Вищі навчальні заклади скасовують плату за реєстрацію на іспити та не вимагають багато документів, головне – знати мову країни перебування.
У травні випускники шкіл перестають спокійно спати – попереду маячить вступ до вишу. Не є винятком і українська молодь, зокрема та, яка опинилася за кордоном після 24 лютого 2022 року. KP.UA дізналася, як у країнах, де живе найбільше наших біженців, вищі навчальні заклади готуються до прийому нових студентів з українськими паспортами та атестатами про середню освіту цього року.
Польща
Щоб вступити на різні рівні вищої освіти (бакалавріат, магістратура, бакалаврат+магістратура, аспірантура), потрібно мати як мінімум атестат про закінчення повної середньої освіти.
За недавніми змінами в законодавстві Польщі, кожен ВНЗ може встановлювати свої власні правила для вступу абітурієнтів з України. Сьогодні багато ВНЗ планують зараховувати українців як на підставі національного мультитесту (НМТ), так і за результатами складання іспитів. Про правила прийому необхідно дізнаватись у кожному виші окремо. Незмінним залишається лише перелік документів, які необхідно зібрати для вступу: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, закордонний паспорт, атестат (з вкладишем) про здобуття середньої освіти, сертифікат про володіння польською мовою, медична довідка та фото 35х35 мм.
Багато університетів (наприклад, у Кракові) надають українським біженцям право навчатися безкоштовно до серпня наступного року. Єдиною умовою є володіння польською мовою. Брати участь у конкурсі за безкоштовне навчання можуть ті, хто вивчив мову до рівня С1 і склав держіспит, власники карти поляка, біженці, володарі статусу тимчасового або додаткового захисту. Вони одержують певні пільги, субсидії чи соціальні стипендії. Рішення приймається у ректораті на підставі вивчення документів про сімейне та матеріальне становище абітурієнта.
У деяких польських вишах спеціально для українців перший рік навчання може бути організовано українською мовою. Паралельно з цим першокурсники мають вивчати польську.
Чехія
Якихось серйозних відмінностей вступу до вузів для українців та чехів немає. Система освіти в країні відрізняється від української, для вступу до університету треба складати іспити для кожної спеціальності. До цього треба подати заявку на іспити, але гарантії, що абітурієнта до них допустять, немає. І до того ж вона платна (близько 1000 грн за курсом), і термін подачі – зазвичай з лютого по квітень.
Але для українців деякі вищі навчальні заклади цю плату за заявку скасували. Якісь університети дають змогу подати заявку на звільнення від плати за вступ. Про все це, а також про стипендії для студентів завжди повідомляється на сайтах вишів.
Також українці, як і чехи, і інші абітурієнти, мають подавати при вступі атестат про повну середню освіту. У багатьох його може не бути – не встигли забрати через воєнні дії чи з інших причин. Ці проблеми вирішуються у навчальній частині вишу, куди треба обов’язково звернутися та повідомити, що такий документ існує, але з певних причин надати його немає можливості.
Біженці з України можуть брати участь у додаткових вступних іспитах (якщо ВНЗ проводить додатковий набір) або у спеціальних «вступних іспитах для українців», де беруть участь лише українські біженці.
Німеччина
Умови вступу до вишів для біженців з України спростили. Так, до цих нововведень у Німеччині подавати документи до вищого навчального закладу могли лише володарі німецького атестату зрілості (Abitur). Але діти у німецьких школах навчаються 12-13 років, довше за українців. І ці роки українським старшокласникам треба якось компенсувати. Якщо випускник вже має український атестат про повну середню освіту, то він мав провчитися рік у вузах на батьківщині або в німецькому коледжі підготовки до вищої освіти (Studienkolleg). І лише після цього подавати документи до вишу.
Нині все стало трохи простіше. За рішенням Конференції міністрів освіти та культури федеральних земель Німеччини, для біженців з України зробили виняток. Студенти першого курсу українських вишів можуть подавати заявку на студентське місце безпосередньо до одного з університетів Німеччини. Вступні іспити зазвичай відсутні, але треба знати німецьку мову. А випускники українських шкіл, які не встигли отримати атестат через війну, можуть вступати до Studienkolleg без атестату.
Studienkolleg – це підготовчі курси для абітурієнтів, які закінчили школу в одній із країн, що не входять до Євросоюзу. Такі коледжі є у багатьох федеральних землях, навчання у них безкоштовне, студенти сплачують лише семестровий внесок у розмірі від 170 до 300 євро на півроку. Викладання ведеться німецькою мовою, і для вступу до коледжу треба скласти вступний тест з німецької мови або з профільного предмета.
Італія
Якщо біженець з України закінчив українську школу (онлайн або дистанційно), він може вступити до українського вишу, відучитися один рік і потім подати документи ів талійський університет. Або ж може вступити до українського коледжу і після нього вже пробувати вступати в Італії. Щоправда, не всі дипломи українських коледжів котируються в Італії.
Також для українців в Італії пропонується підготовча програма – Foundation Course. Вона триває рік та розрахована на абітурієнтів, які планують продовжувати навчання на технічних чи гуманітарних напрямках (Science та Humanities). Після цього можна продовжувати навчатись на бакалавріаті. Ці підготовчі курси розраховані на іноземних студентів та дуже допомагають перед вступними іспитами. Деякі університети дозволяють не складати вступних випробувань випускникам своїх підготовчих програм.
Мовний сертифікат від іноземних абітурієнтів на іспитах не потрібен, але іспит з італійської мови скласти доведеться. Зазвичай він проходить наприкінці серпня – на початку вересня.
Франція
Студенти-біженці з України, які мають тимчасовий захист у Франції, повинні надіслати заяву безпосередньо до обраних університетів, вказавши свою ситуацію, — надати підтвердження тимчасового захисту.
Потім університети перевіряють наявність у студента документа, що дає право на здобуття вищої освіти в країні, де його було видано (атестат про повну середню освіту, виданий в Україні та перекладений французькою мовою у присяжного перекладача). Також встановлюється рівень розуміння французької чи англійської (якщо відсутні дипломи DELF або DALF).
Українські старшокласники, які цього року закінчують середню школу у Франції, також можуть звернутися до Служби академічної інформації та орієнтації (SAIO) своєї школи, яка відправить їх до відповідного вишу. Обов’язково скрізь слід зазначати, що абітурієнт перебуває у Франції з тимчасового захисту. Вона надає українським студентам кілька соціальних пільг (наприклад, здобуття стипендії за соціальними критеріями або звільнення від внеску за проживання студентів у кампусі (CVEC)).
Українських студентів-біженців на сьогоднішній день звільнено частково або повністю від оплати за навчання за рішенням навчального закладу. Однак на деяких освітніх курсах (у приватних навчальних закладах, на інженерних курсах, бізнес-школах, спецшколах тощо) може бути введена плата за навчання. Тож ці питання краще уточнити безпосередньо там, куди абітурієнт бажає надходити.
До речі, про стипендії за соціальними критеріями. Ці стипендії у Франції виплачуються за двома умовами: перша — зарахування до французького вишу на курс, що передбачає виплату стипендій взагалі, і друга – наявність у студентів коштів, які не перевищують певної суми. Студенти з тимчасовим захистом подають заявку про призначення стипендії на підставі соціальних критеріїв, створивши свій студентський соціальний файл DSE на вебсайті messervices.etudiant.gouv.fr. Якщо заявка буде відповідати всім умовам, студент отримає стипендію, про що дізнається з електронної пошти.
