Нічого немає приємнішого для очей, ніж свіжа зелень і весняне цвітіння після зими. Тож кияни і гості столиці вже розпочали паломництво до Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка.
Як вдалось екзотичним рослинам пережити холодні місяці, як позначилася війна на роботі науковців і що готують для нас у цій оазі краси — дізнавалася KP.UA.
Під загрозою замерзання
Минулорічної весни, коли ворог стояв під Києвом, тут було безлюдно і похмуро. Ботанічний сад закрили для відвідувачів через загрозу обстрілів, чимало співробітників виїхали. Заступник директора із наукової роботи, кандидат біологічних наук Микола Гапоненко каже, що це були другі важкі часи після карантину під час епідемії коронавірусу.
— Взимку ми також не працювали, а ботсад дуже залежний від продажу квитків. Це не якісь там наші премії, це оплата енергоносіїв, комунальних послуг, водопостачання, засобів догляду за рослинами, частково – заробітних плат.
В кінці травня 2022-го після ретельного обстеження всіх територій саперами ботанічний сад відновив свою роботу. Однак із наближенням осінньо-зимових холодів тривога знову почала наростати.
— Складалася катастрофічна ситуація із опаленням, — згадує Микола Гапоненко. – Ми не були певні, що зможемо зберегти наші колекції тропічних і субтропічних рослин. Оранжереї ми опалювали пелетними котлами, які встановлені на території саду. Постачала пелети і обслуговувала весь процес фірма із Київської області. Під час наступу росіян на столицю підприємство зазнало руйнувань.
До вересня 2022-го постачальникам вдалося відновити виробництво, але почалися ворожі атаки на об’єкти енергетики на Київщині і в столиці. Перебої із електрикою не дозволили забезпечити вчасне виготовлення і постачання пелет.
— Посилаючись на форс-мажор, нас попередили, що не зможуть виконувати угоди, бо призупиняють діяльність. Довелося думати, як викручуватися самим. А візьміть до уваги, що площа наших оранжерей більше 5 тисяч квадратних метрів.
Людська небайдужість
Виручили, як завжди, волонтери. Екологічний фонд “Пелі кен лів” відкрив проєкт “Тепло для оранжерей” і оголосив збір коштів. Благодійні організації, просто небайдужі люди, які донатили на армію, включилися і у порятунок екзотичних рослин.
— Так, починаючи з осені, ми отримали змогу самим закуповувати пелети. А коли бували перебої, волонтери заготовляли для оранжерей дрова. Треба було ще обслуговувати котли, тому довелося найняти навчених цьому людей, — згадує Микола Гапоненко. – Десь у січні, коли були теплі дні, міська влада допомогла перевести опалення на централізоване – від Київтеплоенерго, як і було колись. Свого часу ми перейшли на пелети, бо до війни вони були недорогі і з ними легше варіювати температуру.
Зараз потреби в опаленні вже немає – рослинкам в оранжереях вистачає сонечка.
— Загалом за проєктом “Тепло для оранжерей” надійшло 2,45 мільйона гривень. Вони буквально допомогли нам вижити, поки тривав перехід на централізоване опалення.
Втрати є, але все відновиться
— Нещодавно ми провели інвентаризацію і побачили, що певні втрати таки маємо. Близько 450 видів рослин з 4000 в оранжерейній колекції загинули. Але відвідувачі ботсаду цього ніяк не помітять, і для нас це не критично, — запевняє заступник директора ботсаду. — Все відновимо. У нас діє Рада ботанічних садів і дендропарків України, ми контактуємо з колегами — щось попросимо, щось обміняємо. Нічого такого, чого б не можна було знайти в Україні, не пропало. Чудові тропічні колекції є у Львові та Харкові, на щастя, вони збереглися, незважаючи на бомбардування. Щось є у Чернівцях та Одесі.
Зараз на свої робочі місця повернулися практично всі працівники. На переселенні залишилися кілька людей. А героями, які пішли на фронт за призовом чи добровольцями, в ботсаду тільки пишаються.
— Воюють хлопці із охорони, наш головний садівник зараз під Гуляйполем, кандидат наук дронами займається під Бахмутом. Трохи пізніше, коли наблизимося до перемоги, ми про них обов’язково розкажемо, — обіцяє Микола Гапоненко.
В травні чекаємо свята бузку
Всі колекції на відкритому грунті в ботсаду збережені і зараз примножуються. Висаджена алея кленів, присвячена героям — українським січовим стрільцям. З квітникової гірки спускається вниз нова алея декоративних яблунь. Це невеличкі деревця з ароматними різнобарвними квітами. Мають зацвісти вже цього травня.
— Підсадки рослин і дерев ми робимо на багатьох ділянках. Волонтери продовжують допомагати, і за це велика всім подяка, — усміхається Микола Гапоненко.
Любителям краси біолог радить не пропустити цвітіння магнолій. Зірчаста магнолія уже зацвіла, а до кінця квітня рясно розпуститься вся алея цих дивовижних квітів. Просто зараз можна помилуватися форзицією – це кущі з такими яскраво жовтими квітами, що в похмурий день вони замінюють сонце.
В травні в ботсаду традиційно почнеться свято бузку і півонії.
— Який би рік не був, а так вже склалося, що найпишніше бузок цвіте 9 – 10 травня, — нагадує біолог.
А з червня відкриється ще одна головна окраса ботсаду – сад троянд.
До речі, є надія, що під час цвітіння бузку в ботсаду запрацює оновлений фонтан на площі перед центральним входом. Це буде каскад води, який вінчатиме фігура богині Флори. Основа фонтану вже є, а от на статую ще чекають. Микола Гапоненко каже, що бачив ескіз, і він йому сподобався.
— Всі наші напрямки роботи збережені і будуть розвиватися, — обіцяє заступник директора ботсаду. – Плануємо багато тематичних заходів, виставок. От ближчим часом буде експозиція кактусів і деревців бонсай.
Дізнатися про заходи, що готує ботсад, можна на сайті або на сторінці у фейсбуці.
Цікаві факти
- В оранжерейному комплексі ботсаду представлені 30 сортів азалії та 15 сортів камелії. За кількістю видів та сортів ця колекція займає друге місце в Європі.
- Єдина в Україні експозиція орхідей займає площу 123,5 кв. м, тут близько 80 видів та сортів цих квітів.
- Розарій НБС ім. М. М. Гришка — найбільший в Україні. Загальна площа складає 3,5 га.
- Вік багатьох рослин в експозиції тропіків і субтропіків сягає 50 років.
- Дендрарій ботсаду представляє 674 види рослин, 22 різновиди, 35 гібридів та 274 культивари із 139 родів.