У Херсонській області мало того, що йдуть бої, то російські окупанти ще й фактично знищили овочівництво та садівництво півдня України, підірвавши Каховську ГЕС та залишивши без води з водосховища найбільшу в Європі зрошувальну систему. Адже на цій базі зрошення вирощувалося багато теплолюбних фруктів: виноград, і звичайно ж, знамениті херсонські кавуни. Якими у нинішньому сезоні будуть ціни на цю продукцію – з’ясовував «Апостроф«.
Фантастичні кавуни
До активної фази війни в Україні щороку вирощували близько 440 тис. тонн кавунів, з них на Херсонську область припадало понад 35% – близько 160 тис. тонн. Для порівняння: на другому та третьому місцях з виробництва гігантської ягоди були Харківська та Полтавська області, з 48 тис. та 36 тис. тонн відповідно.
Минулого року херсонського кавуна на ринках країни практично не було – в регіоні йшли активні бойові дії. А ось на нинішній сезон перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький ще зовсім недавно був налаштований оптимістично.
«На деокупованих територіях Херсонської та Миколаївської областей було пріоритетним розмінування, насамперед площ під овочеві та баштанні культури. Однозначно виробництво кавунів цього року буде більшим, ніж минулого. Очевидно, що ціна буде меншою. Наскільки вона знизиться – зараз складно спрогнозувати», – заявив в ефірі інформаційного телемарафону Тарас Висоцький за три дні до підриву греблі.
Але у фахівців заява аграрного заступника міністра навіть тоді викликала, м’яко кажучи, подив.
«Яке розмінування? Понад 90% херсонських кавунів завжди вирощувалося на лівому березі Дніпра. На правому – переважно пшениця, соняшник, ячмінь. У мене на правому березі одне з господарств, я не можу туди зайти в поля, щоб обробляти. Що говорити про лівобережжя, де ведуться активні бойові дії? Хто там що розмінував?» – дивується у розмові з «Апострофом» голова громадського союзу «Асоціація виробників херсонського кавуна» Юрій Паличев.
Херсонських кавунів і цього року не буде
Як він розповідає, на вітчизняному ринку частка кавунів із Херсонської області неухильно падала і до війни – років п’ятнадцять тому лише на Київ із Голої пристані вирушало 18 барж, а у 2021 році була лише одна.
«Вже котрий рік на українському ринку здебільшого імпорт, із Туреччини та Румунії. Торік у сезон ціни були 25-30 грн за кілограм — це фантастика. Але цього року вони напевно будуть вищими. Вже зараз турецький продукт коштує 50 грн за кілограм, з Румунії – до 45 грн. У сезон ціни мають трохи знизитися, але боюся, нижче за 40 грн вони не впадуть», – каже Юрій Паличев.
Змерзлі кісточкові
Щодо вітчизняних персиків та абрикосів, то з ними ситуація трохи краща, ніж з кавунами – у виробництві цих кісточкових культур Херсонська область у лідерах не перебуває. Так, до війни персиків в Україні вирощувалося в середньому 25 тис. тонн, і з них 10,5 тис. тонн припадало на Одеську область (Херсонська, з 5 тис. тонн – на другому місці). Щодо абрикосів, то їх виробництво становило близько 85 тис. тонн, Херсонщина (теж 5 тис. тонн) знаходилася на четвертому місці, поступаючись Полтавській, Одеській та Дніпропетровській областях.
Одним словом, гіпотетично вітчизняними персиками та абрикосами ми можемо бути забезпечені. Але поки що їх сезон ще не настав, а з урожаєм можуть бути проблеми.
«Через аномально холодну погоду навесні та дощі може скоротитися виробництво кісточкових. Тому навіть за максимально оптимістичного сценарію деокупації сезон непередбачуваний», – розповідає «Апострофу» експерт плодоовочевого ринку Тетяна Смирнова.
Персики вітчизняні будуть, але пізніше
На її думку, складно також спрогнозувати постачання імпорту через нестабільну та ризиковану логістику. Втім усі персики та абрикоси, які у нас є зараз на прилавках магазинів та на ринках – це імпорт. Здебільшого – також турецький. Мінімальні ціни – близько 70 грн за кілограм. При цьому слід зазначити, що вони минулого тижня, за даними аналітичної платформи EastFruit, зросли на 6-7% порівняно з минулим тижнем.
Орієнтація на імпорт
Щодо винограду, то його до війни вирощувалося в Україні близько 370 тис. тонн. Понад половину врожаю – 240 тис. тонн – припадало на Одеську область. Миколаївська область мала 8%, Закарпатська – 7%, Херсонська – 6%. Тобто вся надія на одеситів.
«У Херсонській області вирощували здебільшого не столові, а винні сорти винограду, власні виноградники були у багатьох винних і коньячних підприємств. Але протягом кількох років вони поступово позбувалися виноградників, воліючи закуповувати виноматеріали та коньячні спирти за кордоном. А столових сортів вирощували досить мало», – розповідає Юрій Паличев.
Винограда найбільше вирощуємо на Одещині
Щоб зрозуміти, які ціни будуть на виноград (та й на решту фруктів) у сезон, необхідно дивитися на нинішні ціни. Це 130–200 грн за кіло. І навряд чи ціни опустяться нижче. Як приклад – ситуація із черешнею. Смачної та дешевої мелітопольської, зі зрозумілих причин, немає вже другий рік. Зараз сезон черешні (з інших областей) добігає кінця, а ціна нижче 120-130 грн за кілограм не падає.
«Вона гнити буде, але розпродавати дешевше не дозволяють, — розповідає «Апострофу» Оксана, продавщиця фруктів-овочів на лотку біля супермаркету. — У травні завезли невелику партію черешні з Іспанії, 900 грн за кіло. Народ з переляку її розібрав. Потім була турецька, по 600, так вона практично вся згнила – не купували. А зараз продаємо черешню з Черкаської та Вінницької областей. І вона не дешевшає».
Одним словом, ходимо по магазинах та ринках, і запам’ятовуємо ціни. Дешевше не буде. Традиції не ті. Ось наприклад: якщо у нас поганий урожай пшениці, то хліб, звісно, дорожчає. А якщо врожай на наступний рік рекордний, то хто ж ціну знижуватиме.
