Дрібним шрифтом: як клієнти потрапляють на недобросовісні хитрощі банків

Війна стала для людей збільшувальним склом: і хороші, і погані якості стали проявлятися яскравіше і більше. Те саме можна сказати і про фінансові установи, пише kp.ua. Ті, хто раніше на цілком законних підставах обводили людей навколо пальця, користуючись їхньою необізнаністю та неуважністю, стали ще активнішими. Адже війна стає їх помічником (люди, перебуваючи у постійній напрузі, у солідних установах трохи розслабляються і стають менш уважними), своєрідним виправданням (усім треба якось виживати) та надією на індульгенцію (війна все спише).

Примусовий кредит

Про свою історію на сторінці у Фейсбук розповіла клієнтка одного українського банку:

«Я ніколи не користувалася кредитним лімітом за жодною зі своїх карток. Нещодавно звернула увагу, що у мене у банківському додатку з’явилася кредитна лінія на 5000 грн. Ну ок, подумала я. Все одно не користуюся, хай буде. Подумала: напевно, треба мати якийсь кредит на карті, різні ситуації бувають. І вчора мені підвищили суму кредиту. Як я здивувалася, коли сьогодні вранці виявила, що в мене з’явилася заборгованість у сумі майже 5000 грн. Повторюся: зі своєї картки я витрачала стільки, скільки там було, я не мала жодної необхідності залазити в кредит».

Автор посту розповідає, що додзвонилася до «живого співробітника банку», довго спілкувалася та з’ясувала два цікаві моменти, якими і поділилася в мережі.

1. Банк може сам надавати кредит в односторонньому порядку і клієнт непомітно для себе починає користуватися ним, навіть якщо у нього на рахунку мільйон. Тобто він починає розраховуватися кредитними грошима, а не грошима зі свого рахунку, яких цілком достатньо.
2. Про це дуже дрібним шрифтом написано в угоді, яку давали підписувати при відкритті рахунку. Цей дрібний текст взагалі рідко хтось читає, а при перевипуску картки – тим більше.

«Відмовлялася від ліміту зі скандалом»

Під постом кілька сотень коментарів, в яких клієнти українських банків діляться своїм недавнім негативним досвідом.

«Мені під час перевипуску картки у пакеті намагалися підсунути депозитну картку. Відмовився, повернув назад. Уявіть моє здивування, коли майже через рік з’ясувалося, що рахунок все ж таки відкрили і щомісяця туди перетікало по пару сотень. На всі претензії – відповідь: «співробітник звільнився». Гроші повернули, але сам факт: карту забрали, погодилися з «відмовою», але у пакеті договір підсунули на підпис».

«У моєї мами аналогічна дуже неприємна історія нещодавно сталася. Трюк ще й у тому, що гроші на карті відображаються як твої, тож легко наплутати».

«Я відмовлялася від такого ліміту зі скандалом, і тепер щоразу, коли перевипускаю карту, ретельно стежу, щоб ці благодійники мені знову кредит не підсунули».

«Систему онлайн-банкінгу так влаштовано. Наприклад, потрібно перекинути дитині гроші, вибираєш картку для виплат, карту дитини, а картка для виплат у цей час змінюється на універсальну кредитку. Тобто вона за умовчанням у них іде першою, тож програма налаштована. Я вже кілька разів ганяла гроші туди-сюди – мінус відсоток».

Все за законом

Експерти одностайно говорять про те, що формально все ж таки українські фінансово-кредитні установи діють за законом, оскільки всі невигідні умови дійсно прописані в договорі. Правда, прописані вони можуть бути настільки мікроскопічним шрифтом, що не роздивишся навіть під лупою, а, крім того, деякі умови можуть бути так завуальовані, що й досвідчений позичальник заплутається.

Але є й хороша новина: схеми «чесного обману» є досить однотипними.

1. Приховані платежі. Це ті самі комісії та додаткові послуги (страховки, мобільні сповіщення тощо), які прописані у договорі найдрібнішим друкарським шрифтом або під «зірочкою» внизу сторінки.
2. Пільговий період, протягом якого не треба сплачувати відсотки. Така відстрочка платежу діє близько двох місяців і є дуже привабливою для любителів кредитів. Але ця послуга дуже неоднозначна, оскільки уточнювати, з якого моменту починається пільговий період, потрібно додатково. Якщо вам здається, що все і так зрозуміло, просто повірте на слово: все не так, як здається.
3. Додаткові платежі. Банк може додатково брати гроші за надходження на картку, переведення в готівку, користування кредитною карткою і т.д.
4. Безвідсотковий кредит. Вже саме словосполучення виглядає дещо абсурдним: навіщо банку віддавати свої гроші, не тільки нічого не отримуючи натомість, а ще й ризикуючи нарватися на неплатника? Але наша людина звикла довіряти рекламі, а та запевняє: безвідсотковий кредит! І формально не дурить: банк справді в цьому випадку не візьме свої відсотки. Зате встановить такі додаткові комісії, що відсотки виявилися б вигіднішими.
5. Розстрочка. Мотивація магазину, що пропонує розстрочку, є зрозумілою: продати свій товар. Тому в розстрочці, що надається продавцем, як правило, немає нічого сумнівного. Інша річ, якщо розстрочку оформлятиме представник банку. Тут можна з великою ймовірністю говорити про те, що насправді розстрочка виявиться кредитом із прихованими комісіями. Перевірити це просто — достатньо подивитися, наскільки змінилася кінцева вартість товару.

Спочатку думаємо, потім – робимо

Треба сказати, що всі хитрощі фінансових установ чудово відомі чиновникам. Як заявив цими днями український омбудсмен Дмитро Лубинець, в умовах військового стану він отримує чимало скарг від громадян щодо порушення їхніх прав фінансовими установами.

Найчастіше звернення стосуються кількох пунктів:

• відсутність фінансової спроможності погасити кредит;
• телефонні дзвінки фінансових установ із вимогою сплатити кредит;
• нарахування більших відсотків за кредитом, що перевищують у кілька разів тіло кредиту.

В Офісі омбудсмена зазначили, що на час дії воєнного стану у законодавстві України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Тобто такі нарахування правомірні і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Водночас, згідно із законодавчими змінами, починаючи з 24 лютого 2022-го в період дії в Україні військового стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виплат до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, навіть якщо вони вказані у кредитному договорі.

Крім того, кредитор не має права піднімати процентну ставку за використання кредиту у разі невиконання зобов’язань, якщо, звичайно, договір не передбачає встановлення процентної ставки, що змінюється.

PS

Словом, у більшості випадків події йдуть за знайомим сценарієм: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Способи протидії несумлінним хитрощам фінустанов давно відомі, але не зайвим буде згадати про них ще раз.

1. Не довіряйте рекламі: у ній йдеться не про всі, а лише про найпривабливіші сторони товару чи послуги.
2. Уважно читайте все, що написано у договорі, навіть при перевипуску картки. Особливо те, що написано дрібним шрифтом.
3. Якщо щось незрозуміло, запитайте співробітника банку.
4. При оплаті покупок або переказі коштів за допомогою онлайн-банкінгу, уважно стежте, з якої картки ви здійснюєте операцію.
5. Якщо не хочете користуватися кредитом, самостійно встановіть мінімальний кредитний ліміт у додатку – аж до нуля.
6. Заведіть собі правило хоча б раз на місяць – наприклад першого числа кожного місяця – перевіряти всі свої банківські операції.
7. По можливості не користуйтеся швидкими кредитами під нечувані відсотки. Якщо ви бачите, що відсоткова ставка становить 1-1,5% – читайте до кінця. Не виключено, що це вартість кредиту на день.

Зверніть увагу, що практично всі ці заходи є превентивними, тобто спочатку треба думати, а потім робити.