Воєнний стан звільняє українців від декларування статків. Народні мужі можуть не звітувати про куплені під час війни квартири, автівки, коштовності, «грошові подарунки» та доходи родичів. Збіг це чи ні, але щомісяця українське медіаполе поповнюється приголомшливими історіями про покупки чиновників, вартість яких виходить далеко за межі їх заробітних плат. Останні приклади – за мільйони гривень дружина одного з нардепів нещодавно купила дві квартири, податківиця – квартиру у Києві, а родина керівника одного з військоматів – віллу в Іспанії. Які випадки було викрито останнім часом і чому корупція в Україні активізувалася під час війни, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Кому війна, а кому мати рідна
У владі – черговий скандал. Дружина Богдана Торохтія – нардепа від провладної партії «Слуга народу» – Аліна Левченко купила квартири у курортному місті Несебр, що у Болгарії. 1 серпня 2022-го вона стала власницею квартири площею 59 кв. м. і приміщення площею 283 кв. м у болгарському ЖК Valencia Gardens. Про це повідомляють українські журналісти, посилаючись на тамтешній реєстр нерухомості. Таке житло реально коштує близько $500 000 ($1400-1600 за кв. м).
У жовтні минулого року Левченко також купила ще одну квартиру і паркомісце – у люксовому київському ЖК «Новопечерська вежа». Оселя площею 68 кв. м у стані «від будівельників» має ринкову ціну близько $115 000, після ремонту – $200 000, паркомісце – $30 000.
Крім того, родина нардепа має цікаву історію з автівками. Влітку 2022-го року Левченко продала Range Rover Sport за $76 000 і вдвічі дорожче купила Mercedes-Benz G400. За чотири місяці вона змінила машину на новий Range Rover (ринкова ціна $185 000). У березні 2023-го родина вкотре оновила машину на Mercedes-Benz EQS 580 за ті ж гроші. Левченко заявила у Facebook, що «її статки дають змогу купувати дорогі автівки». Зараз цей допис на її сторінці недоступний.
Донька футбольного тренера Віталія Левченка у 2012-му відкрила магазин люксового одягу Addict, зараз володіє студією дизайну інтер’єрів «АЛВ Дизайн». Допомагала нардепу Сергію Капліну, радила ексміністру інфраструктури Володимиру Омеляну. У 2020-му балотувалася, та не пройшла до Київської міськради від УДАРу. З лютого 2023-го була радницею в.о. гендиректора ДП «Антонов». Днями «Антонов» і служба безпеки «Укроборонпрому» провели перевірку стосовно Левченко. 26 червня ЗМІ писали, що комісія не виявила порушень, але вже наступного дня завод звільнив її.
Йдемо далі. 22 червня стало відомо, що у родини керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки Євгена Борисова під час війни з’явилася вілла та автопарк в Іспанії. Ринкова вартість нерухомості перевищує $3 млн. Віллу, куплену наприкінці 2022-го, зареєстрували на матір чиновника. Щойно це спливло, Борисова відсторонили від роботи, а ДБР почало розслідувати факт незаконного збагачення. Борисов підозр не визнає – мовляв, не знає яка у родини нерухомість. Службове розслідування щодо його ймовірного виїзду в Іспанію під Новий рік не виявило підстав для відсторонення – чиновник документально підтвердив виїзд на лікування за кордон. Врешті Борисова все ж таки звільнили.
«Такого рівня крадіжок, як зараз, в Україні не було з 1991 року. Держава не здатна на це вплинути, бо тяжко хвора, і вилікуватися без зовнішньої допомоги не може«, – каже у коментарі «Апострофу» директор соцслужби «Український барометр» Віктор Небоженко.
Ще кілька показових випадків. Цьогоріч у січні НАЗК виявило незадеклароване майно у депутата Волинської облради – він не прозвітував про 8,5 млн грн за 2020-й. У лютому НАЗК знайшло у депутатки із Закарпаття куплений у 2019-му і не задекларований автомобіль AUDI Q7 за 1,7 млн грн. Тоді ж стало відомо, що депутат з Вінниччини вказав у декларації за 2020-й майна на 1 млн грн, «забувши» про 11 транспортних засобів і чотири об’єкти нерухомості на 25 млн грн. У березні Агентство з’ясувало, що інший депутат з Вінницької області придбав автівку Audi Q8 за 2,1 млн грн за кошти брата, який не мав таких офіційних доходів.
У квітні антикорупціонери знайшли необґрунтовані активи на 4,5 млн грн у прокурора Віталія Плекана і його батька Валерія з Львівської ОДА. За документами найстарший чоловік у їхній родині – 90-річний Іван Дацько – купив квартиру і паркомісце у київському ЖК «Бульвар фонтанів» за 4,4 млн грн, а також Lexus NX300H за 1,4 млн грн. У червні стало відомо про недостовірне декларування ексдепутата Київоблради на 27 млн грн – йдеться про колишнього голову комісії з питань бюджету та фінансів, депутата від «Європейської солідарності» Руслана Кузьменка, який перед нападом Росії втік з України і досі не повернувся.
26 червня Держбюро розслідувань провело обшуки у керівниці Чернігівського підрозділу Державної податкової служби Людмили Слотюк. Чому? Вона купила елітну нерухомість у Києві, вартість якої не відповідає офіційним доходам. Квартира і два паркомісця вартістю 12 млн грн оформлені на матір Слотюк.
Карати не можна забути
Як змусити недобросовісних чиновників припинити витрачати суми, що переважають їх доходи, хоча б до кінця війни? Політолог Віктор Небоженко певен, що ніяк.
«Під час війни корупція прискорилася. Кілька років тому чиновники мали сімейно-урочисті «стандарти» корупції. Крадіжки починалися десь через півроку після домовленостей. Зараз серед депутатів фотографи, ведучі на весіллях, менеджери. Вони не мають професійного і бюрократичного досвіду, і потрапивши на велику галявину задоволень, покращують свій добробут. Вони крадуть вже на другий день на посаді«, – констатує Небоженко.
Що далі? «Дехто «наїсться» і буде чесним, решта стане підпільними мільйонерами і залишок життя боятиметься викриття«, – певен експерт.
Нардеп від партії «Голос» Андрій Осадчук у коментарі «Апострофу» наголосив, що не можна звинувачувати у корупції усіх чиновників. «В Україні понад 240 тисяч держслужбовців і більше 40 тисяч депутатів місцевих рад, які забезпечують функціонування державної машини. Більшість з них віддані справі, але є і нечисті на руку. Контролювати спосіб життя чиновників повинно НАЗК, яке має для цього усі повноваження«, — каже Осадчук.
«До повномасштабної війни доходи чиновників контролювалися через електронні декларації. На початку війни декларування прибрали через питання безпеки, і це правильно, – каже «Апострофу» експертка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук. – Минулого літа його уже можна було повертати, але воно досі добровільне, і чиновникам це вигідно«.
Ще у жовтні 2022-го нардеп від «Слуги народу» Давид Арахамія подав до парламенту законопроєкт №8071, що відновлює обов’язкове декларування. Поновлення декларування прописано у Меморандумі МВФ-Україна і дасть Києву змогу отримати транш у $15,6 млрд та наблизити членство у ЄС. Закон має бути прийнятий до кінця липня 2023-го, і НАЗК підтримує це. Однак парламентарі уже дев’ять місяців «розглядають» документ.
«Якщо 226 осіб не мають сміливості голосувати за «незручний» їм закон, значить вони хочуть красти кошти українців, заважаючи євроінтеграції. Ми не рф, щоб це дозволяти«, – каже Тетяна Шевчук.
Чи можна припустити, що корупція активізувалася через потоки грошей від західних партнерів? Експерти кажуть, що ні.
«Чиновники, наближені до Офісу президента та міськрад великих міст, користуються тим, що Україна захлинається від війни, і їй не до них», – каже Віктор Небоженко.
Допомога від Заходу – це підтримка бюджету, говорить Тетяна Шевчук. «60% держбюджету – це донорські кошти, які допомагають воювати. Ці гроші обліковуються, тож корупція – це не наслідки грошових потоків із Заходу, а питання безкарності», – резюмує експертка.
