Судячи з останньої «гарячої теми», слова « банківська таємниця » поступово йдуть із нашого життя. Ознайомившись із листом НБУ, українці дійшли невтішного висновку: тепер українські банки регулярно надаватимуть регулятору інформацію про карткові операції своїх клієнтів. Ця новина не на жарт налякала українців, багато з яких працюють та заробляють у «тіні».
Наскільки реально перевірити одночасно десятки мільйонів банківських карт, чи справді це робитимуть і кому варто турбуватися в першу чергу? Ці питання KP.UA обговорила із експертами.
Що у листі Нацбанку
Отже, з 5 червня щопонеділка до 16:00 банки надсилатимуть регулятору інформацію про безготівкові платежі своїх клієнтів, зроблені попереднього тижня. Про це йдеться у листі НБУ (№ 25-0005/38228 від 1 червня 2023 р.), який опублікували ЗМІ.
У листі зазначено, за якими операціями регулятор чекає на інформацію від банків:
- оплати в Інтернеті;
- P2P-перекази (перекази коштів між картами фізосіб);
- С2А або А2С-перекази (перекази з карток на розрахунковий рахунок компанії або виплати з рахунку компанії на картки клієнтів);
- поповнення/зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах.
З цього листа можна зробити висновок про те, що до звітів банків потраплятимуть операції на будь-які суми, оскільки жодний поріг, з якого має відстежуватись транзакція, у документі не зазначено.
Сказати, що українці захвилювалися – нічого не сказати. На спеціалізованих форумах почали формулювати припущення, кого нововведення НБУ торкнуться насамперед і чим це все обернеться.
«Торгівцям з ОЛГ та ФОП, які приймають оплату на карту фізособи, доведеться подумати, як вести свій успішний бізнес далі».
«Замість лібералізації економіки вирішили закрутити гайки. А де скорочення держвитрат та бюджетників? Якби скоротили витрати на утримання держапарату, і податки піднімати б не довелося!».
«Ці дурниці спричинять лише скорочення обсягів карткових операцій і, відповідно, зменшення доходів банків. І, звичайно, ще більшу тінізацію економіки».
Аргументи щодо того, що ми йдемо до Європи, де податки сплачують усі, наштовхувалися на зустрічні аргументи: мовляв, немає бажання платити до бюджету, який постійно «дерибаниться», та спонсорувати «царські замашки» наших можновладців.
Технічно це реально
Якщо говорити про технічний бік питання, то все реально. Банки без проблем можуть перевіряти карти українців, каже Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій». Не виключено, що вже налагоджено систему вибірки дій клієнтів за ступенем їхньої значущості, починаючи з суми транзакцій, частоти грошових переказів чи покупок в інтернеті. Сама система залежить від мети: це може бути як припинення незаконних дій нелегальних бізнесів чи корупційних схем, так і виявлення громадян, які отримують зарплату, але не сплачують податки.
Колись у тих, хто намагається не афішувати свої доходи, зберігалася примарна надія: мовляв, обробити інформацію щодо кількох десятків мільйонів платіжних карток неможливо фізично. Але з появою у нашому життя інформаційних технологій усе стало набагато простіше. Комп’ютерній програмі практично все одно, скільки карт перевіряти — 1000 чи 50 мільйонів. Займе це близько години, і на збій програми через велику кількість даних розраховувати не варто.
– Звісно, кожну операцію на 5-10 тис. грн ніхто перевіряти не буде, – заспокоює економіст Андрій Мартинюк. – Якщо говорити загалом, то банки аналізують не лише суми, а й періодичність та частоту операцій, а також те, як швидко готівка знімається після надходження.
Економіст Олександр Гаврутенко також вважає, що найближчим часом для більшості українців мало що зміниться.
— Думаю, йдеться про те, що почнуть приводити діючу систему у відповідність до закону про платіжні послуги, затвердженому у 2021 році, — каже Гаврутенко. — Там з’являються нові вимоги лише у контексті посиленого контролю за авторизацією (підтвердженням права на користування карткою. – Авт.) власників платіжних карток. Все інше, гадаю, діятиме так само, як і зараз.
Якщо немає ні роботи, ні зарплати, турбуватися нема про що
На думку Максима Орищака, Україна робить грамотні кроки, діючи за прикладом інших країн, у яких нелегальний бізнес та несплата податків не допускаються.
– У тих же США, якщо людина переїхала туди жити, неможливо просто взяти умовний «мільйон доларів» і покласти на банківський рахунок, – каже Орищак. — Жоден банк не ухвалить гроші без документів, що підтверджують законність їхнього походження. Крім того, потрібно надати докази сплати податків за ці кошти, незалежно від того, з якої країни приїхала людина. І Україна поступово виходить на цей шлях.
Що стосується моніторингових нововведень, то турбуватися насамперед мають ті, хто має прихований дохід, продовжує експерт. Натомість ті, хто не має ні роботи, ні зарплати, можуть спати спокійно.
— Хоча схеми з необґрунтованим поверненням ПДВ функціонуватимуть ще деякий час, дедалі менше людей зможуть безкарно використовувати їх, і дії бізнесу та населення будуть прозорішими, — вважає Орищак. – При цьому питання корупції, швидше за все, залишиться невирішеним, оскільки результати розслідувань, як і раніше, будуть визначатися політичними міркуваннями.
У той же час аналітик Данило Монін нагадує, що тіньова економіка допомагає людям виживати під час війни, тому для посилення фінмоніторингу зараз, м’яко кажучи, не найкращий момент.
— Подібні процеси будуть ще більше виганяти громадян із країни та мінімізувати народжуваність, тобто погіршувати і без того жахливу демографію, — підсумував експерт.
Спростування від НБУ
Поки експерти обговорювали лист регулятора, з’явилися чергові новини. Після величезного резонансу в соцмережах, ЗМІ та експертній спільноті у Нацбанку вже 5 червня виступили зі спростуванням: інформація про те, що НБУ збиратиме дані про всі платежі фізосіб, не відповідає дійсності.
«У листі НБУ (№25-0005/38228), який викликав резонанс у ЗМІ, не йдеться про фізосіб, — роз’яснили в регуляторі. — Запитані дані не передбачають збирання інформації, персональних даних фізосіб».
Як пояснили в НБУ, вони ще з грудня 2022 року на періодичній основі одержують узагальнену інформацію від банків-еквайєрів (обслуговуючих банки. – Авт.) виключно щодо суб’єктів господарської діяльності. І мета листа – нагадати про необхідність своєчасного та коректного надання інформації відповідно до вимог, які були озвучені у попередніх листах. Однак якщо розглядати тільки цей останній уточнюючий лист, його можна інтерпретувати як завгодно.
«Національний банк використовує вказану інформацію виключно з наглядовою метою для посилення контролю дотримання банками вимог законодавства України, — зазначили в НБУ. — Аналіз такої узагальненої інформації дозволив Нацбанку виявити проблематику використання послуг банків, у тому числі електронної комерції для обслуговування тіньового ринку, зокрема, нелегального грального бізнесу. НБУ продовжує перевірки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства України».
Це роз’яснення, на перший погляд, заспокоює, але якщо повернутися до листа, то не до кінця. Як ми вже писали вище, у листі згадуються Р2Р-перекази, що означає перекази між фізособами.
Втім, можливо, в цьому випадку йдеться лише про тих клієнтів, які, продаючи товари та послуги, отримують гроші на картку фізособи. Наприклад, інтернет-магазин може частину оплат приймати на рахунок, а частину – Р2Р-переказами на особисту картку фізособи.
У принципі, це має цікавити не Нацбанк, а скоріше податківців. Але, кажуть експерти, не виключено, що ця інформація в перспективі передаватиметься між відомствами і потрапить у податкову.
– Звісно, кожну операцію на 5-10 тис. грн ніхто перевіряти не буде, – заспокоює економіст Андрій Мартинюк. – Якщо говорити загалом, то банки аналізують не лише суми, а й періодичність та частоту операцій, а також те, як швидко готівка знімається після надходження. Якщо банк вирішить, що цей переказ є підозрілим, операцію буде заблоковано до з’ясування походження коштів.
До речі
У НБУ нагадали, що їхня робота сприяла значному збільшенню податкових надходжень до бюджету. Так, за перші п’ять місяців 2023 року лише за організацію азартних ігор до бюджету було перераховано 2,378 млрд грн, тоді як за весь 2022 рік лише 731 млн грн, а за 2021 рік – лише 205 млн грн.
