В Україні почастішали випадки відчуження на потреби армії майна – як компаній, так і пересічних громадян, кажуть юристи. Здебільшого забирають автомобілі, але вже є прецедент, коли під відчуження пішли десятки квартир у новому ЖК.
Зазначимо, що згідно із законодавством у воєнний час держава має право відчужувати майно юридичних та фізичних осіб. І згідно із законом воно має за це платити власникам, пише ctrana.online.
Але, як зазначає керівник адвокатського бюро Дениса Невядомського при Всеукраїнській асоціації суддів у відставці Денис Невядомський, закон виписаний таким чином, що припускає вельми широкі трактування та дозволяє обернути його на користь держави, а не бізнесу та людей.
«Не прописані конкретні вимоги до умов, за яких вилучається майно, не зазначено, що це допускається лише у зоні бойових дій, що потрібне обґрунтування. Також зазначено, що компенсації за вилучене майно можуть бути як попередніми, так і з відстрочкою. Але строки — Протягом п’яти бюджетних періодів після закінчення військового стану це дозволяє поставити людей у довгу чергу і гадати, кому заплатять зараз, а кому якось потім», — зазначає юрист.
Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець каже, що відчуження майна «на користь армії» нерідко відбувається з численними порушеннями — без оцінки майна, складання актів, обґрунтування необхідності вилучення тощо.
«Часто все перетворюється на свавілля військкомів. Коли виявляється, що для фронту дуже необхідний саме новенький Mercedes», — говорить Кравець.
Розбиралися, як у людей та бізнесу забирають майно та як за нього можна отримати компенсацію.
Машини та квартири для фронту
За словами Кравця, під відчуження на потреби армії йде переважно транспорт. Найчастіше вилучають комерційні та вантажні авто, які справді потрібні на фронті. Такі транспортні засоби є переважно у автопарках компаній.
Але трапляються випадки, коли на війну йде і транспорт пересічних громадян, у тому числі легковий. Також були випадки вилучення обладнання, палива тощо.
Юристи розповіли нам про новий прецедент — спроби забрати на потреби армії квартири у новому ЖК.
«Йдеться про житловий комплекс на Софіївській Борщагівці в Києві. Там під відчуження на користь ГУР пішло близько 40 квартир. Справа в тому, що стосовно забудовника ще з 2020 року тягнеться справа про ухилення від сплати податків. Терміни у таких справах у мирний час обмежені 18 місяцями, але на час воєнного стану цю норму скасували, тому арешт майна виявився безстроковим, люди, які придбали квартири за попередніми договорами, повністю за них розрахувалися і вже навіть заселилися в нове житло, зараз зіткнулися з тим, що їхні квартири вилучають. арешт з майна після закінчення 18 місяців з початку розслідування проти забудовника так і не зняли, вони не можуть переоформити квартири у власність. потреби оборони двоярусні апартаменти у столичному передмісті. Навряд чи в них планують облаштувати точки вогневої оборони», рит нам адвокат, який займається цією справою.
Саме ГУР Міноборони цей випадок поки що ніяк не коментує.
Що і як можуть забирати
У воєнний час держава має право вилучати майно підприємств та громадян на потреби армії.
«Закон на цю тему було ухвалено ще в 2012 році. Але юридично він досить слабкий, дозволяє широкі трактування. Очевидно, на той час ніхто не очікував, що держава може «мародерити», — каже Невядомський.
Він звертає увагу на кілька спірних норм закону.
«Слабо прописані конкретні ситуації та вимоги до умов відчуження майна. Не вказано, що допускається це лише в зоні бойових дій, також немає вимог щодо обґрунтування вилучення. Окремо варто відзначити питання компенсацій. За вилучене майно громадянам покладено виплати за оцінною вартістю майна, але вони можуть бути як до вилучення, так і полі. І це «після» може розтягнутися на п’ять бюджетних періодів після закінчення військового стану», — зазначив юрист.
Адвокат юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Дмитро Лазебний каже, що, згідно зі статтею 1 закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму військового чи надзвичайного стану» є дві процедури: примусове відчуження або вилучення майна. Перша передбачає позбавлення власника права власності на індивідуальне майно. Саме майно переходить у власність держави для використання в умовах воєнного стану. Обов’язкова умова — попереднє чи подальше відшкодування вартості.
У статті 41 Конституції України зазначено, що примусове відчуження приватної власності може бути лише як виняток за мотивами суспільної необхідності. І проходити строго у законодавчому порядку та з повним відшкодуванням вартості.
Денис Невядомський звертає увагу на такий нюанс: згідно із законодавством можуть бути вилучені лише індивідуально певні активи, такі як транспорт, обладнання, нерухомість, але не майно, визначене родовими ознаками: будматеріали, нафтопродукти, продовольство чи гроші.
Процедура вилучення майна передбачає його безоплатну передачу на користь держави державними підприємствами та об’єднаннями.
Відчуження майна може проводитись лише на підставі рішення певних органів, а саме:
- генерального штабу ЗСУ;
- командування видів Збройних Сил;
- об’єднаного оперативного командування, управління оперативних командувань;
- територіального управління, командування військових з’єднань, частин ЗСУ;
- головнокомандувача ЗСУ;
- РНБО.
«Також рішення має бути погоджено з обласними адміністраціями, виконавчою владою місцевої ради. Відсутність такого погодження допускається на територіях, де ведуться бойові дії», — додала юрист Ірина Луханіна.
За наслідками прийняття рішення складається акт про примусове відчуження майна. Є єдиний зразок такого документа, затверджений Кабміном. Акт має містити:
- назва органу, який ухвалив та погодив рішення про відчуження майна;
- дані про власника майна (для юридичних осіб – назва, місцезнаходження, ідентифікаційний код, для приватних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі платників податків);
- дані про документ, що встановлює право власності;
- опис майна щодо його ідентифікації. Для транспорту — реєстраційний номер, марка, модель, номер шасі, рік випуску та ін. Для нерухомості також дані про місцезнаходження об’єкта;
- сума попередньо виплаченої компенсації (якщо вона була).
«Акт підписується власником майна та уповноваженими особами військового командування та скріплюється печаткою військового командування. Але примусове відчуження може здійснюватися і без присутності власника. У цьому випадку акт складається без його участі та вручається власнику за його представника пізніше», — каже Луханіна.
Але, як зазначає Кравець, практично ці вимоги нерідко порушують.
«Акти складають довільно, оцінку майна не проводять. Були випадки, коли просто зупиняли власника авто і говорили, що їм терміново потрібна машина. Натомість давали навіть не акт — довідку, написану від руки. Зрозуміло, що в цьому випадку домогтися будь-якої компенсації за вилучене майно буде дуже непросто”, – каже Кравець.
Тому юристи радять громадянам, за власністю яких прийшли військові, обов’язково переконатися у наявності рішення про їхнє майно та вимагати складання акта, що відповідає нормам законодавства.
Гроші відразу чи через п’ять років
Головне питання, яке цікавить власників «майна на фронт» майна — як за нього отримати компенсацію і скільки заплатять.
«Має проводитися оцінка майна, результати якої фіксуються в акті про відчуження. На підставі цієї оцінки виплачується компенсація. Але зрозуміло, що якщо компенсація не попередня, а з відстрочкою, то інфляцію ніхто не компенсуватиме. Наприклад, оцінка авто фіксується в гривнях, і «Не факт, що, отримавши цю суму через кілька років, власник зможе купити такий же автомобіль. Крім того, оцінка майна, що відчужується, нерідко спочатку занижена», — говорить Кравець.
Але людина має право оскаржити неправильну на його думку оцінку у судовому порядку.
«Вже є маса справ із цього приводу», — зазначив Кравець.
За словами власника оціночної компанії «Дельта Консалтинг» Романа Рябова, багато власників, яким повідомили про відчуження їхнього майна, самі роблять оцінку та платять за неї зі своєї кишені.
«У нас по декілька таких випадків на місяць. Здебільшого компанії оцінюють автотранспорт (вартість оцінки одного авто — 1200-1500 гривень). Для оцінки застосовується стандартна методика: враховуються марка, модель, рік випуску, технічний стан. Сума оцінки цілком ринкова. Але чимало клієнтів роблять оцінку, особливо не розраховуючи на наступні компенсації, так би мовити, про всяк випадок. І втішають себе тим, що транспорт іде на допомогу армії», — додав Рябов.
Щодо термінів компенсації, то, як ми вже писали вище, вони можуть бути плаваючими — від попередніх виплат (тобто ще до відчуження майна) до наступних — протягом п’яти бюджетних періодів після закінчення воєнного стану. Цю норму юристи критикують, стверджуючи, що вона спочатку містить корупційну складову.
