В місті Дрогобич, що на Львівщині, днями трапився прикрий випадок: інвалід дитинства Руслан Кубай, що не має кистей на обох руках, отримав повістку до військкомату. Прикрість можна було б списати на звичайну паперову помилку воєнкомів. Однак коли місцевий мешканець прийшов до військкомату, щоб наочно засвідчити свою непридатність до військової служби, чоловікові визначили статус «придатний». Мешканцю Дрогобича довелося звертатися за допомогою до юристів та до органів місцевої влади, щоб медкомісія у військкоматі змогла «побачити», що у Руслана Кубая таки немає кистей рук. І подібні випадки халатності військових медичних комісій, на жаль, непоодинокі. Що з цим робити та як підготуватись до візиту у військкомат, якщо стан здоров’я дійсно не дозволяє служити — з’ясовував «Апостроф«.

Прикра реальність

Згідно з законом «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни України які приписуються до призовних дільниць, призиваються або приймаються на військову службу — проходять обов’язковий медичний огляд.

Згідно з наказом Міноборони № 402 від 2008 року, такий медичний огляд проводиться в рамках військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров’я до військової служби.

«Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров’я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України», — значиться в тексті наказу.

Діючий орган цих експертиз – військово-лікарські комісії (ВЛК). І скарг на ВЛК серед українців вистачає. При тому, скарги ці навіть не на саму діяльність комісій, а на їх бездіяльність.

Євген Падший з Полтави намагався потрапити на службу до ЗСУ ще в 2015 році. Та не склалося.

«У мене була травма ліктя, після якої у мене рука згинається відсотків на 20, при цьому рівно теж не розгинається. Я навіть на велосипеді їздив без шолому, тому що не можу його застебнути, — пояснює «Апострофу» чоловік. – Тоді мене визнали непридатним».

Під час воєнного стану Євген отримав повістку в метро Харкова, коли приїхав туди по роботі. Чоловік прийшов у військкомат і там його визнали вже придатним.

«Ніхто мене не обстежував. Тільки питають, чи є скарги на здоров’я. Якщо є, то чи є звернення за останній рік до лікарів. Якщо таких звернень немає, то пишуть – «придатний». Та травма в мене була ще в 19 років, тому я і не звертався останній рік до лікаря, а група інвалідності мені не потрібна, у мене робота за комп’ютером, тому звертатися до лікаря теж не було потреби. На підставі цього мені встановили, що я здоровий», — пояснює Євген.

При цьому чоловік наполягає, що він не ухилянт і готовий допомагати ЗСУ. Але хотів би це робити дійсно ефективно.

«Восени я сам намагався піти у ЗСУ, адже всюди казали що потрібні айтішники. Але, це тільки кажуть, а все вже зайнято. Моє бачення — я не придатний в айті, але на нуль саме те що потрібно. Хоча, наприклад, копати окопи я не зможу, повзти не можу. А потім командири будуть питати, навіщо інваліда їм підсунули», — резюмує Євген Падший.

Якщо звернутися до єдиного реєстру судових рішень, можна побачити, що і там вистачає позовів на військкомати, військові частини та лікарські комісії. Ось до прикладу вимога в одному з позовів: «визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії при військовій частині щодо не проведення огляду«.

«Якщо людину взагалі не направляють на комісію, то це абсолютно грубе правопорушення. Це службовий злочин тої посадової особи, яка намагається людину відправити у військо повз медичну комісію», — пояснює «Апострофу» екскомандир роти батальйону Айдар Євген Дикий.

Або ось ще одна схожа вимога в позові: «визнати протиправною бездіяльність начальника Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не забезпечення (організації) проведення медичного огляду військово-лікарською комісією відносно військовозобов`язаного».

Тобто не проведення медичних оглядів перед мобілізацією в ЗСУ вже стало прикрою реальністю. Більш того, за словами адвоката Дмитра Бузанова, в його практиці були випадки, коли ВЛК взагалі не створювалися у військкоматах, а людей призивали.

«Я маю клієнта, який раніше проходив службу в АТО, а зараз його призвали взагалі без медкомісії. Тобто її в принципі не було створено. І призвали його на підставі протоколу, за рішенням комісії, яка була понад 5 років тому, і дала висновок, що він здоровий. Це було у Покровську. Природно, що на той момент не один мій клієнт потрапив у таку ситуацію, а всі призовники у Покровську, — каже «Апострофу» Бузанов. – Нещодавно також зателефонував клієнт, а в нього дійсно є купа хвороб. Він прийшов до військкомату, розраховуючи, що лікарі повинні це встановити. Та ні. Придатний. І завтра вже явитися з речами. Вчора він отримав повістку, сьогодні прийшов до військкомату, а завтра його вже направляють у військо. І якщо він не прийде, то буде кримінальна відповідальність. А потрапивши на фронт, всі проблеми зі здоров’ям в нього загостряться. Навіщо така людина потрібна на фронті?».

Чому так відбувається?

Почнемо з кінця: тому що військкоматам і лікарям банально бракує часу розбиратись.

«Коли йдуть активні бойові дії, нікого не хвилює ваш стан здоров’я, — пояснює «Апострофу» військовий психолог Олексій Скиртач. – Я працював з бригадою, і там було повно обмежено придатних людей, які воюють в піхоті. Працював я і з людиною, що мала групу інвалідності по зору ще з дитинства, і він також був в піхоті. Військові лікарські комісії працюють лише тоді, коли ти хочеш підписати контракт. Ось тоді вони працюють на повну: треба пройти всіх лікарів, якщо в тебе все ж знайдуть якісь проблеми зі здоров’ям, можуть і забракувати. А у випадку мобілізації… Ну що тут казати, Батьківщині потрібні люди. Йде конвеєр і просто немає часу розбиратись».

Крім того, що бракує часу розбиратись, то ще й немає кому розбиратись.

«Комісії малочисельні, адже тих лікарів просто не вистачає, — пояснює Євген Дикий. – Їх і раніше не вистачало, а зараз ще більше. Адже дуже багато медиків так само були призвані на фронт в польові та тилові шпиталі. Тобто зараз кількість лікарів в комісіях ще менша, ніж на початку війни, а масштаб призову такий самий».

Але! Брак часу – наслідок, а не причина. Головна ж причина такого поспіху, на думку експертів – погана організація процесу мобілізації. Так, українському війську дійсно потрібні люди. Це факт.

«Нам терміново потрібно дуже багато людей. Росіяни тільки за осінь мобілізували 350 тисяч: 300 тисяч звичайних мобіків і 50 тисяч зеків. Тільки за осінь! А це половина від тієї кількості, яку ми мобілізували взагалі за всю цю війну. Крім того, ми так само несемо втрати: як вбитими, так і пораненими. Тобто нам потрібно поповнити втрати, сформувати резерви і нові частини для наступу та банально компенсувати ту кількість людей, яку мобілізував наш ворог. Нам потрібна така ж мобілізація, як була навесні минулого року. Це об’єктивно», — додає Євген Дикий.

Мобілізація в Україні, звісно не припинялася, однак її друга масштабна хвиля, на думку експертів, почалася занадто пізно. Звідси і поспіх на ВЛК.

«Чому ми починаємо цю мобілізацію лише зараз? З моменту, коли стало зрозуміло, що росіяни не змирилися з поразкою їхнього контрактного контингенту, та будуть проводити масовий набір мобіків, саме в той момент треба було починати нашу мобілізацію. Запізнились з призовом, а тепер хочуть чимшвидше відправити людей на фронт. От і стоїть питання бігом заткнути дірки: набрати галопом купу мобілізованих і майже без підготовки закрити ними дірки на фронті, — пояснює Дикий. – Можна проковтнути питання, чому навесні минулого року військкомати і ВЛК були не готові прийняти одразу таку кількість людей. Але чому за наступні 10 місяців нічого не змінилося і військкомати досі не можуть ефективно опрацьовувати велику кількість людей? Це вже питання, за яке в будь-якій цивілізованій країні мали б полетіти погони».

Тільки зараз, коли минув майже рік великої війни, у МОЗ почали визнавати проблеми в діяльності ВЛК і лише планують її реформу. Але поки що лише в частині допомоги пораненим військовим, які проходять ще той бюрократичний ад, щоб отримати висновки експертизи. Про мобілізованих мови немає.

Та чи варто казати, що на фронті хвора людина, яку пропустила ВЛК, стає тягарем, а не помічником для армії.

«Коли ці люди потрапляють до армії, їх хвороби нагадують про себе, а списати такого військового — дуже важка процедура: треба зібрати купу різних підписів. Наприклад, військового повинні направити на ВЛК, а щоб отримати це направлення, потрібно щоб його підписали начмед, командир роти, командир військової частини — а вони всі в різних місцях. Списати таких людей ну дуже важко. Інваліда дитинства по зору, про якого я казав, ми списували близько двох місяців. А цей час держава витрачала гроші, щоб утримувати таку людину, а толку від неї на фронті ніякого немає, якщо людина реально хвора. Можливо це жорстоко прозвучить, але хворі люди не потрібні армії», — резюмує Олексій Скиртач.

Що робити?

Як людині, яка дійсно має проблеми зі здоров’ям, підготуватися до візиту у військкомат? Експерти радять брати ситуацію в свої руки.

«Не треба розраховувати, що уважна і добра медкомісія буде тебе ретельно обстежувати та сама шукати, що в тебе не так зі здоров’ям. Ні. Це не їхня функція. Їх функція якомога швидше визначити, придатний чи ні. Тому ти мусиш сам принести всі діагнози, які в тебе накопичились, і скаржитись. Попіклуйтесь про своє здоров’я самі і акцентуйте увагу ВЛК на своїх діагнозах. Чекати, що сама ВЛК проявить таку ініціативу — не варто», — каже Євген Дикий.

В свою чергу адвокат Дмитро Бузанов радить тримати наготові документи з актуальною інформацією про стан свого здоров’я.

«Якщо людина має проблеми зі здоров’ям, то зрозуміло, що її спостерігає лікар. Амбулаторна карта може бути в медустанові, але якісь виписки з діагнозами з неї можна попросити собі на руки. І краще навіть носити цю довідку із собою. Навіщо це потрібно? Часто буває так, що людину змушують взяти повістку, і примусово доставляють до військкомату, то одразу пропонують пройти медогляд. У такому разі, коли людина не підготувалася та ще й перебуває в супроводі поліції, я б радив відмовити від такого експрес медогляду і якщо є можливість зареєструвати скаргу в журналі відвідувань про те, що змушують пройти медогляд без підтвердження документами стану здоров’я. Силою пройти медогляд змусити не можуть. Звичайно, не варто відмовлятися зовсім, але просити повістку на інший день, щоб мати можливість зібрати документи», — пояснює адвокат.

Ідеальний варіант: самому пройти обстеження в цивільній медустанові напередодні візиту до військкомату.

«При цьому бажано звертатися до комунальних закладів, бо члени ВЛК, як правило, працівники комунальних закладів охорони здоров’я: міських та районних поліклінік. І не виключено, що на медкомісії у військкоматі призовник та лікар, який його обстежив у комунальній лікарні, зустрінуться», — резюмує Бузанов.

Комментарии