У неділю, 14 травня, у Туреччині за високої явки виборців (87,3%) відбулися президентські та парламентські вибори. На президентську посаду претендували три кандидати. Після обробки 100% бюлетенів зафіксовано такі результати: чинний президент Реджеп Тайіп Ердоган отримав 49,24% голосів, єдиний лідер опозиції Кемаль Киличдароглу — 45%, кандидат від «Альянсу АТА» Сінан Оган набрав 5,2% голосів виборців. Оскільки жодному з кандидатів не вдалося подолати позначку в 50% голосів, на Туреччину чекає другий тур виборів, який відбудеться 28 травня. Про те, хто має найбільші шанси перемогти у другому турі і як це позначиться на взаєминах з Україною, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Обнулення по-ердоганівськи
Варто зазначити, що для Ердогана нинішні президентські вибори вже є третіми. Вперше він обійняв цю посаду у 2014 році. Вдруге його було обрано президентом у 2018 році на дострокових виборах. Тим не менш, насправді владу в країні Ердоган утримує вже 20 років: з 2003 по 2014 рік він був прем’єр-міністром Туреччини і контролював у своїх руках усі ключові важелі впливу.
Цьогорічні президентські вибори в Туреччині вже називають історичними, оскільки вперше за всі роки правління Ердогана в опозиційного кандидата з’явився серйозний шанс на успіх.
Головним конкурентом 69-річного Ердогана є 74-річний Кемаль Киличдароглу, навколо якого об’єдналася турецька опозиція, яка представляє коаліцію із шести партій під назвою «Національний альянс». Киличдароглу не новачок у політиці, він працював у Міністерстві фінансів Туреччини та був депутатом турецького парламенту, згодом став лідером Республіканської народної партії. У 2017 році Киличдароглу очолив Марш справедливості у Стамбулі, спрямований проти посилення президентської влади Ердогана та масових чисток, які той влаштував після невдалої спроби державного перевороту 2016 року.
До речі, право йти на вибори втретє Ердоган забезпечив у 2017 році, провівши конституційний референдум, за підсумками якого Туреччина замість парламентської республіки стала президентською республікою. Ердоган забезпечив собі жорстку президентську вертикаль, наділивши себе фактично необмеженими повноваженнями та урізавши повноваження парламенту.
Напередодні нинішніх виборів опозиційна турецька партія «Альянс нації» заявила, що Ердоган не може балотуватися, оскільки, згідно з конституцією, людина може обиратися на пост президента лише двічі.
На це Ердоган відповів так: «За підсумками виборів 2018 року Партія справедливості та розвитку (глава партії Ердоган — «Апостроф») перейшла до нової урядової системи. Це означає, що вона перезавантажила систему. З міркувань здорового глузду і згідно із законом, президент, обраний у 2018, є першим президентом нової системи».
Протестувати проти «перезавантаження» термінів Ердогана опозиція не стала, вирішивши висунути єдиного кандидата та спробувати відібрати владу у нинішнього президента на виборах.
Ердоган переможе?
Обидва головні кандидати перед своїми прихильниками висловлюють впевненість у своїй перемозі. «Те, що на президентських виборах буде другий тур, свідчить про те, що масової фальсифікації результатів чинна влада постаралася уникати», — сказав у коментарі » Апострофу» Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
А ось перемогти у другому турі, на думку експерта, має більше шансів Ердоган. «Ердогану для перемоги достатньо утримати своїх виборців, а от опозиційному кандидату Кемалю Киличдароглу доведеться десь брати ще як мінімум 5%. І не факт, що він зможе перетягнути на свій бік прихильників третього кандидата — Сінана Огана», — прогнозує Семиволос.
Сам Сінан Оган на брифінгу для преси, відповідаючи на запитання турецьких журналістів про те, кого з кандидатів він підтримає у другому турі президентських виборів, висловився витіювато: «Ми подивимося на їхню національну позицію і компетентність. Прийматимемо рішення, ґрунтуючись на здоровому глузді. Здоровий сенс підказує нам, що ми не можемо обіцяти рай, але настав час закрити ворота пекла».
У перемозі Ердогана у другому турі впевнений і журналіст Осман Пашаєв.
«Кемаль Кілічдароглу отримав історичний максимум для опозиції з результатом 45%. Резерв для обох кандидатів – 2 млн 700 тисяч голосів, які набрав третій кандидат Сінан Оган. Втім, навіть якби він закликав усіх прихильників віддати голоси опозиції – це так не працює. За Огана голосували люди націоналістичних поглядів, які не сприймають співпрацю обох кандидатів з політичними курдськими силами. Цей електорат може розділитися між двома кандидатами або не прийти на вибори», – написав Осман Пашаєв.
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що у разі програшу опозиція не влаштовуватиме акції протесту. «Думаю, що протести малоймовірні, якщо не буде явної фальсифікації результатів з боку чинної влади», — сказав експерт у коментарі «Апострофу».
Впевненість Ердогану надають і результати парламентських виборів, що відбулися в один день із президентськими, на яких переміг «Республіканський альянс» на чолі з Партією справедливості та розвитку (ПСР) Ердогана. Він набрав 49,31% голосів, що гарантує йому близько 322 із 600 місць у парламенті.
На другому місці – опозиційний «Народний альянс» на чолі з Народно-республіканською партією (НРП) Кемаля Киличдароглу – 35,19% (212 місць).
Альянс АТА, який висунув кандидатом у президенти Сінана Огана, отримав 2,46% відсотка голосів.
Що отримає Україна
«Позиція Реджепу Тайіпу Ердогана стосовно України, Росії та Європи нам добре відома, і у разі його перемоги на виборах у цьому плані нічого не зміниться, — каже Ігор Семиволос, — А от усередині Туреччини можливе посилення елементів авторитаризму».
Якщо президентом Туреччини стане лідер опозиції Кемаль Кілічдароглу, то він щодо України та Росії продовжуватиме політику Ердогана, вважає експерт.
«Єдине, що може змінитися — це відносини Туреччини із Заходом. Вони стануть прозорішими і чеснішими. Також опозиція висловлювалася за повернення Туреччини до парламентської республіки», — резюмував Ігор Семиволос.
Експерт з міжнародної політики аналітичного центру Український інститут майбутнього Ілля Куса також вважає, що жодному кандидату не вигідно змінювати статус-кво. «Туреччина отримує все, що їй потрібно від нинішнього балансування у трикутнику Росія-Україна-Захід: гроші, престиж, участь у переговорах, політичний вплив, експансія на інші ринки».
«Я роблю ставку на те, що фундаментально, позиція Анкари навряд чи зміниться по Україні. Вони й надалі продаватимуть нам зброю, зберігатимуть торгівлю з РФ, сидітимуть на позиції посередника у переговорах та гаранта зернової угоди, маневруватимуть між Заходом та не-Заходом, залучаючи інвестиції для стабілізації економіки», — наголосив Куса.
Загалом, на думку експертів, результати президентських виборів у Туреччині суттєвого впливу на політику щодо України не вплинуть. Туреччину чекають лише внутрішні зміни, а тому другий тур президентських перегонів, який пройде 28 травня, нам може бути цікавим лише заради того, щоб дізнатися, чи втримається Ердоган.
