Президент України Володимир Зеленський доручив військовому керівництву країни створити резерви особового складу. Про це гарант заявив 22 січня під час зустрічі з студентами КНУ імені Тараса Шевченка. Про які саме резерви каже президент, скільки їх потрібно, та чи означає це, що мобілізаційні процеси в країні значно пожвавляться — з’ясовував «Апостроф«.
Що сказав Зеленський
Глава держави, відповідаючи на запитання щодо поповнення особового складу українського війська, повідомив, що військове керівництво отримало завдання створити резерви, щоб захисники мали змогу відновлювати сили після бойових дій.
«Тому що це складно з різних причин – і поранення, і психологічний стан. Він має бути нормальний», – підкреслив Володимир Зеленський.
«Президент зазначив, що не може розкрити подробиць мобілізаційних процесів, але Ставка Верховного Головнокомандувача ухвалила відповідні рішення, і далі командувачі працюють над їх реалізацією на своїх напрямах», — додали в Офісі президента.
Після заяви президента про створення резерву все стає на свої місця. Адже з початку грудня в країні знову активізувалися спільні патрулі співробітників центрів комплектування та поліції, які в багатолюдних місцях роздають «запрошення» у військкомати. Це ще не повістка, а лише оповіщення для актуалізації облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Саме на такому формулюванні наполягають військові. Але звісно ж у самому військкоматі оповіщення може перетворитися на повістку.
Не обходиться, звісно, і без конфліктів. Так, днями в Одесі співробітники центру комплектування застосували силу до чоловіка, який проігнорував правила військового обліку. Це потрапило на відео, і після розголосу Одеському обласному центру комплектування навіть довелося визнати, що їх співробітники повелися «емоційно».
Нагадаємо, що загальна мобілізація триватиме в Україні, як мінімум до 19 лютого. Втім немає сумнівів, що ближче до цієї дати парламент знову проголосує за продовження мобілізації ще на 90 днів.
То що ж це за резерв особового складу, про який каже президент, і який судячи з усього вже активно збирається?
Закон війни
Подробиць та окремих деталей військові поки не повідомляють. В прес-службі Сухопутних військ ЗСУ «Апострофу» порадили звертатися за роз’ясненнями до Генштабу. Ми й звернулися, а там утрималися від коментарів, порадивши слідкувати за офіційними повідомленнями на сайті Міноборони.
Однак експерти кажуть, що з резервом все й так більш менш зрозуміло.
По-перше, військовим на фронті потрібна ротація.
«Рік люди вже на війні без заміни. Це дуже багато. Це втома, а нам для наступу потрібно свіже підготовлене військо», — пояснює «Апострофу» полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
На цьому, врешті-решт, і наголошує президент, коли говорить про відновлення сил після бойових операції.
«Частини потрібно виводити в тил на переформатування і переозброєння», — додає «Апострофу» військовий експерт Михайло Жирохов.
Та щоб дати змогу діючим військам перепочити та переозброїтись, заміну їм потрібно підготовити та навчити.
«Це війська, підготовлені для виконання бойових завдань на техніці, яка нам буде поставлена. Ці війська на поточний час не будуть безпосередньо задіяні в бойових діях. Це і будуть резерви», — пояснює «Апострофу» екс-замначальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко.
То це означає, що йде нова умовна «хвиля» мобілізації?
«Це не нова хвиля мобілізації. Просто триває продовження мобілізаційних заходів для покращення ситуації з підготовкою резерву. Це означає, що будуть створюватись не військові частини, а резерви. Також відбуватиметься підготовка особового складу для виконання бойових завдань», — додає Роман Світан.
Крім того, необхідність формування резерву Збройних сил продиктована і діями ворога.
«Ми ж бачимо, що росіяни зараз готують не менше 200 тисяч мобілізованих в навчальних центрах рф та Білорусі. Стратегічно вони матимуть 200 тисяч особового складу, а вони війну починали маючи 200 тисяч навколо України. Зараз у них є угрупування і вони додадуть до нього ще 200 тисяч. Ну так це дійсно стратегічний резерв, — пояснює Романенко. – Якщо ми хочемо досягти якоїсь мети, то повинні завершити нашу стратегічну оборонну операцію, яка полягає в тому, щоб зупинити противника на всій лінії зіткнення. Ми цього поки не змогли зробити, адже Соледар вони взяли в охоплення. Вони постійно тиснуть живою силою».
А якщо ворога дуже багато, то як нам виходити з цього положення?
«Варіантів два. Перший – застосувати сучасну ефективну важку техніку. А вона у нас вже є? Немає. Зараз у росіян зберігається перевага: вони мають більше авіації і вона більш сучасна, більше артилерії, ракетного озброєння. Та ще й людей в них більше. То як же з ними воювати? За рахунок чого? Тому залишається другий варіант – треба мати резерви. Є об’єктивний закон війни – там, де немає техніки, воюють солдатами», — зазначив генерал-лейтенант.
Цифри війни
Яка ж кількість резерву потрібна Україні? За логікою речей, хоча б не менша за кількість резерву ворога.
«Західні військові аналітики вже давно казали, що нам потрібно сформувати щонайменше два армійських корпуси для того, щоб активно воювати на фронті. Два корпуси — це близько 150 тисяч людей», — каже Жирохов.
Звісно, це додаткові мобілізаційні зусилля. Звідси і поява патрулів в містах України. Однак за словами експертів, просто зібрати тисячі людей замало – потрібне забезпечення (одяг, харчування, інструктори, спорядження).
Крім того, «Близько 80% мобілізованих — це солдати і сержанти, а для того, щоб був повноцінний підрозділ, потрібні офіцери. А просто зараз цих офіцерів немає звідки взяти», — пояснює Жирохов.
Як варіант, покращити ситуацію могла б, наприклад, мобілізація держслужбовців.
«Оптимальним варіантом зараз було б призвати держслужбовців. Значна частина з них має досвід поводження зі зброєю. Адже, наприклад, МВС — це сотні тисяч людей в системі, або деякі службовці СБУ, які не виконують зараз довоєнних функцій, та ж економічна безпека. Також це прокурори, слідчі, податкова служба. Загалом це близько мільйона людей і цієї кількості цілком достатньо, щоб створити резерви та рази в три їх збільшити», — резюмує Роман Світан.
Та все це складна і комплексна робота, з якою, хочеться сподіватися, Міноборони та Генштаб все ж таки впораються.
