Днями в мережі з’явилося відео, як офіцер жорстоко побив строковика на Житомирщині. Пізніше той офіцер заявив, що причиною став начебто алкоголь. Життю побитого солдата нічого не загрожує. За розслідування справи взялося Державне бюро розслідувань. Про подробиці гучного скандалу та проблему ухилянтів від мобілізації в Україні в етері Апостроф TV розповіла радниця з комунікацій ДБР ТЕТЯНА САП’ЯН.
— Що можете розповісти про цю справу? Наскільки це поширена ситуація?
— Розпочате досудове розслідування за фактом побиття командиром взводу солдата в одній з військових частин Житомирщини. Це зроблено на підставі матеріалів Військової служби правопорядку – ми маємо таку службу, яка відстежує все те, що відбувається у ЗСУ. Триває досудове розслідування, будуть результати.
Користуючись можливістю, я хотіла би звернутися до всіх громадян і журналістів. Справа в тому, що теми, в яких фігурують військові і повʼязані саме з правопорушеннями, на сьогоднішній день є досить чутливими. Вони створюють резонанс у суспільстві. І найприкріше, що вони дають підґрунтя для «ейфорії» роспропаганди. Тому перш ніж оприлюднювати відео чи активно обговорювати чутливі в умовах війни теми, я просила би громадян зважувати всі за і проти.
Такі теми не обговорюються публічно Державним бюро розслідувань – лише в окремих випадках, коли вони просочуються в соцмережі. Але це не означає, що вони не розслідуються. В нас найкращі Збройні сили України, і ми переможемо.
— Я правильно розумію, що розслідування допомагають зупинити ці процеси, вони не набирають масовості? Якби подібного було більше, воно б частіше виливалося кудись в мережу чи в ЗМІ.
— Я можу сказати, що в ЗСУ є достатньо контролюючих органів і відповідно є робота правоохоронних органів, де все контролюється. І це не є масовим, тому що в нас сильні Збройні сили, а українці є незламними.
— Я хотів би звернутися до ще однієї чутливої теми – ухиляння від повісток. Дехто намагається тікати від них за кордон. Зокрема, ДБР встановило, що три приватні товариства та чотири ФОП в період воєнного стану були причетні до організації каналів переправлення чоловіків призовного віку через кордон. Як багато такого трапляється? Можливо про цю ситуацію зможете нам детальніше розповісти?
— Так, дуже цікава історія, скажімо так. Ми зможемо це обговорити на прикладі одного з рейсових автобусів. Просто уявимо собі, що кожен рейсовий автобус, який має ліцензію на перевезення людей і може вносити свої пропозиції до системи «Шлях», винаймає працівників, тобто водіїв, а це переважно чоловіки призовного віку, які могли б бути заміною один одному в дорозі, особливо якщо вона досить тривала.
Справа в тому, що якось вирішили напевно власники ліцензій та перевізники, що на цьому можна підзаробити і де-юре оформлювати другого водія на роботу. Але правоохоронці виявили, що деякі «водії», перетнувши кордон України і перебуваючи на території Європейського Союзу, раптово зникали, і через 60 днів не поверталися. Досудовим розслідуванням встановлено, що частину суми такі військовозобовʼязані громадяни платили умовно кажучи за працевлаштування до поїздки. І якщо все вдавалося, то перетинаючи кордон, вони проплачували ще одну суму та розчинялися на території Європейського Союзу чи можливо переїжджали до інших країн. Суми коливалися від 2 до 12 тисяч доларів.
Це як історія з військкоматами, що кожен регіон, грубо кажучи, на жаль, має свою «таксу» – хто скільки платить за довідки про непридатність.
Це одна із тем. ДБР продовжує виявляти і попереджати такі негативні і корупційні тенденції, які впливають на нашу обороноздатність. Мова йде і про лікарські комісії, які видають довідки про непридатність за відповідну плату, і про військкомати. Їх перевіряють і за умови підозри в порушенні закону відкривають кримінальні провадження.
— Ми розуміємо, що цьому хтось сприяє, і це може відбуватися на рівні державних органів. Коли ми говоримо про військкомати, тут уже без участі співробітників військкоматів чи медиків не обійтися. Коли ми говоримо про прикордонні ситуації, вочевидь, якось задіяні прикордонники. Знаю, що ДБР розслідує справи щодо СБУ, коли йдеться про зрадників, і зараз є деякі новини з цього приводу.
— Дійсно, якщо ми з вами пригадаємо 2022 рік, то дуже умовною популярністю користувалася стаття Кримінального кодексу під номером 111. В ній є декілька підпунктів: це державна зрада, це колабораціонізм, це пособництво державі-агресору. Але минулого тижня ми повідомили, що, виявляється, є ще одна стаття. Дуже б не хотілося, щоб вона користувалася популярністю в 2023 році. Йдеться про 436 статтю Кримінального кодексу, де чітко прописано, що таке пропаганда війни, і яке за це покарання.
Минулого тижня ми повідомляли, що підозру отримали дві співробітниці Служби безпеки, які розповсюджували російську пропаганду і агресію. Це майор СБУ на Волині, яка переконувала рідних і близьких, що злочини, скоєні рашистами в Бучі, – це, на її думку, інсценування. Отримала також підозру полковниця з Рівненщини, яка вголос захоплювалася політикою Лукашенка, сумувала за Януковичем і досі не вірить, що саме росія обстрілює схід України.
Я розумію, що досить дивно і сумно, що державним службовцям, тим паче, коли мова йде про таку правоохоронну структуру, в умовах повномасштабного вторгнення досі не вистачає доказів агресії російської федерації. Ми розуміємо з вами, що зараз дуже непевний час в тому плані, що перш ніж довіряти і приймати як за достовірну інформацію, її потрібно перевірити, щоб мати достовірні джерела, щоб не стати жертвою роспропаганди і відповідно не сісти за ґрати на 8 років.
Я нагадаю, що 436 стаття Кримінального кодексу, а саме пропаганда війни, якщо буде доведено, що це ваші внутрішні переконання і наративи, які ви просували серед своїх рідних і близьких, тим паче в умовах воєнного стану, – не виключено, що за це можна позбутися волі на 8 років.
