Наслідки підриву Каховської ГЕС 6 червня поки що неможливо оцінити ні в грошах, ні в силі впливу цієї катастрофи на життя людей. Окрім загибелі мешканців, затоплення будинків та сільськогосподарських угідь, висихання водосховищ та зміни ландшафту, на українців та мешканців зарубіжжя чекає ще й санітарно-епідеміологічна проблема.
Хвороботворний «коктейль»
Через кілька годин після того, як була зруйнована дамба на ГЕС, Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про небезпеку спалаху такого захворювання, як холера, збудник якої передається через воду. Технічний керівник програми з НС у галузі охорони здоров’я ВООЗ Тереза Закарія заявила:
— З початку війни 2022 року в Україні не було зареєстровано жодного випадку холери. Але взяті зараз зразки довкілля показують, що збудники все ще присутні у регіоні, і це є ризиком.
Як наслідок — заява представників Державної екологічної інспекції України про виявлення у пробах води у зоні підтоплення холерної та кишкової паличок.
— Ми моніторимо Південний округ, щодня відбираємо проби води та робимо аналізи. Дуже великої забрудненості немає, але вже є кілька випадків виявлення холерної та кишкової паличок. Через прорив греблі у воду з високою ймовірністю також потраплять збудники гепатиту, ботулізму, холери та сибірки, — коментують у відомстві.
У ВООЗ додають: окрім холерної та кишкової паличок нам загрожує черевний тиф, а також хвороби, що переносяться гризунами, – лептоспіроз та туляремія, пише kp.ua. І крім усього цього, у воді залишаються небезпечні сільськогосподарські хімікати та паливно-мастильні матеріали, які здоров’я людям також не додають. Українське МОЗ приєднує до цього ще й забруднення води, спричинене загибеллю тисяч риб на мілководді, та змив у воду всіх відходів життєдіяльності людини – від вмісту туалетів до звалищ.
І весь цей «коктейль» може потрапити у водопостачання не лише у Дніпропетровській та Запорізькій областях, а й у Херсоні, і в Криму, і піти далі у Чорне море, а звідти – куди завгодно.
Не вперше
Зрозуміло, що ніхто не був готовий до такої ситуації, хіба теоретично. Поки що рятівним колом для запобігання захворюванню на холеру та інші інфекції стали набори для боротьби з холерною паличкою, які ВООЗ надала Херсонській та сусіднім областям для профілактики минулого року. Можливо, це допоможе запобігти ескалації хвороби. У всякому разі, спалахів холери чи кишкових інфекцій у районі затоплення на 14 червня не зафіксовано.
З іншого боку, в Україні щороку трапляються повені з наслідками різного ступеня важкості. Так, лише у квітні цього року затоплювалися території на півночі та в центрі України: з берегів вийшли річки Десна, Дніпро, Горинь, Прип’ять, Сейм, Сож, Вить. Проблеми від цього відчули мешканці Черкаської, Чернігівської, Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Рівненської, Волинської та Житомирської областей (особливо дісталося Чернігівській). Тоді постраждало понад 950 домогосподарств, із затоплених будинків було евакуйовано понад 200 осіб. У тому ж квітні у Краматорську, до речі, через велику кількість снігу, що розтанув, піднявся рівень води у водосховищі, обвалилася частина дамби – затопило 30 вулиць.
Тож не зайвим було б проаналізувати санітарно-епідеміологічну ситуацію після сходу води – чи були випадки спалаху кишкових інфекцій? Схоже, що все обходиться, мешканці знають, що у таких випадках можна робити, а що — не можна.
Безумовно, порівнювати із затопленням після вибуху дамби на ГЕС ці щовесняні інциденти некоректно, але хочеться думати, що після таких «тренувань» у нашої країни є план дій і на ситуацію крутіше виходу з берегів річки Вить. У тому числі й способи знезараження, очищення води та забезпечення населення чистою питною водою, хай навіть бутильованою.
Ні, це не Херсонщина. Це потоп у Краматорську у квітні 2023. Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda
З чим маємо справу
На щастя, холера — це не ендемічне захворювання (тобто воно не відноситься до певної місцевості), а оскільки навіть в умовах війни українці миються та споживають нормальну питну воду, є шанс уникнути спалаху цієї хвороби.
Хоча у 2011 році в Маріуполі було зареєстровано невеликий спалах холери – 33 випадки та 26 носіїв холерної палички. Після довгих досліджень було встановлено, що до міста холеру привезли місцеві туристи, що відпочили в Південній Азії, де ситуація з холерою значно гірша. Оскільки українці зараз не надто схильні до міжнародних подорожей, і гостей з Азії у нас у країні не так багато, можна сказати, що ризик зменшується.
Не втрачаючи розумний оптимізм, все-таки нагадаємо, що після вибуху греблі у воді виявилася якщо не вся таблиця Менделєєва та різноманітні вібріони, то значна її частина. І навіть коли велика вода піде, вона може затриматися на окремих ділянках, створивши стоячу водойму, куди злетяться комарі – рознощики хвороб. І головне для місцевих жителів – не підходити до цих водойм та не брати звідти воду навіть у технічних цілях.
— Гуманітарна катастрофа на лівому березі, що окупована Росією, безсумнівно, підвищить ризик спалаху холери або інших кишкових інфекцій, — говорить Пол Хантер, професор медицини Університету Східної Англії і радник Всесвітньої організації охорони здоров’я, якого цитує The Guardian. — Повінь може призвести до потрапляння стічних вод у воду для пиття. І якщо її не обробити належним чином, вона може призвести до низки проблем, пов’язаних з водою, найстрашніша з яких — холера.
Як бути?
Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що передала до лікувальних закладів Херсонської та сусідніх областей розчини для пероральної регідратації – першочергового засобу для лікування холери. Такий розчин можна приготувати і вдома: розчинити 6 чайних ложок цукру та 1/2 чайної ложки солі в 1 літрі безпечної для вживання води.
Крім того, у рятувальників та співробітників Центру контролю та профілактики захворювань України, які працюють на місці катастрофи, мають бути таблетки для дезінфекції води. Користуватися колодязями та колонками в місці затоплення в жодному разі не можна – до того часу, як санепідеміологи не дадуть дозволу.
Також не можна вживати в їжу мертву рибу, що залишилася після обмілення водойм. Жоден спосіб приготування не зробить її безпечною – у ній залишаться збудники захворювань, паразити, небезпечні хімічні речовини. Ботулізм, який виникає після вживання подібних продуктів, один із найсильніших і важко піддається лікуванню. Результат невчасного звернення до лікаря (а в постраждалих районах вчасно звернутися за допомогою проблематично) – параліч чи смерть.
Лікарі закликають людей ні в якому вигляді не вживати рибу, що залишилася після спаду води. Фото: REUTERS
Світ боїться… але не цього
У Європі, як водиться, висловили занепокоєння щодо підриву греблі на Каховській ГЕС і почали розглядати наслідки катастрофи. Як з’ясувалося, сусіди України як по суші, так і по Чорному морю, не особливо бояться появи холерних та кишкових паличок. Набагато сильніше їх хвилює зменшення (або повна відсутність) фермерського врожаю в Україні через затоплені землі, і водночас – висихання водоймищ. Все разом призведе до падіння експорту українських зернових щонайменше на 40%.
Непокояться європейці і за українські металургійні підприємства – «Метінвест» та «АрселорМіттал», які залишилися без води Каховського водосховища, що використовується у виробничому процесі. «Арселор» призупинив виробництво сирої нафти та металопрокату, і «Метінвест» працює не на повну силу. Виробництво металу й так упало з початку війни на 70%, що змусило підняти ціни та скоротити ланцюжки поставок до Європи, а тут ще й це. І ще підвищений ризик ядерної катастрофи, оскільки водосховище охолоджує реактори Запорізької АЕС.
Загалом і без епідемій проблем вистачає. Та й епідемій цих може і не бути, якщо дотримуватись правил гігієни та елементарних правил безпеки життя.
