В Україні хочуть запровадити податкову реформу, в рамках якої пропонується зокрема продавати автомобільне пальне та інші підакцизні товари виключно за безготівковим розрахунком. Це, за ідеєю, має сприяти підвищенню податкової дисципліни та скороченню «тіньового» ринку. Однак запровадження таких обмежень може не дати очікуваного ефекту, а навпаки, підірвати довіру до держави. У деталях ініціативи влади розбирався «Апостроф«.
У пошуках грошей
Нещодавно заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма провів презентацію концепції податкової реформи, яка передбачає встановлення податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та податку на прибуток на єдиному рівні — 10%. Сам проєкт, що народився в надрах президентської канцелярії, не сколихнув суспільство, оскільки мало хто вірить в можливість його реалізації.
Натомість значний суспільний резонанс викликала відповідь на одне з питань. Ростислав Шурма торкнувся питання компенсаторів, які знадобляться у випадку впровадження запропонованої реформи.
Проблема полягає в тому, що зниження податків завжди викликає тимчасове зменшення надходжень до бюджету. І це природньо — економіці, щоб розквітнути в нових сприятливих умовах, потрібен якийсь час, а податки знижені вже. Тому запроваджуючи подібні зміни в законодавстві, їх автори завжди передбачають, за рахунок чого можна отримати додаткові надходження до державної скарбниці, які дозволять на перехідний період забезпечити виконання бюджетних видатків.
Тож на думку Ростислава Шурми, при запровадженні реформи «10-10-10» одним з основних компенсаторів має стати більш жорстка політика у сфері обігу підакцизних товарів. Не секрет, що значна частина ринку цих товарів сьогодні знаходиться в «тіні», в результаті чого державний бюджет недоотримує значні кошти.
«За оцінками економічних експертів, рівень «тінізації» ринку підакцизних товарів протягом останніх років залишається відносно сталим, — розповів в коментарі «Апострофу» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — Для нафтопродуктів він складає близько 20%, для тютюну — 22%, для алкогольних напоїв — 40%».
Звичайно, таке масштабне ухилення від сплати акцизів стає причиною значного недонадходження коштів до бюджету. І скорочення частки «тіньового» ринку дійсно могло б суттєво поповнити держскарбницю. Питання тільки в тому, яким чином можна цього добитися.
Ростислав Шурма висловив думку, що інструментом, який перетягне всю торгівлю підакцизними товарами на «світлий» бік, може стати повна заборона продавати їх за готівку — тобто залишити тільки безготівкові розрахунки.
Мовляв, цей інструмент вже начебто використовується на ринку нафтопродуктів. За словами Шурми, основні оператори ще весною минулого року повністю відмовилися приймати готівку, і стали проводити розрахунки за допомогою карток і мобільних застосунків.
«Дискомфорт тривав тиждень-два, — заявив Шурма. — А далі всі адаптувалися. І це дозволило повністю «обілити» обіг палива. Те ж саме, я впевнений, відбудеться з тютюном і алкоголем».
Дивно, що ніхто серед присутніх на презентації журналистов не запитав у Шурми, звідки він це взяв. Адже ніякого виключно безготівкового розрахунку на українських АЗС не було.
Заборони не працюють
«Насамперед варто зазначити, що позитивного досвіду в сфері торгівлі автомобільним пальним, на який посилаються в Офісі президента, не існує, — зазначив Олег Гетман. — Немає ознак того, що на АЗС стало неможливо розплатитися готівкою. Також не спостерігається скорочення частки «тіньового» ринку нафтопродуктів. В Україні продовжують працювати «тіньові» заправки і нафтозаводи».
До того ж, спроби обмежити засоби платежів порушують засади ринкової економіки.
«Ця ідея є недієздатною, — зауважив у коментарі «Апострофу» керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський. — Держава емітує гроші, зокрема готівкові, як законний засіб платежу, і вона не може вказувати підприємствам, яким чином їм здійснювати господарську діяльність, і в якій формі приймати оплату за товар».
На думку експерта, спроба впровадити повністю безготівкову оплату за підакцизні товари стане не лише обмеженням свободи підприємництва, гарантованої законами України, але й засобом дискримінації частини громадян. Адже це означатиме, що людина, яка має на руках готівку, має менше прав щодо придбання потрібних їй товарів, ніж та, яка розраховується карткою.
«До того ж, це стане офіційним визнанням того, що готівкова гривня не є повноцінним засобом платежу і має обмежену купівельну спроможність», — додав Несходовський.
Крім цього, держава сьогодні немає достатньо дієвих інструментів для того, щоб забезпечити впровадження заборони на готівкові платежі. Відтак спроба обмежити застосування готівки, скоріше за все, виявиться невдалою.
«Український досвід показує, що люди, зіткнувшись із забороною, негайно починають шукати способи її обходу, — заявив у розмові з виданням засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. — І робить він це дуже вправно, активно і винахідливо. З’являється величезна кількість різноманітних схем обходу заборон. А це, в свою чергу, дає потужний стимул для розвитку нелегального виробництва та «чорного» чи «сірого» ринку».
До того ж, навіть запровадивши заборону на готівкові розрахунки, держава навряд чи виявиться здатна забезпечити її виконання.
«Для виконання подібних рішень потрібні міцні і авторитетні державні інституції, — пояснює Олег Гетман. — Проте на сьогоднішній день в Україні їх немає. Правоохоронна система працює неефективно, слабка судова система. Бюро економічної безпеки потребує повного перезавантаження, погано працює податкова, на митниці — величезна діра. В цих умовах немає жодного значення, які саме заборони чи обмеження пропонує впровадити влада — вони все одно виконуватися не будуть».
Приз в студію!
Більш дієвим методом контролю і виведення з «тіні» певних товарів може стати впровадження електронних акцизних марок. Відповідний законопроєкт незабаром потрапить на розгляд парламенту.
«Суть ідеї полягає в заміні традиційної паперової марки, яка наклеюється на виріб, спеціальним QR-кодом, — розповідає Олег Гетман. — І кожен покупець, зісканувавши код за допомогою телефона, зможе переконатися, чи заплачений акциз».
Звичайно, пересічному споживачу за великим рахунком байдуже, наскільки сумлінним платником податків є продавець. Тому для стимулювання населення до співпраці з податковими органами застосовуються різні форми матеріального заохочення.
Популярним способом є організація лотерей — серед покупців легальних виробів, з яких сплачено акциз, періодично розігруються досить великі грошові призи. Це змушує людей слідкувати за тим, щоб придбані ними вироби мали дійсні електронні марки. За словами Олега Гетмана, такі лотереї дали дуже непоганий ефект в декількох країнах і дозволили скоротити продажі на нелегальному ринку. Проте, як правило, цей ефект є обмеженим у часі: масовий інтерес до лотереї зберігається приблизно протягом року.
«Більш ефективним методом є кешбек, — продовжує Гетман. — Покупцю, що придбав нелегальний виріб, пропонують повідомити про це податковим органам. Ті проводять перевірку у продавця, і половина суми накладених на нього штрафів виплачується пильному споживачеві. Такий порядок створює постійний стимул для покупців перевіряти коди на придбаних товарах і реагувати на порушення».
Яким саме способом залучення громадян до контролю за податковою дисципліною скористається уряд, поки що невідомо. Проте більшість фахівців впевнені, що традиційний метод заборон, якими б вони не були, не призведе до бажаних результатів, а лише збільшить кількість податкових порушень.
