В Україні з 1 червня зросли ціни на електрику. Незважаючи на майже подвійне зростання, новий тариф все одно істотно нижчий за ринковий, що ускладнює роботу виробників енергії. Проте для багатьох українців навіть така ціна буде надто високою. «Апостроф» з’ясовував аргументи як за, так і проти цього непростого та непопулярного рішення влади, а також його можливі наслідки для економіки та країни загалом.
Непопулярне рішення
В Україні майже вдвічі зросли тарифи на електроенергію для населення. Згідно з постановою уряду, з 1 червня тариф на електрику піднято з 1,44 гривні за 1 кіловат-годину до 2,64 гривні за 1 кіловат-годину.
Постанова була схвалена на засіданні Кабінету міністрів 30 травня, пізніше її текст з’явився на сайті уряду.
Рішення про збільшення цін на електроенергію не стало несподіваним — про необхідність такого, без перебільшення, вкрай непопулярного кроку влада говорила вже давно.
Ще в лютому радник прем’єр-міністра Юрій Бойко в інтерв’ю «Апострофу» розповідав, що в Україні тарифи на електроенергію в 2,5 рази нижчі, ніж у сусідніх країнах, через що багато вітчизняних виробників працюють або на межі рентабельності, або в збиток.
За словами Бойка, тариф для побутових споживачів (який діяв до 1 червня 2023 року) нижчий від реального ринкового приблизно в чотири рази.
Не секрет, що влада розглядала кілька варіантів підвищення тарифів на електрику. Один із них, радикальний, передбачав зростання до ринкового рівня (який, якщо виходити з оцінок Юрія Бойка, має становити близько 6 гривень за 1 кіловат-годину, і саме за таким тарифом уже давно платять юридичні особи). Однак від нього поки що відмовилися.
Новий тариф, відповідно до постанови, діятиме до кінця 2023 року.
При цьому міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що «зараз другий етап (підвищення тарифів) не передбачається» . Але як довго триватиме «зараз», міністр не уточнив.
Галущенко також повідомив, що після подорожчання електрики збережеться і нічний тариф, який становить 50% від основного.
Режим секретності
Роз’яснення міністра, безперечно, дуже цінні. Проте складно не звернути увагу на те, що саме рішення про підвищення тарифу на електроенергію готувалося у повній таємності. Тобто з одного боку, цього рішення начебто чекали, з іншого ж, процедура його підготовки була вкрай непрозорою.
«На жаль, ми не бачили розрахунків, якими керувався уряд, ухвалюючи це рішення. Та й стиль його ухвалення був досить дивним, — сказав у коментарі «Апострофу» директор з аналітичних досліджень DiXi Group Роман Ніцович. — За правилами, проект постанови має бути спочатку оприлюднений для того, щоб фахівці могли його обговорити, оцінити якість розрахунків, висловити зауваження. Але цього не було зроблено, можливо тому, що предмет цього рішення політично є досить чутливим”.
Мабуть, з тієї ж причини політичної чутливості влада не пішла на підвищення тарифу до ринкового рівня.
«Встановлена ціна все ще не відповідає реальній вартості енергії. Якщо взяти оптову ціну та додати до неї вартість її передачі та розподілу, ПДВ та інші витрати, то ринкова ціна енергії має становити не менше 5,5 гривень за 1 кіловат-годину», — сказав Роман Ніцович.
На думку експерта, це рішення є проміжним, і його мета — згладити проблему недоотримання доходів генеруючими компаніями.
«Це рішення дасть додатковий фінансовий ресурс «Енергоатому», «Укргідроенерго» та іншим виробникам для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів генерації та підготовки до нового зимового сезону», — вважає Роман Ніцович.
І хоча зараз уряд начебто не планує подальшого підвищення тарифів на електрику, але згодом до такої ідеї повернуться.
«Можливо це — пробне рішення для того, щоб вивчити, якими будуть наслідки підвищення, чи призведе воно до збільшення надходжень, чи сприятиме фінансовому оздоровленню ринку електроенергії, як відреагують на підвищення тарифу споживачі, наскільки зростуть неплатежі, яким виявиться попит на оформлення субсидій тощо. Якщо при врахуванні всіх названих факторів сукупний ефект від підвищення тарифу виявиться позитивним, то, можливо, буде створено програму поступового підвищення тарифу до ринкового рівня», — переконаний директор DiXi Group.
«Зелені» борги
Підвищення тарифу, звісно ж, забезпечить певне збільшення грошових надходжень. За оцінкою Романа Ніцовича, може йтися про додаткові платежі на загальну суму близько 30 мільярдів гривень.
«Але ця сума не може радикально змінити на краще ситуацію в галузі», — зазначив експерт.
У тому, що нинішнє підвищення не вирішить проблем електроенергетичної сфери, переконаний і експерт з питань ЖКГ Олег Попенко.
«Підняття тарифів не вирішить будь-яких питань енергетичного комплексу, тому що ці кошти підуть на погашення заборгованості перед інвесторами в «зелену» енергетику», — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Попенко зазначив, що на початку цього року із виробниками «зеленої» енергії розплатилися лише за 2021 рік. За його словами, заборгованість НЕК «Укренерго» перед держпідприємством «Гарантований покупець» («ГарПок»), яке викуповує електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, на кінець квітня становила 16 мільярдів гривень.
У зв’язку з цим експерт запитує: чому українські споживачі повинні, по суті, оплачувати енергію, яка виробляється за завищеним «зеленим» тарифом?
«Чому б цим інвесторам самим не вийти на ринок та не спробувати продати електроенергію споживачам на загальних умовах?», – зазначив він.
Тут слід внести ясність. Справа в тому, що на сьогодні, відповідно до чинного закону, держава зобов’язана викуповувати всю електроенергію, що виробляється з відновлюваних джерел, при цьому купувати за так званим «зеленим» тарифом, який, незважаючи на постійне зниження, все ще вищий за ринковий і суттєво вищий за тариф для населення.
Але держава фактично не може вчасно розраховуватися із «зеленими» виробниками, у зв’язку з чим накопичується заборгованість по платежах перед ними.
Однак влада намагається вирішити цю проблему, зокрема, шляхом ухвалення нового закону, згідно з яким виробники «зеленої» енергії зможуть виходити на ринок і продавати свою продукцію на аукціонах.
Та цей закон ще не ухвалений – він затверджений поки що лише у першому читанні та чекає на розгляд у другому читанні.
Неплатоспроможний споживач
Проблему «зеленого» тарифу вирішувати, звісно, потрібно. Але ми повернемось до звичайного тарифу для населення, який виріс майже вдвічі. І хоч він все ще далекий від ринкового, але для багатьох українців тариф вдарить по кишені.
Уряд, у свою чергу, обіцяє забезпечити житловими субсидіями всіх, хто їх потребує, і глава Міненерго Герман Галущенко прогнозує, що через зростання вартості електрики розміри субсидій для громадян підвищаться.
Однак далеко не всі дивляться на це так само оптимістично.
Колишній міністр соціальної політики та віце-прем’єр України Павло Розенко нагадав, що уряд, у якому він працював, у 2015-2016 роках також зіткнувся із необхідністю підвищити комунальні тарифи.
«Однак перш ніж ухвалювати ці рішення, була радикально спрощена система призначення субсидій. В результаті, близько 7 мільйонів домогосподарств змогли отримати допомогу від держави, — сказав Розенко «Апострофу». — Нинішній уряд, навпаки, практично знищив цю систему, передавши питання про призначення субсидій від місцевих органів соціального забезпечення до Пенсійного фонду. У підсумку, кількість точок, де можна оформити субсидію, значно скоротилася. Відділення Пенсійного фонду перевантажені, оскільки вони одночасно виконують свої власні функції, а також невластиві їм функції Фонду соцстраху (нещодавно приєднаного до ПФ) ) та призначення субсидій».
Через ці проблеми останні півроку нові субсидії практично не призначалися.
Крім того, нагадав Павло Розенко, уряд ухвалив норму, згідно з якою субсидії не призначаються людям, які мають заборгованість з оплати послуг ЖКГ (субсидія не призначається за наявності заборгованості понад три місяці на загальну суму, що перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на сьогодні це 680 гривень, – «Апостроф»).
«Таким чином, людина, яка і раніше не могла платити за комунальні послуги, втрачає можливість отримати допомогу та відновити оплату принаймні поточних рахунків, щоб не нарощувати свій борг», — каже експерт.
Зрештою, це призведе до ще більших боргів населення.
«В результаті підвищення тарифів при неробочій системі субсидій може виникнути ситуація, коли енергетики не отримають додаткових коштів через те, що збільшиться кількість людей, які не платять за електрику. Разом з тим обсяги заборгованості зростатимуть, що в перспективі призведе до боргової кризи. І тоді держава буде змушена або примусово стягувати ці борги, або масово виселяти людей з житла, що призведе до зростання соціальної напруженості», — підсумував Павло Розенко.
