Стара відома істина про те, що не варто плутати туризм із еміграцією, вкотре знайшла своє підтвердження. У ході дослідження, проведеного аналітиками компанії InterNations, експати оцінили країну свого тимчасового перебування в залежності від того, наскільки легко там було влаштуватися. За підсумками цього опитування було складено список найгірших країн для експатів, пише КП і Україні.
1. Німеччина
Список найгірших країн для іноземних громадян чимало дивує вже тим, що перше місце в ньому посіла Німеччина. Як же так? Найбільша економіка Європи, четверта економіка світу (після США, Китаю та Японії) – і раптом такі непридатні умови для людей, які хочуть жити та працювати на благо цієї економіки?
Основна претензія приїжджих полягає у довгому та важкому пошуку житла. Більше половини експатів зізнаються, що окрему квартиру з усіма зручностями досить важко собі дозволити, але перед цим її ще треба знайти. У середньому на пошук житла у великих містах Німеччини йде понад три місяці.
– Квартиру у Мюнхені я шукала майже пів року, – розповідає Марина, яка живе у Німеччині вже п’ять років. – І весь цей час мені потрібно було десь жити, а на подобову оренду йшла сила-силенна грошей. Потенційні орендарі проходять справжній конкурс – потрібно заповнити анкету, відповісти на додаткові запитання, надати докази своєї платоспроможності, ще й на очній зустрічі сподобатися господарям. Слово честі, мені на роботу було простіше влаштуватися. Через три місяці пошуку я знайшла квартиру, анкету заповнила, довідки про доходи надала, господарям сподобалася, вони мені надіслали договір на підпис, а потім… не підписали його самі! І довелося знову починати все заново.
Попит на житло в Німеччині дуже високий через те, що лише половина німців володіють власним житлом, а решта вважають за краще знімати. І власники нерухомості, здаючи свої метри, віддають перевагу співвітчизникам, а з приїжджими зв’язуються не надто охоче.
Також причинами невдоволення експатів стали необхідність вивчати німецьку мову, бюрократія, обробка документів у паперовому вигляді (що впливає на швидкість вирішення питань) та поганий інтернет.
Зняти квартиру в Німеччині – дуже велика проблема. Фото: Photo by John Moore/Getty Images
2. Японія
Країна вранішнього сонця дуже приваблива для короткострокового перебування, але жити в ній постійно — це зовсім інша справа і зовсім інші емоції.
Найголовніша проблема все та ж – оренда житла, яка для іноземця настільки складна, що багато хто вже на цьому етапі подумує, чи не погарячкували вони з переїздом.
— Не варто розраховувати на те, що перший внесок буде приблизно вдвічі вищим за місячну орендну плату, як ми звикли в Україні чи в Європі, — розповідає Світлана, яка кілька років прожила в Токіо. – Податків, внесків та зборів стільки, що початковий внесок обійдеться в шість, а то й сім місячних орендних плат. Причому чим триваліший період, на який ви хочете зняти житло, тим жорсткіші умови оренди і тим вищі початкові внески та збори. Крім звичних нам депозиту та гонорару агентству, доведеться заплатити «внесок подяки» (орендодавцю), гарантійний внесок (для тих, хто не має поручителя), початковий внесок за обслуговування квартири, плату за заміну замків, страховку від пожежі тощо. І за все це можна отримати крихітну клітку з поганою звукоізоляцією, низькими стелями, ще нижчими дверними отворами та вікнами, в які дме з усіх щілин.
Важливий момент – зовсім інший менталітет, до якого не так просто звикнути. Одна з основних незручностей для нас у тому, що японців дуже важко зрозуміти. І справа не стільки в мовному бар’єрі, скільки в тому, що японці не говорять прямо неприємні речі, і якщо їм щось не подобається, вони місяцями ходитимуть кругом та навколо, ще й залучаючи третіх осіб, але нізащо не скажуть, у чому саме проблема. Крім того, при розмові японці не дивляться у вічі, і це теж не додає розуміння.
Плюс абсолютно божевільний темп життя. З книг і фільмів ми знаємо, які японці трудоголіки, але ті, кому довелося попрацювати в японських компаніях, кажуть, що реальність набагато жорсткіша за фільми.
І, нарешті, найголовніше: іноземець ніколи не стане у Японії «своїм». Навіть якщо він вивчить японську досконало, знатиме місцеві звичаї та культуру, всією душею полюбить Японію, все одно назавжди залишиться гайдзіном («чужим», дослівно – «людиною із зовнішнього світу»).
Загалом, резюмувала Марина, приїхати до Японії туристом – це мрія. Пожити тут рік — дуже цікавий досвід. А ось жити і працювати постійно – дуже складне рішення, адже стати японцем немає жодного шансу.
Іноземець ніколи не стане у Японії своїм. Фото: Photo by Tomohiro Ohsumi/Getty Images
3. Китай
Третє місце у списку найгірших країн для роботи та життя зайняв Китай. Знайомі, які кілька років жили у Китаї, серед основних незручностей дружно назвали погані продукти у супермаркетах та антисанітарію у громадському харчуванні.
– Мене постійно вражало, наскільки брудно у місцевих забігайлівках та наскільки неакуратно їдять місцеві, – розповідає Віталій, який жив у Шеньчжені у 2015-2016 роках. — Вони голосно чавкають, залишають по собі гори сміття та недоїдків, столи залиті соусом та напоями. Місцеві кажуть, що чавкання та свинарник по собі означають, що їм дуже сподобалася їжа, як би такий комплімент закладу. Не знаю, може, й комплімент, але це виглядає огидно. До речі, цікаво, що буваючи в Китаї туристом, я цього не помічав. Очевидно, відвідував тоді заклади вищого класу, і там такого не було.
Вікторія з сім’єю кілька років прожила в Гуанчжоу, але зрештою переїхала до ОАЕ. З приводу китайського громадського харчування має свій досвід.
— Справді, у кафе найчастіше дуже брудно, і самі китайці це чудово знають, – розповідає Вікторія. – У деяких закладах перед клієнтом ставлять посуд, столові прилади, а до них – чайник із окропом та мисочку. Мовляв, якщо хочете, можете проминути свою тарілку перед використанням. Посуд візуально виглядає чистим, і я кілька разів цією «додатковою опцією» не користувалася, але місцеві твердо сказали: «Треба!». Відпочивали на Хайнані – там та ж історія. Тарілки, щоправда, подавали запакованими в пакети (це було до пандемії), але до них додавався чайник із окропом.
Серед інших мінусів Вікторія назвала «пластмасові» продукти у супермаркетах (причому всі – від фруктів-овочів до м’яса), дуже погану екологію (у тому ж Гуанчжоу над містом постійно висить смог) та шкільна освіта.
— У школах дуже великі класи – по 40-50 осіб, – розповідає моя співрозмовниця. – Особиста думка, критичне мислення, креатив та інші подібні дурниці не вітаються, все базується на зубрінні. Регулярно на шкільній дошці пошани вивішуються 100 найкращих учнів школи, якщо дитина до цієї сотні не потрапила, на неї починає тиснути жорсткий пресинг. Причому не лише з боку школи та вчителів, а й з боку батьків та учнів. Нерідко це доводить китайських дітей до самогубства.
Водночас, каже Вікторія, багато в Китаї справді на найвищому рівні – система охорони здоров’я, дороги, безпека. Тож це вже історія кожної людини, що переважить особисто для неї – плюси чи мінуси.
Громадське харчування у Китаї велике випробування для нервів. Фото: Photo by Getty Images
4. Кувейт
На четвертому місці рейтингу опинився Кувейт, і це, мабуть, єдина країна, поява якої у списку не викликає питань. Справа в тому, що Кувейт взагалі і його столиця Ель-Кувейт, зокрема, регулярно стають гіршими місцями для експатів, за версією аналітиків проєкту Expat Insider.
У Кувейті одні з найгірших показники щодо можливостей роботи та якості життя, а з можливостями адаптації ситуація взагалі погана. Респонденти не втомлюються говорити про нульову якість життя, дискримінацію щодо іноземців та відзначають непомірно дороге житло. Плюс сюди варто додати недружніх місцевих мешканців та погану екологію.
Після всього сказаного вище виникає закономірне запитання: навіщо туди взагалі їхати? Відповідь лежить на поверхні: дуже висока зарплата. Заради цього приїжджі готові миритися і з недружелюбністю, і з кліматом, і з арабським менталітетом. Як правило, іноземці працюють у сфері послуг, будівництва, медицини, освітіи нафтогазової промисловості.
А ще експати люблять брати кредити у місцевих банках на п’ять років під 3-5%. Для оформлення кредиту потрібна лише одна умова: працювати офіційно. Багато експатів оформляють кредитні картки відразу після працевлаштування і відразу витрачають весь доступний ліміт.
Переважна більшість приїжджих не пов’язують із Кувейтом довгострокові перспективи. Мета – попрацювати кілька років, щоб накопичити гроші на житло на батьківщині та повернутися додому.
Нафта в Кувейті — можливість не тільки платити великі зарплати, а й відноситись до іноземців із зневагою. Фото: — flickr.com/photos/cajie
5. Італія
Замикається п’ятірку країн, де приїжджим доводиться несолодко, Італія. Не поспішайте закидати авторів рейтингу помідорами та згадайте, з чого починалася ця стаття: не треба плутати туризм із еміграцією!
Якщо говорити про популярність для туристів, то Італія справді стабільно входить до п’ятірки найпопулярніших для відвідування країн. Прекрасний клімат, відома італійська кухня, унікальна історія, пам’ятки на кожному кроці. Але коли люди приїжджають не відпочивати, а жити та працювати, на передній план виходять зовсім інші чинники.
Насамперед експатів в Італії дратують низькі кар’єрні можливості, відсутність зростання доходів та нерозвиненість сучасних цифрових сервісів. Всі довідки та документи в Італії, як і раніше, оформляються і видаються в паперовому вигляді, що забирає багато часу.
— Роботу знайти важко, податки високі, життя дороге, громадський транспорт працює за настроєм, інфраструктура не на висоті, ціни на житло надхмарні, — коротко окреслила життя в Римі Єлизавета, яка мешкає в італійській столиці сьомий рік. – Для мене Рим – унікальне місто, одне з найулюбленіших міст світу, але все ж таки якщо описати місцеве життя одним словом, то це слово буде хаос. Місцева безладність і неквапливість змішана з величезною бюрократією та кумівством: відносно легко питання можна вирішити лише за знайомством, але тут ключове слово – «щодо». А ще – неймовірна кількість туристів: влітку місто буквально задихається від людей.
Але, звичайно, і плюси Вічного міста незаперечні: багато світла та сонця, висока якість їжі, можливість без проблем подорожувати не лише Італією, але й по всій Європі, вільні, відкриті та дуже доброзичливі люди. За словами Єлизавети, італійці буквально світяться щастям, насолоджуються кожним днем свого життя, і цьому вони, безумовно, можуть повчитися.
Зовнішня краса Італії разюче контрастує з труднощами постійного проживання. Фото: Photo by Antonio Masiello/Getty Images
