Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що група країн НАТО може розглянути можливість розміщення військ в Україні, якщо на саміті Альянсу у Вільнюсі країни-члени, включаючи США, не нададуть Києву надійних гарантій безпеки. Ексгенсек НАТО зазначив, що навіть якщо одна група держав запропонує гарантії, інші країни не дозволять залишити питання щодо майбутнього членства України в НАТО без розгляду на саміті. Які мотиви такої заяви Расмуссена та у якому форматі країни НАТО можуть зайти на територію України, читайте у матеріалі “Апострофа“.

Засідання перед самітом НАТО

Коментарі Андерса Фога Расмуссена прозвучали в контексті заяв нинішнього генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга, який повідомив, що на саміті у Вільнюсі обговорюватиметься питання щодо гарантій безпеки для України, проте повноцінні гарантії надаються лише повноправним членам Альянсу відповідно до статті 5 Вашингтонського договору НАТО.

“Я б не виключав можливості, що Польща діятиме ще сильніше в цьому контексті на національній основі, а за нею будуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення військ на землі”, – заявив ексгенсек Альянсу.

Крім того, на думку Расмуссена, деякі країни НАТО можуть виступити за гарантії безпеки для Києва, щоб уникнути реальної дискусії щодо прагнення України до членства в Альянсі.

“Вони сподіваються, що, надавши гарантії безпеки, зможуть уникнути цього питання, але не думаю, що це можливо. Я думаю, що питання НАТО буде порушено на саміті у Вільнюсі. Я розмовляв із кількома східноєвропейськими лідерами, які хочуть принаймні ясного шляху для України щодо членства в НАТО”, – сказав він.

В Офісі президента подякували Расмуссену за його позицію та публічну підтримку думки, що Україну небезпечно залишати у приймальні НАТО на невизначений термін.

“Дуже важливо, щоб наша держава отримала запрошення до Альянсу”, – зазначив голова ОП Андрій Єрмак.

Глава президентського Офісу також нагадав про Київський договір безпеки – напрацювання Міжнародної робочої групи з питань гарантій безпеки для нашої країни. У ньому містяться пропозиції щодо гарантій безпеки для України, які мають стати проміжним етапом перед вступом до НАТО.

Дипломатична гра всередині НАТО

Андерс Фог Расмуссен та Андрій Єрмак є співавторами зазначеного договору, який було презентовано восени минулого року.

Увесь цей час Міжнародна робоча група займається просуванням документа серед країн-членів Альянсу. Якою мірою союзники по НАТО поділяють викладені у Київському договорі позиції, буде видно за підсумками саміту у Вільнюсі, який заплановано на 7-11 липня.

“Минулого місяця Расмуссен і Єрмак опублікували у німецьких ЗМІ спільну статтю, в якій говорилося, що на саміті у Вільнюсі НАТО слід визначитися з конкретними планами вступу України до Альянсу. Якщо НАТО поки не може прийняти нас до своїх лав, то Києву потрібні гарантії безпеки. “І тут проходить тонка грань. Польща, Литва, Естонія, Латвія та Литва розглядають гарантії як проміжний етап перед входженням України до НАТО, а країни “старої Європи” – як спосіб відкласти питання до кращих часів”, – каже “Апострофу” політичний експерт Петро Олещук.

У ситуації, коли конфлікт лише наростає: росіяни підривають Каховську ГЕС, погрожують підірвати “Кримський титан” та утримують контроль над Запорізькою АЕС, наші найближчі сусіди (насамперед Польща) зацікавлені, щоб Альянс діяв більш рішуче.

“Ситуація з гарантіями для України нагадує історію з танками Leopard, коли Варшава публічно озвучила тверду позицію, фактично йдучи на дипломатичний демарш щодо Берліна. Зараз Парижу, Берліну та іншим європейським столицям подають сигнал — або вони на саміті у Вільнюсі займають рішучу позицію щодо України, або окремі країни НАТО братимуть ініціативу до своїх рук”, – пояснив Петро Олещук.

Плюс для України полягає в тому, що чим більше ЗСУ демонструють успіхи на полі бою, тим сильніше звучать голоси прихильників вступу нашої країни до Альянсу.

“Андерс Расмуссен, формально не обіймаючи жодних постів, може дозволити собі більш відверті висловлювання, котрі можна розглядати як прояв внутрішньої, кулуарної дискусії всередині НАТО. Важливо розуміти, що наскільки Альянс важливий для України, настільки й наша країна є важливою для НАТО. У плані досвіду та боєздатності ЗСУ опинилися на рівні провідних держав Альянсу, включаючи й США. Адже за рік масштабного вторгнення РФ Сили оборони України успішно себе показали у найбільшому з часів Другої світової війни конфлікті в Європі “, – додав у бесіді з “Апострофом” військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Формати участі

Війна в Україні оголила проблеми, які підточували Альянс із моменту розпаду СРСР, через що колективний Захід залишився без основного військово-політичного суперника. Агресія проти України показала, що частина країн рішуче підтримують Київ (США, Британія, Польща та держави Балтії), а влада Угорщини періодично виступає із заявами, які можуть бути розцінені як проросійські.

Позиція країн-учасниць НАТО щодо розміщення військ в Україні може відрізнятися, так само як і можливий формат залучення.

“В рамках НАТО буде дискусія щодо того, які наслідки може спровокувати розміщення, наприклад, польських чи литовських підрозділів в Україні. Адже формат може бути різним — пряма участь у бойових діях необов’язкова. Можливе розміщення ремонтних батальйонів, тренувальних центрів. Навіть якщо просто поставити військово-польову кухню, то це вже буде фактом військової присутності. Частина країн Альянсу розцінить навіть таке технічне розміщення, як безпосереднє залучення НАТО до війни на території України”, – каже “Апострофу” військовий експерт Іван Ступак.

Чим довше продовжується російська агресія, тим частіше звучатимуть заяви щодо можливої участі окремих країн НАТО у конфлікті.

“Москва не готова до прямого конфлікту з НАТО. Якщо в Україні з’явиться умовна “польська рембаза”, то в Кремлі та Генштабі РФ, стиснувши зуби, стійко терпітимуть. Куди подітися? Зброя від країн НАТО до нас прибуває не сама по собі. Ми вже бачили російські ракетні удари по Яворівському полігону, коли там перебували, скажімо так, іноземні громадяни. Наполегливо ходять чутки про перебування в лавах ЗСУ військових інструкторів з країн НАТО, статус яких до кінця не зрозумілий, чи то вони прибули в приватному порядку, чи то їх сюди направили. У будь-якому випадку Москві доводиться зважати на те, що чим більше війська РФ скоять в Україні злочинів, тим глибше Захід буде залучений до цієї війни”, — резюмував у розмові з “Апострофом” політичний експерт, голова Центру сприяння реформам Георгій Чижов.

Комментарии