Підрив Каховської ГЕС, який спричинив руйнування дамби Каховського водосховища, призвів до розливу води на великих територіях півдня України. Затопленими виявилися не лише численні населені пункти, а й сільськогосподарські угіддя. «Апостроф» з’ясував, як влаштований російськими окупантами екоцид вплине на цьогорічний врожай і його експорт, а також дізнався, якими будуть відкладені наслідки цієї катастрофи для українського аграрного сектору.
Посівна під час війни
В Україні завершується посівна кампанія.
Як повідомили «Апострофу» в Міністерстві аграрної політики і продовольства, за попередніми експертними оцінками прогнозована посівна площа основних сільськогосподарських культур (озимих та ярих без картоплі та овочів) під урожай 2023 року на підконтрольній території України має скласти понад 19,3 мільйона гектарів. Це трохи менше – на 450 тисяч гектарів (або на 2,3%) — ніж минулого року.
Як повідомляється у відповіді міністерства на офіційний запит видання, зокрема, озимих на зерно посіяно майже 4,8 мільйона гектарів, з яких пшениці – майже 4,17 мільйона гектарів, жита – 80,4 тисячі гектарів, ячменю – 536 тисяч гектарів. Крім того, озимого ріпаку посіяно майже 1,34 мільйона гектарів.
За оперативними даними Мінагрополітики, станом на 1 червня 2023 року ярою пшеницею засіяно 269,5 тисячі гектарів, ярим ячменем – 766,1 тисячі гектарів, а також горохом — 136,1 тисячі гектарів, вівсом – 145,6 тисячі гектарів, кукурудзою – майже 3,9 мільйона гектарів, гречкою – 106,1 тисячі гектарів, просом – 46,1 тисячі гектарів, іншими зерновими та зернобобовими – 109,7 тисячі гектарів.
Крім того, сівбу цукрових буряків проведено на площі 213,1 тисячі гектарів, соняшника – на площі понад 5 мільйонів гектарів, сої — на площі майже 1,74 мільйона гектарів.
Мінагрополітики також надало «Апострофу» інформацію щодо прогнозних показників урожаю цього року.
«За попередніми експертними оцінками, валове виробництво зерна у 2023 році може скласти близько 44 мільйонів тонн, з яких пшениці – 16,6 мільйона тонн, ячменю – 4,8 мільйона тонн, гороху – 233 тисячі тонни, гречки – 135 тисяч тонн, зерна кукурудзи – 21,6 мільйона тонн. Крім того, соняшнику – 11,5 мільйона тонн, сої – 3,9 мільйона тонн, ріпаку – 3,8 мільйона тонн», — йдеться у повідомлені.
Нагадаємо, минулого року урожай зернових и зернобобових в Україні склав 49,5 мільйона тонн. Тобто цього року врожай, за прогнозами, буде на 11,2% меншим.
Скорочення обсягів врожаю буде серед усіх зернових, зокрема пшениці (в 2022 році її врожай склав 22,2 мільйона тонн). Проте олійних культур 2023 року планується зібрати більше, ніж торік (в 2022 році урожай соняшника склав 10,5 мільйона тонн, сої – 3,7 мільйона тонн, ріпаку – 3,2 мільйона тонн). Втім, це цілком відповідає тенденції, яка з’явилася ще у другій половині 2022 року. Як раніше пояснював заступник міністра агрополітики і продовольства Тарас Висоцький, вартість олійних у 2-2,5 рази вище ніж зернових, тому аграрії почали надавати перевагу саме цим культурам, щоб мати можливість хоч щось заробити.
Врожай під водою
Зменшення врожаю цього року легко пояснюється фактором війни, зокрема тим, що значні аграрні території на півдні України опинилися під ворожою окупацією. Цей фактор, звичайно, впливав і на показники минулого року, які виявилися значно гіршими за ті, що були досягнуті у рекордному 2021 році. Нагадаємо, позаминулого року в Україні зібрали 84 мільйони тонн зернових, з яких пшениці – 32,4 мільйона тонн.
Але 6 червня 2023 року до України завітав «чорний лебідь» у вигляді підриву Каховської ГЕС, в результаті чого були затоплені значні території по обидва боки Дніпра у його пониззі, включно із посівами.
Тож, можливо, прогноз Мінагрополітики, який був наданий «Апострофу», треба переглядати, звичайно убік зменшення? Сьогодні вже лунають апокаліптичні заяви про те, що врожай в Україні чи не повністю буде знищений через затоплення.
Втім, треба розуміти, що постраждав від великої води переважно лівий берег Дніпра, який тимчасово окупований Росією.
«Переважна більшість затоплених регіонів це напрямки, які не підконтрольні Україні, це тимчасово окуповані території, тому вони до загальної кількості прогнозованого урожаю не додавались. По факту воно (затоплення) не впливає на ті показники», — сказав у коментарі «Апострофу» заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Звичайно, є затоплення і на правому березі. За даними Мінагрополітики, йдеться про приблизно 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. «Але це — не ті обсяги, які впливають на загальний валовий збір продукції по Україні», — зазначив Денис Марчук.
Втім, навіть, якщо катастрофа, спричинена підривом Каховської ГЕС, і призведе до якогось зменшення врожаю, воно не буде суттєвим, вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
«Я не думаю, що буде велике зниження. Не думаю, що воно буде навіть на 5%», — сказав він у розмові з виданням.
Теж саме стосується і українського аграрного експорту.
За даними Мінагрополітики, поточного маркетингового року, який почався 1 липня 2022 року, станом на початок червня цього року з України було експортовано близько 45,3 мільйона тонн зернових культур, з яких близько 36,7 мільйона тонн — через порти. «Всього у поточному маркетинговому році (до кінця червня 2023 року — «Апостроф») очікується експортувати до 50 мільйонів тонн», — повідомили виданню в міністерстві.
Були також повідомлення про те, що затоплення загрожує зерносховищам, але, знову таки, йдеться насамперед про тимчасово окуповані території, а для зерносховищ на підконтрольній українському уряду території загрози немає.
Тож, за словами експертів, опитаних «Апострофом», аварія на ГЕС не вплине на аграрний експорт цього року.
Занепад та відновлення
Втім, було б помилкою говорити про те, що екоцид, спричинений підривом росіянами Каховської ГЕС, зовсім ніяк не вплине на аграрний сектор України.
«Звичайно, що після деокупації на Запорізькому і Херсонському напрямку через неможливість користуватися водою з ГЕС ми фактично говоримо про неможливість для аграріїв вести бізнес», — каже Денис Марчук.
Як повідомило на своєму сайті Міністерство агрополітики і продовольства, техногенна катастрофа, викликана підривом ГЕС, зупинить водопостачання систем зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.
«Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях, — йдеться у повідомлені. — Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі».
За словами Миколи Горбачова, ця катастрофа буде відгукуватися нам іще десятиліття. Він нагадав, що ці землі, зокрема Херсонщина, описані в «Мертвих душах» Миколи Гоголя: «Там були пустоші, і без води нічого не росло і не буде рости» (в романі йшлося про те, що ці землі через їхню неродючість віддавали задарма — «Апостроф»).
За словами Дениса Марчука, на цих землях до війни вирощували до 4 мільйонів тонн зерна, що складало приблизно 14% від валового експорту.
«Тому в контексті можливостей майбутніх врожаїв ми багато чого втратили, — заявив експерт. — Вони фактично знищили галузь. І йдеться не тільки про рослинництво – буде занепад і тваринництва у цьому регіоні, тому що кормову базу молочно-товарні ферми вирощують на своїх землях, а, враховуючи, що не буде поливу, не буде чим годувати ВРХ (велику рогату худобу), тому це також призведе до занепаду і молочного господарства».
Тож відродити аграрну галузь на півдні України можна буде, лише відбудувавши, а, точніше збудувавши по новому Каховську ГЕС та її греблю, що і стане одним із завдань країни після перемоги.
