Керівництво Міністерства оборони найближчим часом підпише наказ про створення Антикорупційної ради при відомстві, процес формування якого було заблоковано поліцією Солом’янського району Києва. Як повідомила прес-служба оборонного відомства, під час зустрічі із представниками громадськості щодо процесу формування Антикорупційної ради при міністерстві сторони дійшли висновку, що попередні етапи формування ради відбувалися без порушень. Хоча ще за добу до цього процес створення ради було поставлено під сумнів київською поліцією. Чому так сталося, яка тінь упала на Міноборони і на процес конкурсного відбору, читайте в матеріалі «Апострофа«.
У Міноборони зазначили, що не виявили суттєвого впливу на загальнонаціональне інтернет-голосування, проведене на платформі Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Відповідно, ніхто не міг вплинути чи змінити підсумковий рейтинг кандидатів. Згідно з офіційними даними, в інтернет-голосуванні взяли участь понад 41 тисяча українців, які могли підтримати до 15 кандидатів.
Найбільше голосів – 32 704 – під час інтернет-голосування отримала відома волонтерка та бізнес-вумен Богдана Ярова. Наступним кроком має стати затвердження складу ради із 15 осіб, обраних у результаті голосування.
«Створення Антикорупційної ради було ініційовано міністром Олексієм Резніковим після скандалу із закупівлями продуктів для ЗСУ. Було вирішено створити якийсь запобіжник, коли представники антикорупційних організацій, не розкриваючи військової таємниці, непублічно контролюватимуть процес закупівель для армії. Поки Антикорупційна рада не створена, публічна ініціатива Резнікова залишається нереалізованою«, — пояснив у розмові з «Апострофом» голова експертної організації StateWatch Гліб Каневський.
Спроба зупинити процес?
Заявою про те, що жодних порушень у ході інтернет-конкурсу не було, Міністерство оборони реагувало на скандал, який розгорівся на добу раніше, коли стало відомо, що поліція Солом’янського району Києва порушила кримінальне провадження за несанкціоноване втручання в роботу електронних систем.
За версією слідства, йшлося про втручання в електронну систему НАЗК саме під час інтернет-голосування щодо Антикорупційної ради Міноборони.
Представники громадських організацій, активісти-антикорупціонери наполягали, що процес створення ради заблоковано поліцією. Першою про це публічно повідомила Богдана Ярова.
«Солом’янським управлінням поліції ГУНП відкрито кримінальне провадження з внесенням його до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань від 03.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за статтею 361 ККУ«, — заявила волонтер.
Богдана Ярова наполягала, що голосування на платформі НАЗК відбувалося із залученням мобільних операторів та співробітників Міноборони. Вони провели аналіз усіх голосів, дійшовши висновку про відсутність фальсифікацій.
З факту відкриття кримінального провадження також випливало, що вся платформа НАЗК втратила свою легітимність, і, відповідно, плани влади щодо перспектив проведення електронного голосування під час майбутніх виборів до Верховної Ради також опиняються під великим питанням.
«Розгляд цієї справи можна розтягнути років так на 10. Це дає можливість не затверджувати склад Антикорупційної ради при МО. І щось мені підказує, що днями ми почуємо офіційну позицію міністерства оборони з цього питання. А може взагалі нічого не почуємо» , – пояснила Богдана Ярова.
Почався галас і ЗМІ, після якого Міністерство оборони оперативно «викотило» заяву, що Антикорупційній раді – бути. Нюанс у тому, що такі заяви не гарантують швидкого формування ради.
«Ситуація дуже нагадує «антикорупційну» політику влади часів президента Петра Порошенка. Тоді діяли за принципом «крок вперед – два назад». На словах влада йшла назустріч побажанням західних партнерів, створюючи антикорупційні інститути та ради, а насправді процес саботували за допомогою бюрократичної тяганини та юридичної казуїстики. Тепер аналогічна ситуація: Банкова отримала «свого» директора НАБУ, а тепер хочуть і свою Антикорупційну раду при Міноборони. Але на публіку все виглядає так, що окреме відомство (поліція) з власної ініціативи завело справу, заблокувавши процес формування ради», — наполягає у розмові з «Апострофом» політичний аналітик, експерт із ракетних озброєнь Олександр Кочетков.
Як наполягає експерт, навіть у разі формування повноцінної Антикорупційної ради немає гарантії, що в оборонному відомстві зникнуть казнокради.
«На жаль, як показує досвід Китаю, коли йдеться про дуже великі гроші, то корупціонерів не зупинить навіть загроза розстрілу. Люди, які в умовах війни йдуть на мародерство, «гріючи руки» на грошах для армії, не мають жодних моральних «гальм». Вони впевнені, що зможуть відкупитися навіть від розстрілу. Тут тільки один варіант — жорстка позиція Банкової, що тепер правила гри жорстко змінилися: «заносити» не можна, а тих, хто таким займатиметься — відразу викидати з посад з вовчими квитками. У такому разі є хоч якийсь шанс на оздоровлення«, — наполягає Олександр Кочетков.
Темна сторона конкурсів
Неясним також залишається питання, а що буде зі справою, яку веде поліція Києва щодо «втручання» в електронні системи НАЗК. Адже Міністерство оборони не може дати вказівку МВС закрити справу. Також у КПК чітко прописано процес відкриття та закриття кримінальних проваджень.
Міністерство оборони, зустрічаючись із представниками громадськості, може дійти своїх висновків щодо того, що «втручання» не було, а в Нацполіції з їхніми аргументами можуть не погодитися.
«НАЗК і раніше проводило такі конкурси. Нарікань і претензій не було, а тут раптово виявилося, що конкурс щодо ради в Міноборони якийсь «не такий», хоча його проводили за всіма правилами. Такими заявами громадськість відволікають від головного факту – Антикорупційна рада при міністерстві не створена, його персональний склад не затверджено«, — наполягає Гліб Каневський.
Корупція – одна з основних причин двох українських Майданів. Після Євромайдану було створено кілька антикорупційних структур як державних, так і у вигляді громадських рад. Керівники зазначених структур проходили через «конкурсне сито» за участю представників громадянського суспільства та зарубіжних партнерів.
На жаль, і тут не все виявилося гладко.
Досвід останніх років показав, що система формування антикорупційних структур (агентств та громадських рад) за підсумками конкурсів, рекомендацій громадянських активістів чи рад доброчесності виявилася неефективною, зазначив у бесіді з «Апострофом» голова Центру правового аналізу та досліджень політичних ризиків Михайло Дяденко.
«Одна з ключових проблем – формування складу цих рад здійснюється за допомогою так званого електронного голосування, результати якого заздалегідь прогнозовані. Положення про порядок обрання членів таких рад, а також відповідне програмне забезпечення розроблялося грантовими громадськими організаціями. Щоб оцінити якість цих розробок, достатньо навести приклад абсурдної норми, що кочувала з одного положення про порядок обрання ради громадського контролю до іншого про те, що участь в інтернет-голосуванні беруть громадяни, які проживають на території України (тобто не громадяни України!). Зрозуміло, що голосування накручується, а перемагає той, хто мобілізує більше шанувальників, або ж скупить більше голосів«, — наголосив Михайло Дяденко.
У результаті виходить замкнене коло. Влада навіть в умовах відкритого вторгнення РФ продовжують стрясати корупційні скандали, а різноманітні антикорупційні ради (ради громадського контролю тощо), у тому вигляді, в якому вони утворюються та здійснюють свою діяльність протягом останніх років, не здатні адекватно функціонувати.
