Однією з головних подій тижня, що минає, є візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до російського президента володимира путіна. Зустріч показала, що Пекін підтримує росію та вбачає війну в Україні як можливість змістити західних гравців з міжнародної політичної арени. Відповідно до нових реалій, ДЖЕЙМС БІНДЕНАГЕЛЬ, посол США в Німеччини за часів Білла Клінтона, професор кафедри Генрі Кіссінджера у Боннському університеті, співробітник Фонду Германа Маршала в США виклав “Апострофу” можливі сценарії розвитку подій на війні.

Володимир Путін та Сі Цзіньпін наприкінці візиту китайського лідера до Кремля зробили спільну заяву про “всебічне стратегічне партнерство в нову епоху”. Є два ключові елементи у ній, на які варто звернути увагу.

Дипломатична ціль візиту Сі співпала із його стратегічним планом – позбавити західних союзників під керівництвом США позицій на міжнародній арені. Це по-перше.

По-друге – візит надав Путіну та його війні в Україні певне дипломатичне прикриття. Адже учасники заявили, що їх спільною метою є “захист” міжнародної системи та ООН від США.

Іншими словами, свою неповагу до міжнародного права Китай та Росія виправдовують тим, що США та НАТО начебто не поважають суверенітет та безпеку інших країн. Стратегічно, обидва авторитарні лідери прагнуть зобразити США значущою загрозою для безпеки.

Примітно, що у заяві Україну згадали лише у дев’ятому пункті – і то не напряму. Її заховали за фразою “глибока стурбованість через серйозні виклики, з якими зіткнулася міжнародна безпека”. Також там йдеться про те, що “усі народи і країни мають спільну долю, й жодна країна не повинна досягати власної безпеки за рахунок безпеки іншої країни”.

Таким чином, Сі підтримав ідеї путінської пропаганди, що це не Росія вчинила неспровоковану агресію, а що Україну нібито залучили до проксі-війни проти Росії, мета якої – повернення домінування США на глобальній арені.

Держсекретар США Ентоні Блінкен пояснив, що “мирний план” Китаю – це спроба показати Пекін миротворцем, який закликає до припинення вогню. А в цей час Росія продовжує здійснювати свої воєнні злочини та провадити військові дії.

Зараз Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Але незважаючи на це, “мирний план” Сі Цзіньпіна легітимізуватиме територіальні завоювання Росії в Україні та дозволить Москві відновити сили для нових військових операцій. Пекін пропонує заморожений конфлікт, а це не мир.

Китай же закликає усі сторони – не тільки Росію – припинити усі дії, що сприяють напруженню та відкласти війну, аби запобігти виходу кризи на ще більш потужний рівень та втрати контролю над нею. Обидві сторони виступають проти односторонніх санкцій, не схвалених Радою Безпеки ООН, де Росія та Китай мають право вето.

Зважаючи на все це, я маю три сценарії завершення війни.

Перший сценарій – зменшення поставок зброї в Україну. Прості засоби, які мали забезпечити безпеку, – Будапештський меморандум, Мінські угоди, Нормандський формат – провалилися. І не змогли стримати війну. Якщо Захід перестане постачати Україні зброю, то Росія отримає перемогу над ослаблими ЗСУ і ця перемога, ймовірно, призведе до колоніального статусу для України та доведе, що Росія має право вторгатися на територію сусідів й порушувати міжнародне право.

Другий сценарій – постачання зброї в достатній кількості для того, щоб лише продовжувати боротьбу і не програти війну. Ретельно калібруючи дальність артилерійських ударів й повільно поставляючи танки, Захід буде уважно пильнувати, аби не перетнути якусь із “червоних ліній” Путіна. Риторика президента Путіна експлуатує страх німецької еліти та західної Європи перед російською ескалацією, і це веде до повільної, поетапної поставки зброї до України. Якщо Захід постачатиме зброю, необхідну лише для виживання, Україна не зможе зупинити Путіна. В такому разі ми, скоріш за все, побачимо затяжну війну, схожу на траншейні бої Першої та Другої світових воєн. В довгостроковій перспективі така стратегія під лозунгами “Україна не може програти” не зможе завершити російську агресію і стане катастрофою для майбутнього європейського миру і безпекового порядку.

Третій сценарій: забезпечення України усім необхідним для перемоги над російською агресією. Польща та Словаччина стали лідерами в Європі, постачаючи військові літаки МіГ-29 до України. Більш далекобійна артилерія, бойові танки та бойові літаки можуть допомогти витіснити російські війська з окупованих територій та перемогти російську агресію. В такому разі переговори закріплять український суверенітет, свободу та територіальну цілісність. Перспектива вступу до НАТО може забезпечити безпеку, щоб стримати подальшу російську агресію. Росія потім повинна вирішити сама для себе, якою буде її майбутнє, можливо, східноєвропейською країною або азійським придатком. Цей сценарій зберігає суверенітет та свободу України, а також шанс повернутися до європейського миру “цілісними та вільними”

На чому будується мир? На дипломатичних переговорах, які покладаються на силу. Фрідріх Великий сказав: “Дипломатія без зброї схожа на оркестр без інструментів”. Зброя визначить успіх на полі бою та завершить російську агресію.

Комментарии