11-12 липня країни НАТО зберуться на саміт Альянсу у Вільнюсі. Основних питань буде два – протидія російській загрозі у разі прямої війни з РФ, а також сприяння Україні. Офіс президента Володимира Зеленського наполягає не лише на гарантіях безпеки для України, а й на офіційному запрошенні Києва стати членом НАТО. Які шанси України таки отримати якісь гарантії вступу до Альянсу, читайте у матеріалі “Апострофа“.

Очікування Києва

До саміту залишилося менше трьох тижнів, і дискусія щодо України виходить на фінішну пряму.

Президент Володимир Зеленський у недавньому інтерв’ю ВВС заявив, що Україна потребує гарантій безпеки від НАТО і прагне членства в Альянсі. Хоча минулого тижня генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що питання про запрошення України до НАТО не обговорюватиметься на саміті Альянсу у Вільнюсі.

Столтенберг знає мою позицію… Ми багато разів казали їм: “Не вибивайте у нас ґрунт з-під ніг“, – заявив Володимир Зеленський британським журналістам.

Виступаючи на конференції з відновлення України у Лондоні, Володимир Зеленський наголосив, що Україна вже фактично є частиною безпекового простору НАТО.

Ми вже захищаємо спільний простір свободи в Альянсі і тільки чекаємо, щоб керівники Альянсу виявили мужність, політично визнавши таку реальність“, – сказав Володимир Зеленський.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак висловився більш предметно, зазначивши, що Україна чекає на запрошення до Альянсу з “відкритою датою”.

За його словами, нездатність НАТО “ухвалити сильне рішення” деморалізує українців, при тому що Україна довела на полі бою, що готова приєднатися до оборонного альянсу.

Глава Офісу президента сказав, що Вашингтон і Київ продовжують консультації про те, яке рішення ухвалять щодо України лідери НАТО у Вільнюсі, зокрема гарантії безпеки для України на період, доки вона не стане повноправним членом Альянсу.

Що готує Альянс?

Не факт, що побажання Києва у Вільнюсі будуть задоволені саме у такому обсязі.

Єнс Столтенберг, коментуючи днями останню зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, яка 1 червня відбулася в Осло, зазначив, що план Альянсу щодо України складається з трьох компонентів: військова допомога та програма з повного переходу ЗСУ на стандарти НАТО; політичне завершення внутрішніх дискусій навколо створення ради Україна – НАТО; схилити всіх союзників Альянсу підтримати вступ України до НАТО.

“Саміт у Вільнюсі стане для нас важливою визначальною подією, але запрошення в Альянс на ньому очікувати не варто. Через передусім фактор війни. Питання гарантій для України з боку Заходу залишаються дискусійними. Так само як згода НАТО прийняти нас до своїх лав. Поки що з 31 країни, що входять до Альянсу, 20 виступають за вступ України після завершення війни з РФ. З інституційних перетворень ми можемо розраховувати на створення Ради “Україна-НАТО” замість комісії, що означатиме глибший формат взаємодії”, – каже “Апострофу” голова Інститут світової політики Євген Магда.

На саміті може виникнути дискусія щодо підсумкової заяви. Наскільки жорсткою воно буде щодо кремлівської агресії та, відповідно, наскільки буде на користь Києва.

Наразі країни НАТО розділилися на три умовні групи: перша група виступає за інтеграцію Києва до Альянсу за спрощеною процедурою після розгрому РФ, друга група наполягає на входженні Києва на “загальних підставах”, а третя – взагалі проти участі України в НАТО. У всякому разі, за нинішніх умов.

“Туреччина та Угорщина проти вступу України до НАТО, в тому числі, через економічні контакти з РФ. Анкара з 2014 року не ввела проти Москви жодної санкції, навпаки, розширивши співпрацю. У Києві, Брюсселі та Вашингтоні можуть дивуватися, що з однієї сторони війна, геостратегія, перетворення світового порядку, з іншого – Росія, Туреччина, газ, помідори, баклажани, ярмарок-базар. Цілком різнорівневі речі, але слід враховувати, що для Туреччини та країн Закавказзя РФ є великим ринком збуту їх аграрної продукції”, – каже “Апострофу” політолог-міжнародник Володимир Воля.

Байден проти

У першій групі країн знаходяться Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія та Британія. Глава МЗС Сполученого королівства Джеймс Клеверлі заявив, що його країна “дуже підтримає”, якщо Київ зможе пройти через спрощений процес вступу до Альянсу.

Цю позицію розшифрував віце-спікер парламенту Великобританії сір Роджер Гейл.

“Я думаю, що це і в інтересах НАТО, і в інтересах України – необхідний конкретний шлях вступу України до НАТО (на саміті у Вільнюсі). Я не вважаю, що це те, що може чи має статися зараз. Але, я б сподівався і очікував, що як тільки Україна виграє війну за допомогою НАТО, тоді стане можливим повне її членство в альянсі”, – заявив британський парламентар у коментарі Guildhall.

Керівництво Франції, яке раніше обережніше підходило до цього питання, на тлі успіхів ЗСУ почало переглядати свої позиції. Як повідомило видання Le Monde, військово-політичне керівництво в Парижі вирішило підтримати членство України в Північноатлантичному Альянсі на зразок Польщі та країн Балтії, відмовившись від більш обережної позиції для посилення тиску на Росію.

“ЗСУ зараз ефективно виконують важкі та надважкі завдання. Не кожна країна НАТО у військовому плані здатна на таке. Інформація Le Monde, швидше за все, відповідає дійсності. Така зміна поглядів у Парижі сталася під тиском об’єктивних факторів. Французькі фахівці змоделювали ситуацію, коли на них іде ворог з тим же рівнем військової сили та пропаганди, як і в лютому 2022 року. Згідно з їхнім аналізом, Франція за кілька тижнів була б під окупацією“, – зазначив у коментарі “Апострофу” голова Громадянської ліги Україна-НАТО Сергій Джердж.

Проте останнє слово буде за Штатами. Днями президент США Джо Байден заявив, що він проти вступу Києва до Альянсу за спрощеною процедурою. За його словами, Білий дім не спрощуватиме процедури вступу до НАТО, тому Україна має відповідати існуючим стандартам, необхідним для інтеграції до Альянсу.

Це не відбувається автоматично“, – наголосив Байден і додав, що Україна багато зробила для демонстрації своїх військових можливостей на шляху до вступу до НАТО.

Небезпечний “компроміс”

У нинішній ситуації у Києва залишається лише один варіант – не сподіваючись на “диво”, звільняти території від російських окупантів, не забуваючи про реформи та боротьбу з корупціонерами та казнокрадами, не розраховуючи, що війна “спише” нашим чиновникам їхні старі гріхи. Захід продовжує уважно стежити за тим, як в Україні витрачаються бюджетні гроші.

“Нам потрібно зосередитися на внутрішніх перетвореннях, щоб підготуватися до саміту НАТО у 2024 році, який відбудеться у Вашингтоні. Він відбудеться перед виборами президента США. На момент проведення саміту буде зрозуміло, хто бере участь у перегонах, які позиції кандидатів щодо інтеграції України до євро-атлантичної структури“, – зазначає Євген Магда.

Не варто забувати також про те, що не всі на Заході підтримують наш шлях до НАТО за зручним сценарієм саме для Києва. Патріарх американської дипломатії Генрі Кісінджер, який до останнього був проти вступу Києва до Альянсу, щоб не дратувати Кремль і особисто Путіна, тепер ніби виступає “за”, оскільки країни НАТО вклалися в нашу країну зброєю та грошима.

Однак Кісінджер все одно і тут шукає варіанти збереження кремлівського “обличчя”, нехай навіть в усіченому вигляді. Небезпечний для України варіант, коли нас беруть до НАТО, але при цьому питання Криму та окупованих частин Донецької та Луганської областей залишається за дужками.

“Так званий “план Кісінджера”, який не варто ігнорувати, саме і полягає в тому, щоб Київ був в Альянсі для того, щоб Захід мав важелі контролю над Україною, але можливості повернути Крим, Донецьк та Луганськ ми не матимемо. Виходячи із зазначеного “плану Кісінджера”, ми вступаємо в НАТО і отримуємо гарантії безпеки згідно зі ст.5 статуту Альянсу, але визнаємо російський статус окупованих територій, включаючи Крим, таким чином ціна “гарантій” – територіальні поступки з боку України, де-юре визнання окупації територій за РФ“, – резюмував у коментарі “Апострофу” військовий аналітик Дмитро Снєгірьов.

Саміт у Вільнюсі буде непростим для України та багато в чому визначальним для самого Альянсу, оскільки війна в Україні розкрила проблеми, які замовчувалися чи просто вважалися несуттєвими. Наприклад, виникають питання щодо того, що в Альянсі роблять такі країни як Туреччина та Угорщина, які часто не хочуть дотримуватися “генеральної лінії” військово-політичного союзу і ведуть свою гру з ворогами НАТО.

Комментарии