Оподаткування бізнесу в Україні поступово повертається до довоєнної моделі. Менше ніж через місяць буде скасовано 2% податок з обороту. Крім того, повернуться податкові перевірки, які завжди були благодатним ґрунтом для корупції. «Апостроф» розбирався, чому влада вирішила скасувати пільгову податкову систему, введену минулого року на час дії воєнного стану та які є ризики поспішних рішень у цьому напрямку.
2% більше не буде
В березні-квітні минулого року уряд і Верховна Рада з величезною швидкістю продукували рішення, що передбачали різноманітні послаблення для підприємців. Мета цих заходів була очевидною: в умовах загальної паніки та дезорганізації державного управління зберегти для бізнесу можливість хоч якось працювати під час війни.
Одним з найбільш радикальних рішень був дозвіл майже всім підприємствам (з річним оборотом до 10 мільярдів гривень) перейти на єдиний податок в розмірі 2% від обороту.
Були й інші послаблення для бізнесу, зокрема відновлення можливості безмитного ввезення автомобілів і мораторій на проведення перевірок. Термін дії цих рішень в більшості випадків вказувався, як «до закінчення воєнного стану». Точнішої дати на той момент ніхто собі уявити не міг.
Проте війна не припинялася, а воєнний стан, відповідно, тривав. Після важкої зими відновилося електропостачання, і почав оживати бізнес. Відтак уряд та народні депутати дійшли висновку, що настав час повертатися до звичайної — довоєнної — системи оподаткування. Адже дату закінчення війни все ще неможливо передбачити, а бюджет наповнювати треба.
Зокрема було відновлено оподаткування автомобільного палива. Нагадаємо, що на початку російського вторгнення були скасовані акцизи на цю групу товарів, а ПДВ — зменшений з 20% до 7%. Але в жовтні 2022 року акцизи на пальне повернули, хоч і на нижчому рівні, ніж це було до війни. При цьому з 1 липня 2023 року все оподаткування на ринку нафтопродуктів відновлюється в повному обсязі: ПДВ — 20%, акциз на бензин — 213,5 євро за тонну, на дизель — 139 євро за тонну.
Покінчити з рештою податкових пільг покликаний законопроєкт №8401, який вже схвалений Верховною Радою в першому читанні. Основні «нові старі» норми, які він передбачає, — скасування єдиного податку в розмірі 2% і повернення підприємств, які його сплачували, до загальної системи оподаткування, а також відновлення в повному обсязі податкових перевірок.
Розроблений даний законопроєкт в уряді. Головним аргументом на користь його ухвалення є підписаний меморандум з МВФ, який зокрема передбачає відновлення оподаткування для бізнесу. Фінансисти фонду вважають, що потребуючи значної міжнародної фінансової підтримки, Україна повинна принаймні збирати ті податки, які може.
Таке визначення питання, з одного боку, виглядає досить справедливою, проте профільні фахівці відзначають, що розроблений урядом законопроєкт містить ряд спірних моментів, які можуть призвести до погіршення економічної ситуації та підвищення корупційних ризиків.
Найменше суперечок викликає скасування 2%-го єдиного податку.
«З моменту його запровадження всім було зрозуміло, що це тимчасовий захід у надзвичайній ситуації, — пояснив у коментарі «Апострофу» координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. — І він не набув великої популярності серед вітчизняних підприємств. На цей податок перейшли всього близько 40 тисяч ТОВ і 300 тисяч ФОПів. Більшість з них і до того працювали на єдиному податку і фактично скористалися з можливості сплачувати 2% замість 5%. Тож скасування цієї норми є цілком логічним кроком».
Керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський згоден з тим, що даний податок має бути скасований, адже ним значною мірою скористався бізнес, який не потребував державної підтримки, наприклад гральний бізнес та імпортери, які завдяки цій пільзі отримали можливість майже не платити податки.
«Проте, якщо з 1 липня одночасно скасувати цей порядок для всіх підприємств, це може призвести до суттєвих технічних проблем, — сказав експерт виданню. — Варто мати на увазі, що значну частину підприємців, які зараз сплачують 2%-й податок, не повернуть на 5%-й податок, а переведуть на загальну систему оподаткування. І їм потрібен час на підготовку. Саме тому з боку уряду було б правильно при скасуванні цього порядку оподаткування передбачити перехідний період та скасовувати його поступово, починаючи, наприклад, з закладів торгівлі».
Також законопроєкт в нинішньому вигляді не враховує того факту, що сьогодні значна кількість підприємців знаходяться за кордоном.
«Жінки ФОПи, які з початку вторгнення виїхали з країни, не можуть закрити свої підприємства, оскільки за кордоном не можна отримати необхідні для цього електронні підписи, — говорить Ілля Несходовський. — Тому після скасування пільг їм почнуть нараховувати податкову заборгованість, яка буде пред’явлена їм негайно після повернення додому. Це може стати ще одним стимулом для того, щоб залишитися за кордоном».
Хоча питання про повернення до сплати ПДВ вже назріло, частина експертів вважає, що бізнес ще не готовий для того, щоб сплачувати податки так, наче війни немає.
«Бізнес відновлюється, проте все одно знаходиться в надскладних умовах, — сказав у розмові з «Апострофом» експерт CASE Україна Володимир Дубровський. — Тому, розглядаючи повернення до попередньої податкової моделі, необхідно подумати про заходи, які хоча б частково скомпенсують втрати. В першу чергу, це може бути запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. А також було б доцільно повернутися до проєкту скорочення навантаження на заробітну плату, який розглядався до початку російського вторгнення».
Штрафи «заднім числом»
Якщо скасування пільгового оподаткування можна вважати — із застереженнями — виправданим заходом, то повернення перевірок може стати суттєвим ударом для бізнесу. Адже перевірки є одним з основних інструментів корупції в податковій.
«Досвід 2022 року показав, що перевірки не є універсальним засобом підтримання податкової дисципліни, — говорить Володимир Дубровський. — Вітчизняні підприємці й без них досить сумлінно сплачують податки. Це видно з того, що при падінні ВВП минулого року майже на третину, сума податків скоротилася тільки на 8%. Звичайно, не всі підприємці вирізняються зразковою сумлінністю, і перевірки потрібні, але точно не в такій кількості, як їх любить проводити податкова».
Найбільш дражливою для бізнесу темою є перевірки використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
«Тотальне впровадження РРО для дрібних підприємців з самого початку було помилкою, — говорить Володимир Дубровський. — А відновлювати перевірки їх використання під час війни — злочин. Повернути перевірки можна лише за умови одночасного ухвалення закону, який скасує тотальну фіскалізацію і впровадить ризикоорієнтований підхід, при якому РРО зобов’язані будуть користуватися лише певні групи підприємців, у яких ризик податкових зловживань є найвищим. Нав’язувати РРО продавцям пиріжків чи шаурми — нераціональне рішення».
Окрім того, за словами Олега Гетмана, норми закону, який має намір ухвалити Верховна Рада, виписані таким чином, що в разі його ухвалення в нинішньому вигляді, податківці отримають можливість штрафувати підприємців заднім числом за весь період, коли перевірки щодо використання РРО не проводилися.
«Звісно, законопроєкт має бути виправлений таким чином, щоб позбавити податківців цієї можливості, — вважає експерт. — Будь-які штрафи можуть накладатися лише за порушення, які будуть виявлені після того, як перевірки будуть відновлені».
Також при підготовці документа до другого читання законодавцям потрібно уточнити сферу застосування РРО. Треба позбавити необхідності мати РРО найменших підприємців, які за родом своєї діяльності ніколи не досягнуть оборотів понад 5 мільйонів гривень на рік, наприклад, торговців на ринках. Адже РРО ніяк не вплине на розмір їхніх податків, а лише стане для них додатковим фінансовим навантаженням.
«І, нарешті, якщо уряд вважає за необхідне відновити перевірки, то вони мають бути жорстко регламентовані, — додає Олег Гетман. — Податкова має працювати виключно з ризикованим бізнесом, виявляючи великих «схемників», не чіпаючи «білий» бізнес».
Такі зміни набувають особливого значення напередодні анонсованого перезавантаження податкової.
«Нові співробітники, які будуть приходити в службу, повинні чітко усвідомлювати, що вони йдуть не «заробляти» на корупції, а працювати за зарплату, — говорить Володимир Дубровський. — Тому дуже важливо саме зараз гранично скоротити обсяги перевірок, щоб перекрити корупційні потоки».
За словами Олега Гетмана, сьогодні профільні фахівці разом з представниками парламенту та уряду працюють над розробкою поправок до закону, які допоможуть зробити його більш сприятливим для бізнесу. Звичайно, для такої роботи потрібен час, тож ухвалити та запустити в дію даний закон до 1 липня буде досить проблематично. Тим більше, що це суперечить Бюджетному кодексу, згідно з яким зміни в оподаткуванні повинні ухвалюватися не менше, ніж за пів року до їх впровадження.
«Зважаючи на це, і на великий обсяг роботи з доопрацювання законопроєкту, скоріше за все, до липня цей закон ухвалений не буде, — прогнозує Гетман. — Тому всі провідні бізнес-асоціації й аналітичні центри звернулися до комітету і фракцій парламенту з пропозиціями про те, що такий закон може бути впроваджений тільки з дотриманням вимог Бюджетного кодексу, тобто з 1 січня 2024 року. І ми сподіваємося, депутати дослухаються і врахують пропозиції бізнес-спільноти».
