В Україні до банківських рахунків прирівняли електронні гаманці, за допомогою яких здійснюються розрахунки електронними грошима. «Апостроф» з’ясовував, що собою являють електронні гроші, чим електронний гаманець відрізняється від банківської картки, за що українці можуть платити електронними грошима, і до чого тут воєнний стан.
Електронні гаманці у законі
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає можливість використання у країні електронних грошей.
Проєктом закону №4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» електронні гаманці користувачів прирівнюються до банківських рахунків. За допомогою таких гаманців громадяни можуть сплачувати за комунальні послуги (якщо організації приймають такі платежі), податки та збори, здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Також допускається надання електронних версій платежів, що підтверджують здійснені угоди.
Однак, що являють собою електронні гроші? І чому саме зараз виникла потреба у законодавчому врегулюванні їхнього обігу?
Базове положення щодо емісії, обігу та погашення електронних грошей в Україні було затверджено ще у 2010 році відповідною постановою Національного банку України (НБУ).
Згідно з цим положенням, електронні гроші – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої (як правило, на мобільному телефоні або комп’ютері – «Апостроф») та приймаються як засіб платежу.
Щодо згаданого вище закону, то він доповнює закон України «Про платіжні послуги», який набув чинності 1 серпня 2022 року та серед іншого, регулює використання електронних грошей.
Оплата електронними грошима здійснюється через «електронні гаманці», які по суті є програмним застосунком, встановленим на електронний пристрій — телефон або комп’ютер.
Таким чином, електронні гроші не є для українців чимось зовсім новим. Більше того, багато наших співвітчизників вже досить довгий час користувалися ними, наприклад, за допомогою «гаманців» у додатках Google Pay та Apple Pay або платіжних систем, таких як PayPal.
Інша річ, що національне законодавство у сфері електронних грошей постійно вдосконалюється, прикладом чого є і закони, про які йшлося вище.
Цифровізація на марші
Все це вкладається у стратегію цифровізації, яка є однією з ключових у діяльності нинішньої владної команди.
«Сама стратегія цифровізації є одним із основних напрямків, які анонсував (Володимир) Зеленський, коли ще ставав президентом, — сказав у коментарі «Апострофу» фінансовий аналітик Олексій Кущ. — І певний цифровий стрибок стався за останні роки, зокрема це (електронний сервіс державних послуг України) «Дія». Тому квазі-грошові функції електронних гаманців – це продовження стратегії цифровізації».
За словами аналітика компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ) Максима Орищака, сьогодні наша країна посідає друге місце у світі за кількістю компаній, які приймають оплату в електронних грошах.
«Попри війну, Україна зберігає позиції прогресивної країни з передовими технологіями та рішеннями у світі грошей», — заявив експерт виданню.
При цьому треба розуміти, що електронні гроші не мають жодного відношення до криптовалютів, які хоч і є різновидом цифрової валюти, але не випускаються та не регулюються банками чи іншими фінансовими установами. Крім того, електронні гроші – це еквівалент реальних грошей, і в Україні вони мають бути номіновані у гривні.
Тоді чим електронні гроші відрізняються від готівкових та безготівкових грошей? По суті вони є доповненням до цих двох видів, маючи при цьому з ними деякі спільні риси.
«Електронні гроші призначені тільки для розрахунків в інтернеті, і вони не мають фізичної форми, — розповідає Максим Орищак. — Відмінність від безготівкових грошей — в емісії. Ми не бачимо фізично ні електронні гроші, ні безготівкові, але безготівкові завжди можна вивести із системи в звичні гривні, а електронні завжди будуть просто цифрами на екрані».
Тобто перевести в готівку електронні гроші досить складно – тільки шляхом переведення їх у стандартну банківську систему.
Але в цьому полягає і перевага електронних грошей — їх використання відбувається поза банківською системою.
«У людини є задепоновані гроші в електронному гаманці, за допомогою якого вона може розраховуватися будь-якої доби, незалежно від того, працює банк, чи ні», — каже Олексій Кущ.
Кібербезпека воєнного часу
Однією з головних переваг використання електронних грошей є висока швидкість розрахунків. Це особливо актуально для міжнародних розрахунків, перш за все з країнами, де банківська система слабо розвинена або в ній діють різноманітні обмеження.
Крім того, операції, які здійснюються за допомогою електронних грошей, можуть бути додатково захищені відповідними інструментами, наприклад, спеціальним кодом захисту — продавець товару чи послуги не зможе скористатися отриманими грошима, доки не надасть споживачеві товар чи послугу.
Відсутність необхідності вводити дані банківської картки при оплаті за допомогою електронного гаманця також зменшує шанси шахраїв на те, що ці дані будуть викрадені.
Але варто також розуміти, що розрахунки електронними грошима досить легко відстежуються контролюючими органами.
«Все, що відбувається в цифрі, має так званий «цифровий слід», відповідно будь-яку транзакцію за бажанням можна відстежити, — розповідає Олексій Кущ. — Питання в тому, наскільки будуть створені механізми фінансового моніторингу в цих електронних гаманцях? Як ця інформація буде використовуватися державою і чи використовуватиметься взагалі? На даний момент такої системи, щоб узагальнити ці дані, немає. Але, якщо потрібно провести розслідування щодо конкретної людини, можна виявити «цифрові сліди», куди і як вона платила».
За словами експерта, ще більший ступінь контролю за переміщеннями коштів матиме цифрова гривня, розроблена на базі технології блокчейн, яка нещодавно була представлена Нацбанком. Щоправда, поки що цифрову гривню не введено в експлуатацію.
При цьому, незважаючи на різні способи контролю, ризики використання електронних грошей є – адже кіберзлочинці постійно вдосконалюють свої навички. А тому банальний злам електронного гаманця сьогодні, на жаль, не є таким вже й рідкісним явищем.
Очевидно цим зумовлене рішення НБУ від 24 лютого 2022 року (початок розв’язаного Путіним широкомасштабного вторгнення в Україну) призупинити операції з випуску та використання електронних грошей, а також щодо поповнення електронних гаманців.
«Це пов’язано з боротьбою з тероризмом, з диверсантами та загалом зі специфікою воєнного часу, яка потребує більшого контролю», — пояснює Олексій Кущ.
Однак після завершення війни та дії режиму воєнного часу використання електронних гаманців та розрахунки електронними грошима стануть знову дозволені. І тоді українці зможуть принаймні сплачувати електронними грошима податки та платити ними за «комуналку».
