У резонансних корупційних злочинах суди, обираючи запобіжний захід фігурантам, часто призначають мільйонні застави. Найбільшими заставами на сьогоднішній день є 523 млн гривень для Романа Насірова і 402 млн для В’ячеслава Шаповалова. При визначенні суми застави суддя має враховувати, зокрема, обставини правопорушення та майновий стан підозрюваного. Іноді, як у випадку з Насіровим, застава може бути зменшена. «Слово і діло» склало рейтинг найбільших застав, призначених під час повномасштабної війни.
Колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, якого підозрюють в отриманні понад 722 млн гривень хабаря, суд призначив заставу у розмірі 523 млн.
Насіров заявив, що таку заставу сплатити йому не під силу, і на початку червня Вищий антикорупційний суд зменшив її розмір удвічі – до 261 млн гривень.
Колишнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова у лютому заарештували із можливістю внесення 402 млн гривень застави. Його підозрюють у причетності до закупівель для армії продуктів за завищеними цінами та неякісної амуніції на суму понад мільярд гривень.
Заставу Шаповалову так і не зменшили, на що нещодавно скаржився його адвокат.
На третьому місці в рейтингу застава у розмірі 260 млн гривень, яку призначили колишньому нардепу Максиму Микитасю, підозрюваному у спробі підкупити мера Дніпра Бориса Філатова. Пізніше застава була зменшена до 40 млн.
Для ексголови «Нафтогазу» Андрія Коболєва суд призначив заставу у розмірі 229 млн гривень – це еквівалентно сумі премії, у заволодінні якою його підозрюють. Застава завдяки зібраним коштам була внесена частково.
Повністю було внесено застави за бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського – 129 млн та 124 млн гривень відповідно. Їх підозрюють у створенні злочинної організації та підкупі чиновників.
Колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву, якого підозрюють в отриманні 2,7 млн доларів неправомірної вигоди, спочатку встановили заставу в 107 млн гривень. Але захист підозрюваного заявив, що він не може сплатити таку суму, оскільки депозитний рахунок заарештовано. У результаті суд зменшив заставу до 75 млн.
Адвоката Олега Горецького, якого підозрюють у посередництві у наданні хабаря, заарештували з альтернативою 80 млн гривень застави.
Арешт із альтернативою 100 млн гривень застави суд призначив підприємцю Сергію Кривому, якого підозрюють в організації дачі 400 тисяч доларів хабаря колишньому заступнику міністра Василю Лозинському. Згодом заставу було зменшено до 10 млн.
Самого Лозинського заарештували із можливістю внести 50 млн гривень застави.
По 40 млн гривень застави суд призначив для колишнього нардепа Сергія Скуратовського (підозрюють в організації протиправного заволодіння правом вимоги банківської установи на 128 млн гривень), члена правління Укрексімбанку Олександра Ігнатенка (підозрюють у причетності до заволодіння 206 млн гривень Укргазбанку) та ексдиректора департаменту держзакупівель Міноборони Богдана Хмельницького (справа про розтрату при закупівлі бронежилетів).
З цих трьох фігурантів кримінальних справ Скуратовському зменшили розмір застави до 16 млн гривень, а за Ігнатенка було внесено всю суму.
