого поганого з нею не сталося — так, легенький струс.
Тому й обіцяні керівником парламентської фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією «посадки» навесні мало кого налякають. Навіть якщо буде затримання, суд призначить заставу, попрацюють адвокати, а слідчі недопрацюють.
— Суспільство привчили не до того, що є підозрюваний і треба чекати на суд, щоб говорити про винність чи невинність. Суспільство привчили до галасу — НАБУ або ГБР проводить обшуки, висуває підозру, журналісти оголошують злочинця, що переслідується, тиждень-другий — і все забувається. Навіть якщо справа доходить до суду, знаходиться купа помилок та незаконно зібраних доказів. У слідчих відпала необхідність збирати міцну доказову базу, у прокурорів – якісно підтримувати звинувачення, – каже колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець. – Цьому, на жаль, багато причин. Серед перших — неписані реформи, які не зміцнювали, а послаблювали нашу правоохоронну систему та суди.
…Вісім років тому Україна пообіцяла партнерам викоренити корупцію на своєму шляху до Євросоюзу. Ми нагромадили нові держоргани, виховали армію громадських активістів, написали концепції та програми. А сьогодні ЄС задає нам ті ж домашні завдання. Отже, виконуємо їх не так, як треба.
