Внаслідок російського вторгнення в Україну вже зруйновані сотні тисяч житлових будинків. Йдеться як про квартири, так і про приватні будинки. За офіційними даними, найбільше руйнувань у Донецькій, Харківській та Київській областях. Зрозуміло, що значних руйнувань зазнала і Луганщина. Загалом через «Дію» надійшло понад 335 тисяч заявок про руйнування чи пошкодження житла. Українська влада вже працює над механізмом компенсацій. Що говорить закон, як будуть компенсувати вартість зруйнованого житла, чи будуть виділені кошти, якщо власник помер, та як бути жителям того ж Бахмута чи Маріуполя – в ефірі Апостроф TV пояснила голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії «Слуга народу» ОЛЕНА ШУЛЯК.

— Шмигаль говорить про 150 млрд гривень загалом в галузь відновлення. Але це не лише житло, а критична інфраструктура і навіть підтримка бізнесу. Ви заявляли раніше про 17 млрд на компенсації за втрати житла людям. Це остаточні цифри?

— Це не остаточні цифри. Дійсно, законотворці нарешті ухвалили дуже важливий закон №7198, він зараз пішов на підпис до президента України. Я сподіваюся, що коли він буде підписаний, уряд дуже швидко розробить відповідні постанови, дуже швидко буде зроблена технічна реалізація, яка стосується реєстру пошкодженого і зруйнованого майна, тому що саме на його основі буде реалізовано механізм компенсації.

Це закон говорить про те, що всі українці, в яких зруйноване або пошкоджене житло, будуть мати право, не чекаючи репарацій від російської федерації, тому що цей процес може затягуватися на роки, отримувати компенсації.

Ми трошки затягли з ухваленням цього законопроекту, тому що шукали джерела коштів. Звичайно, можна ухвалити будь-який гарний закон, але коли в тебе немає фінансів, то його реалізація вже буде під великим питанням. Тому на сьогодні є ухвалений закон і є перші кошти – ці 17 млрд гривень. Це арештовані кошти дочок російських банків. Більша сума – це кошти російського «Сбербанку». Саме ці кошти будуть направлені на те, щоб надавати людям таку компенсацію. Та цих грошей замало.

— Це не віртуальні якісь гроші? Я памʼятаю, як гроші Януковича ділили, що вони ніби існують, а ніби і не існують.

— Ні, це кошти на рахунках. Вони передані уже до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації. Вони є, на них можемо розраховувати. Перші компенсації саме з цих грошей будуть отримувати люди. Мені здається, досить справедливо і цілком логічно, що компенсації будуть саме з заарештованих грошей субʼєктів господарювання, які повʼязані з рф. Взагалі, було б дуже правильно всі арештовані кошти направляти саме в цей фонд.

В березні минулого року Мінцифри запустило через «Дію» можливість подавати інформаційне повідомлення, якщо в тебе пошкоджене або зруйноване житло. Вже надійшло понад 335 тисяч заявок від людей. Вони стосуються більше ніж 23 млн квадратних метрів пошкодженого житла – це величезна цифра.

Для розуміння, кожного року в Україні вводили в експлуатацію біля 10 млн метрів квадратних житла. Зараз ми бачимо 23 млн. За рік воєнної агресії ми втратили те, що будувала і здавала в експлуатацію Україна роками.

Та ми розуміємо, що це не остаточна цифра, тому що не всі знаходяться біля своїх домівок, не у всіх є можливість, особливо, якщо це тимчасово окуповані території, зібрати інформацію. І, на жаль, ця цифра буде більшою. Але зараз усі ці інформаційні повідомлення перетворяться на заяви на компенсацію, коли закон запрацює. Верифікацію проведуть створені в органах місцевого самоврядування відповідні комісії, основною місією яких якраз і буде забезпечення всіх організаційних питань: прийняти інформаційне повідомлення, верифікувати, організувати технічне обстеження для того, щоб розуміти, житло підлягає взагалі ремонту чи це вже остаточно зруйновані квадратні метри.

— Вочевидь, у законі намагалися вибудовувати те, що треба мати соціальну справедливість. Очевидно, що людям житло потрібне якнайшвидше – достатня кількість людей його позбавлена. Але дати гроші, щоб купувати житло – на ринку всі готові зробити чудові й великі ціни, тобто забудовники готові заробляти, і це абсолютно зрозуміло, бо це ринок. Просто вкласти у будівництво соціального житла, мабуть, державі легше, але не кожен захоче жити, де йому сказали.

— А скільки років будуть будувати ще…

— Як це все вирішується? Навіть той будинок на Жилянській, про який так багато говорять. Одна справа – будувати якесь житло, інша – відновлювати історичну памʼятку. Вартість втраченої квартири в ньому і втраченої квартири в панельному будинку не однакова.

— Дійсно, є питання цієї справедливості. Ми мали безліч дискусій, тому що закон, про який ми говоримо, з одного боку дає певні обмеження, а з іншого – свободу вибору для кожного, у кого зруйноване або пошкоджене житло.

По-перше, цим законом і цією компенсацією зможуть скористатися виключно громадяни України, виключно фізичні особи. Нам казали, чому тільки громадяни України, в нас є й іноземці. Як виокремити від іноземців громадян рф? Дуже важко. Тому ми вирішили, що якщо ми говоримо про справедливість, ми спочатку вирішимо проблему своїх громадян.

Друге питання, про яке також дуже багато дискусій було – нам казали, а чому тільки житло? Є ще нежитлові приміщення, зруйновані магазини, склади. Ми всім пояснювали, що ми живемо зараз із дуже обмеженим фінансовим ресурсом. Тому давайте спочатку вирішимо проблеми людей, а потім перейдемо до проблем бізнесу. Тому цей закон для громадян України, для вирішення проблем, повʼязаних виключно з житлом.

Олена Шуляк в гостях у Апостроф TVФото: Апостроф

Як ми прописали, які базові принципи? Людина, в якої зруйноване житло, зможе самостійно обирати той населений пункт в Україні, де вона обере свою домівку. Ми зіткнулися з тим, що з одного боку багато людей кажуть, що зі свого міста не поїдуть. Але є й такі випадки, коли підприємство, де працювала людина, переїхало в іншу область, і таких підприємств біля тисячі. А наші люди дуже привʼязані до роботи. Коли переїхала твоя робота в інше місто, і ти хочеш працювати там і жити близько до роботи, ти будеш обирати інший населений пункт.

Тому перше – люди обирають населений пункт самостійно. Друге – люди обирають нерухомість самостійно. Держава не каже, що ми тобі тут побудували містечко, ти тут ідеш і купуєш. Людина сама обирає, чи це вторинний ринок, чи це первинний ринок і будинок тільки будується. Але людина сама вирішує, де їй краще.

Перша редакція закону взагалі вводила обмеження, що на компенсацію не більше ніж 150 метрів квадратних. До другого читання ми змінили: скільки в тебе зруйновано, таку ти компенсацію і отримаєш. Є, правда, ще таке обмеження: ці кошти, які будуть або у вигляді житлового сертифікату, коли зруйнована квартира, або у вигляді коштів на спецрахунку, або для будівельних матеріалів, або для будівельних робіт – всі вони мають цільове призначення. Ти їх можеш витрати лише на житло. Ти не можеш купити на них собі авто чи вивезти ці гроші за кордон, щоб купити нерухомість там. Нам кажуть, що знову обмежили людей. Ми дуже хочемо, щоб гроші залишалися в Україні. Нам потрібно піднімати економіку країни.

— Я вам скажу один аргумент, який стовідсотково десь вже пролунав. Ви кажете, що будуть компенсувати за метраж. Тобто людина собі на тисячний дім накрала з бюджету, а тепер знову з бюджету за цей будинок отримає компенсацію?

— У нас є «Дія», зараз ми бачимо там всю аналітику. Ми бачимо, які області найбільше постраждали: це Донецька, Харківська і Київська. Ми бачимо аналітику в розрізі населених пунктів, областей, в розрізі зруйнованих і пошкоджених квартир, будинків. Ми бачимо, який метраж зруйнований. Я можу зараз з упевненістю сказати, що відсоток тих великих будинків, про які ви говорите, дуже мізерний.

Основна кількість – це невеликі квартири й невеликі будинки. Ми цим законом компенсуємо всі житлові приміщення, тому що в багатьох українців садовий будиночок – це єдине місце проживання. Тому не компенсувати це, щоб збудувати на тій земельній ділянці будинок, мабуть, ми просто не маємо права.

Навіть якщо це садовий будиночок в садово-дачному кооперативі, який був зруйнований, людина обовʼязково отримає компенсацію для того, щоб такий будиночок відновити.

— А що робити, коли, наприклад, загинув власник?

— У нього є спадкоємець чи спадкоємці. Тож вони й отримають. Розуміємо, що війна, що такі випадки будуть непоодинокі, на жаль, тому чітко прописали механізм, коли спадкоємці матимуть можливість отримувати таку компенсацію.

Також прописали пільгові категорії людей, які зможуть в першу чергу отримувати компенсації. Це наші військовослужбовці та їхні родини, це багатодітні сімʼї, це особи з інвалідністю, і вносилися буквально до другого читання ті особи, які демобілізовані, повернулися з війни, а в них немає житла, тому що воно зруйноване чи пошкоджене. Виділили ці чотири категорії, чітко прописали. Ці люди будуть отримувати в першу чергу.

Нам кажуть, як ці комісії працюватимуть при місцевій владі, там же будуть якісь маніпуляції, хтось подав перший, а його перенесуть в кінець черги. Ми всі процеси максимально цифровізуємо. Реєстр буде працювати таким чином — людина потрапляє за черговістю з заявками на компенсацію і вже ніхто ні з комісії, ні чиновник, ні представник міністерства не зможе втрутитися до цього реєстру, щоб змінити чи черговість, чи внести якісь документи, чи поставити якусь галочку. В рамках кожної громади буде своя черга.

— Коли закон запрацює?

— Ми дуже хочемо, щоб це було в травні. Міністерство розвитку громад і територій зараз розробляє постанови, незважаючи на те, що закон пішов на підпис до президента. Міністерство працює, і працюють технічні спеціалісти, які безпосередньо ведуть роботу з технічною частиною реєстру пошкодженого і зруйнованого майна. Більше ніж 500 громад вже включился.

У нас із 1469 громад частина на тимчасово окупованих територіях. І якраз ці 500 громад – це ті громади, де найбільше таких випадків, де багато пошкодженого і зруйнованого житла. Ми бачимо бажання на рівні громад також швидше вносити інформацію і дані про обʼєкти.

З минулого року активно велася робота щодо технічного обстеження різних будинків і споруд, тому вся ця інформація зараз підтягується до реєстру. І якраз два місяці – це той термін, коли технічна частина буде готова, уряд буде готовий зі своїми постановами, які буде потрібно ухвалити. І в законі ми прописали можливість подавати таку інформацію через «Дію», через ЦНАПи, додали можливість подавати через нотаріусів і працювати через центри соцзахисту.

— Тобто влітку злетять ціни на нерухомість, якщо будуть виділятися кошти?

— Не злетять, бо це невеликі гроші і невелика кількість житла, яке можна купити на ці гроші. Це не буде таким чинником, який просто взірве ринок, але потроху буде вирішуватися проблема тих людей, у яких на сьогодні немає житла. Бо з одного боку зараз багато людей без квартир, а з іншого – багато власників житла, яке пустує. Люди виїхали. Зараз попиту на нерухомість немає, люди не можуть особливо й продати це житло. Тому з урахуванням механізмів цього закону ми зможемо вирішити проблеми різних категорій.

— Є якісь рекомендації для людей з таких міст як, наприклад Бахмут? Взагалі на Донбасі багато міст знищено, важко сказати, чи взагалі там буде відновлена життєдіяльність. Але й провести експертизу в Бахмуті сьогодні навряд чи можливо.

— Ставлять таке питання. Ставлять і питання, які стосуються тимчасово окупованих територій. Наприклад, той самий Маріуполь – ми знаємо, які страшні там руйнування, але там доступу немає відповідного. Уряд розробить такий складний механізм і складний порядок, який буде зафіксований на рівні постанови.

Ми в законі прописали всі можливості того, щоб можна було використовувати різні сучасні засоби, такі як аерофотозйомка, супутникові знімки, щоб зафіксувати такі руйнування. Будемо обовʼязково працювати і з тими, в кого зруйноване житло в Бахмуті, в Маріуполі і в інших містах, яких, на жаль, зараз в країні багато.

— Якщо житло відновлювалося самотужки? На Київщині, припустімо, в Бучі чи Ірпені люди не чекали закону. Слава Богу, що були ресурси.

— Добре, що в них була можливість це робити, бо є величезна кількість людей, у яких взагалі немає такої можливості. Навіть елементарні речі, повʼязані з ремонтом даху, покрівлі чи заміни вікон. Просто не було грошей. Тому такі люди, які вже самотужки щось зробили, я думаю, будуть чекати репарацій від рф.

— Тобто тих, хто уже витратив кошти, законодавець включить у якусь іншу чергу з розрахунком на майбутні гроші?

— Репарації ніхто не відміняв, вони обовʼязково будуть отримані державою Україна.

— А як сума відшкодування буде визначатися людям? Припустимо, в Ірпені була зруйнована квартира, був зруйнований дах, але люди перекрили.

— Треба розділяти ці речі. Відшкодування шкоди і збитків – це одна історія, а закон, про який ми зараз говоримо, – це компенсація за зруйноване житло, щоб люди могли отримати квадратні метри. Людина може не отримувати компенсації, вона скаже, що буде чекати на репарації, тому що хоче отримати і за квартиру, і за машину, і за побутову техніку. І така можливість у людей залишається також. Але наше основне завдання – все ж таки надати можливість вирішити житлове питання тим людям, які сьогодні взагалі його не мають.

— Тут вибір або — або?

— Так. Або ви чекаєте репарацій, або ви отримуєте зараз компенсації. Або в тому населеному пункті, де зруйноване житло, або в іншому. Або вже готова квартира на вторинному ринку, або ви інвестуєте в нове житло.

— Якщо хтось думає про репарації як про інвестицію на майбутнє, індексацію цих виплат закон якось передбачає? Виплати репарацій – вони можуть бути за рішеннями міжнародних судів і за 10, і за 20 років. Інфляція зараз відчутна.

— Невже час думати про інвестиції, коли країна зруйнована і треба допомагати людям? Єдине, що ми зробили з важливого – уряд ухвалить постанову, де буде чітко прописано, скільки метр квадратний в тому чи іншому регіоні для компенсації буде коштувати. Уряд це зафіксує. Наша головна задача зробити так, щоб ця вартість метра квадратного була такою, щоб можна було придбати житло, щоб вона не була заниженою, щоб вона була відповідно до ринку, щоб людина залишилася з квадратними метрами, а не якоюсь нереалізованою можливістю купити собі нове житло.

Комментарии