Коли закінчиться війна… Як часто ми прагнемо зазирнути за ту межу, що буде загоювати наш сьогоднішній біль і неспокій. Навіть Олексій Резніков не втримався, розмірковуючи про майбутнє армії. В інтерв’ю журналісту Дмитру Комарову міністр оборони припустив, що Україна може відмовитися від щорічного призову строковиків.

Чи реально це, чи доцільно і що буде на заміну, KP.UA поцікавилася у експертів.

Виходити з міркувань безпеки

Судячи зі слів міністра, про переведення всієї армії на контрактну основу не йдеться. Тривають пошуки єфективнішого формування війського резерву. На думку Олексія Резнікова, ідеальним варіантом буде такий: після досягнення 18-річного віку українці в обов’язковому порядку повинні будуть проходити тримісячні курси – на зразок «курсу молодого бійця», а потім вчитися або працювати за власним вибором.

Це наближено до швейцарського досвіду, коли в країні існує загальна військова повинність, в армії фактично служать всі придатні до цього чоловіки, однак термін військової науки невеликий, акцент робиться на щорічній тритижневій перепідготовці.

Про можливість застосування швейцарської моделі в Україні говорили давно, однак далі дискусій між експертами справа не зрушила.

— Теоретично від призову відмовитися можна. Але ухвалювати рішення треба буде по ситуації, яка складеться після перемоги. Виходити виключно із міркувань державної безпеки. Так, Швейцарія напрацювала свою модель, вона у всіх війнах декларувала нейтралітет, але маємо факт, що під час Другої світової німці використовували її у своїх інтересах, — відмічає генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко. – Якщо ми не матимемо достатньо добровольців в контрактну армію, призов доведеться залишати. Однак можно скоротити строки.

За словами військового експерта, три місяці “курсу молодого бійця” – це умовний термін.

— Дивитися треба на професію, яку опановує молодий боєць, на складність озброєння. Стрілка-піхотинця можна підготувати і за два місяці. А танкіста, оператора зенітно-ракетного комплексу доведеться вчити пів року, — каже Ігор Романенко.

Професійна армія занадто витратна

Колишній заступник начальника штабу ВМС України, капітан 1-го рангу Андрій Риженко вважає, що варто звернути увагу на досвід Фінляндії, де призов зберігається, але його терміни диференційовані — 165, 255 і 347 діб в залежності від рівня підготовки.

— Чисельність збройних сил Фінляндії складає 30 000, з яких 21 000 – це призовники, які після служби зараховуються в оперативний та допоміжний резерви. У випадку агресії завдяки цьому за лічені дні розгортається армія у 300 000 чоловік. Водночас не потрібно ні додаткового навчання, бо всі основні спеціальності закриті контрактниками, ні мобілізаційної метушні. Кожен резервіст закріплений за конкретною частиною, де проходив підготовку і де за ним збережена зброя. Кожен має у себе вдома форму і засоби індивідуального захисту. Не треба звертатися до волонтерів чи збирати кошти на бронежилет і каску, — звертає увагу Андрій Риженко.

В мирний час тримати велику контрактну армію занадто витратно, вважає експерт.

— У разі агресії має значення не стільки чисельність контрактників, скільки можливість швидкого розгортання оборони. Від строкової служби варто відмовитися тільки на флоті. Морська піхота може базуватися на резервістах. А от щоб підготувати вправного моряка-ракетчика треба не менше 12 місяців. Власне флот уже переходить на фахівців. Двадцять років тому я був старшим помічником капітана, у нас уже тоді служили тільки кілька строковиків на неважливих роботах, — підсумовує морський капітан.

У нас немає 36 і 72 годин

За контрактну армію висловлюється полковник запасу Олег Жданов.

— У 2005 – 2008 роках ми потужно просунулися в цьому плані. Деякі частини на 80-90 відсотків комплектувалися контрактниками, зокрема, аеромобільні війська. Але були проблеми в організації і управлінні підрозділами. Однак навіть коли зможемо побудувати міцну контрактну армію, від підготовки резервістів не повинні відмовлятися. Це випливає з оцінки нашого противника, який є і залишатиметься.

На думку військового експерта, швейцарський варіант Україні однозначно не підходить.

— Він розрахований на 36 і 72 години розгортання військ. А у нас цих годин немає. Російське вторгнення було миттєвим і потужним. Це дуже добре, що міністр оборони заговорив про реформи, вони потрібні і думати про них треба зараз, зважуючи не тільки на здобутки, а й помилки. На мою думку, нам ближче ізраїльський варіант. Можливо, для жінок варто залишити добровільний вибір, але всі 100 відсотків придатних до служби чоловіків мають проходити військову підготовку і перебувати в резерві. Отже, без призову не обійтись.

Інши справа, відмічає Олег Жданов, що треба міняти ставлення до строкової служби. У більшості вона асоціюється з радянським спадком – дідівщиною і безглуздими навантаженнями “копаємо від паркану і до обіду”.

— Від цього треба позбуватися як всередині армії, так і в суспільній думці. Треба сідати, думати і вирішувати, як зробити призов ефективним і збудувати справжню народну армію, як це зробили в Їзраїлі, — підсумовує військовий експерт.

Як у світі

В Европейському союзі зберегли строкову службу у різних варіаціях Австрія, Греція, Данія, Естонія, Кіпр, Фінляндія, Норвегія, Туреччина та Швейцарія.

У вересні минулого року призов, від якого відмовилася у 2004 році, поновила Литва, мотивуючи це російською агресією. За кілька років до цього частковий призов відновила Латвія, в країні розмірковують про поновлення військової повинності для всіх чоловіків.

Про можливість повернення призову кажуть в Нідерландах і Німеччині через дефіцит бажаючих іти в армію на контракт. В січні цього року очільниця оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн нагадала, що в Німеччині строкова служба була не скасована, а призупинена.

В Сполучених Штатах Америки після в’єтнамської війни діє тільки контрактна армія. Однак всі чоловіки у віці з 18 до 26 років зобов’язані ставати на облік у системі військової повинності. Ухилянтам загрожує тюрма або штраф у 250 000 доларів.

Обов’язковий призов існує у Мексиці, Аргентині, Венесуелі, Бразилії. В Чілі і Перу строковиків у солдати набирають на добровільних засадах.

В Китаї строкова служба триває 2 роки. Призиваються юнаки від 18 до 22 років, які перебувають в запасі до 45-річного віку.

У Туреччині призовним віком вважаються 19 — 40 років. Відстрочку отримують студенти та науковці зі ступенем. Перші — до 28 років, другі – до 35-ти. Вони можуть обирати: служити рік офіцерами або пів року рядовими. За ухилення від армії в Туреччині можуть позбути свободи на термін до 10 років.

Комментарии