Енергетична інфраструктура України, яка серйозно постраждала від ворожих ракетних обстрілів минулої зими, потребує відновлення та модернізації до нового опалювального сезону. До наступного осінньо-зимового періоду також необхідно накопичити достатні запаси вугілля та газу. При цьому в рамках євроінтеграції наша країна робить особливий наголос на генерації з відновлюваних джерел енергії. Про ці проблеми, а також про непросте рішення влади підвищити тариф на електроенергію, в інтерв’ю «Апострофу» розповів голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг АНДРІЙ ГЕРУС.
Субсидії в «Дії»
— Нещодавнє підвищення тарифу на електроенергію для домогосподарств викликало неабиякий резонанс у суспільстві. Одні фахівці говорили, що це підвищення не потрібне, бо завдасть додаткового удару по і без того схудлих гаманцях українців. Інші — що це підвищення недостатнє, оскільки ринкова вартість енергії набагато вища, ніж новий тариф. За ким в цій суперечці була правда?
— Правда десь посередині. Підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів є досить відчутним для енергетичних компаній. Додаткові кошти, які будуть ними отримані, дозволять провести ремонт об’єктів енергетичної інфраструктури, зокрема електростанцій, трансформаторних підстанцій, електромереж, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російських ракетних обстрілів.
Проте, звичайно, при запровадженні нового тарифу на електроенергію враховувалися і соціальні наслідки такого рішення. Паралельно з обґрунтуванням нового тарифу йшло обговорення того, як можна підтримати соціально незахищені верстви населення. Для цього ухвалено низку рішень, які спрощують процес отримання субсидій, скорочують вимоги до необхідної документації.
Мінсоцполітики спільно з Мінцифри розробляли програмне забезпечення для оформлення субсидій, в тому числі через застосунок «Дія». Тому ті, хто зараз хоче оформити субсидію, зможуть зробити це простіше, ніж раніше.
Також я рекомендую громадянам підготуватись до осінньо-зимового періоду, насамперед вжити заходів щодо енергозбереження та підвищення енергоефективності житла. Зокрема замінити старі лампи розжарювання на нові енергоощадні LED-лампи. Це дозволить значно зекономити кошти. Світлодіодні лампи споживають до 10 разів менше електроенергії, ніж звичайні, та слугують до 11 років без заміни. Економія на освітленні з такими лампами може сягати понад 80%. Також варто встановлювати двозонні лічильники електроенергії — це значно скорочує суму в платіжці, особливо якщо є електроопалення або електричний нагрів води.
— Чи будуть підвищуватися тарифи на інші комунальні послуги, зокрема на газ?
— В нинішньому році цього точно не планується.
Так само не планується найближчим часом переглядати і тарифи на електроенергію.
— Тим часом, Україна декларує, що йде до створення вільного ринку електроенергії. Тож в майбутньому повинен буде з’явитися єдиний тариф для населення і промисловості?
— Україна вже пройшла значну частину цього шляху. У нас функціонують оптовий ринок природного газу і електричної енергії, а також роздрібні ринки для непобутових споживачів. Там застосовуються ринкові ціни.
Водночас, для побутових споживачів природного газу та електроенергії ціни поки що є регульованими.
В перспективі цей сектор також має запрацювати на ринкових принципах. Проте здійснити цей перехід за пів року чи рік ми не можемо. Тим більше зараз, в умовах війни. Перехід буде поступовим і довготривалим.
Газу і вугілля вистачить
— Як іде відбудова об’єктів енергетики, зруйнованих під час ракетних обстрілів?
— Створені антикризові штаби, які координують зусилля всіх підприємств таким чином, щоб на осінь енергетична система відновила максимальну кількість об’єктів. Це стосується як генеруючих потужностей, так і підстанцій та мереж, якими електроенергія транспортується до споживачів.
Також зараз будується досить багато нових об’єктів генерації. Це загалом невеликі об’єкти «зеленої» енергетики — сонячні та вітроелектростанції. Також створюються газопоршневі електростанції, які переважно встановлюються на підприємствах. Плюс таких електростанцій в тому, що підприємство стає енергонезалежним. Під час пошкоджень мереж та аварійних відключень електроенергії самостійно генерує електроенергію. В інший час може виробляти енергію і продавати за «зеленим» тарифом.
Паралельно НЕК «Укренерго» і оператори систем розподілу (обленерго) також працюють над відновленням електромереж. Процес іде згідно з планом, і, якщо не станеться нічого надзвичайного, енергетики планують до осені підготуватись до проходження зими.
Проте слід пам’ятати, що обстріли енергетичних об’єктів не припиняються. І є всі підстави думати, що з настанням холодів вони ще посиляться. Тому, гадаю, нам краще готуватися до того, що наступний зимовий період не буде простим.
— До списку зруйновних енергетичних об’єктів нещодавно додалася Каховська ГЕС. Чи обговорюються сьогодні плани її відновлення? Якими вони можуть бути?
— Для того, щоб взагалі ставити питання про подальшу долю Каховської ГЕС, обов’язковою умовою є деокупація самої станції і навколишніх територій. Після того, як це станеться, можна буде дослідити залишки греблі і на основі отриманої інформації вже розробляти проєкти її відбудови.
— Для того, щоб успішно пройти зиму, крім обладнання потрібні ще запаси енергоносіїв — газу і вугілля. Чи встигає Україна накопичити їх достатню кількість до осені?
— Накопичення вугілля відбувається за планом. На сьогоднішній день на складах накопичено приблизно таку ж кількість вугілля, яка була рік назад. І є всі підстави вважати, що до осені ми будемо мати необхідну кількість.
Також триває створення запасу газу. На сьогоднішній день експорт газу з України зупинений, тож всі підприємства — і державні, і приватні — закачують видобутий газ в підземні сховища.
— Раніше Україні для забезпечення всіх потреб доводилося імпортувати частину газу. В цьому році така необхідність є?
— Через війну в Україні зупинилася велика кількість промислових підприємств, внаслідок чого значно скоротилося споживання газу. Тому можливо імпорт і не знадобиться. Більш точно відповісти на це питання можна буде ближче до осені, коли ми оцінимо, скільки газу вдалося накопичити в сховищах. Тоді в разі потреби ми зможемо закупити потрібну кількість газу за кордоном. Проте в будь-якому разі це не будуть значні обсяги. Абсолютну більшість потреб ми покриємо газом власного видобутку.
— А як вдається накопичувати вугілля? Адже в регіоні, де знаходиться найбільший вугільний басейн точаться активні бойові дії. Чи достатньо тих шахт, що залишаються на підконтрольній території, для забезпечення всіх потреб?
— Дійсно, видобування вугілля на Донбасі зараз значно скоротилося. Навіть ті шахти, які є на підконтрольній території, часто не можуть працювати на повну потужність через постійні обстріли.
Проте після 2014 року Донецька область і не була основним постачальником вугілля. У нас є вугільні родовища в Львівській, Волинській, Дніпропетровській областях, які забезпечували основні потреби. А Донецька і Луганська області до вторгнення у лютому 2022 року давали лише близько 10% від загальних об’ємів видобутку.
Тож, хоча частина шахт Донецької області останнім часом скоротили видобуток, це суттєво не вплинуло на забезпечення потреб економіки.
Потрібні нові реактори
— Одним з основних напрямків повоєнної відбудови є, звичайно, відновлення енергетики, без якої неможлива будь яка економічна діяльність. Очевидно, напрямки цього відновлення окреслює Енергетична стратегія України, нещодавно ухвалена урядом. Проте громадські організації, які працюють в цій галузі, скаржаться на те, що побачити цей документ неможливо. Як же здійснювати суспільний контроль за діями уряду?
— Енергетична стратегія України має гриф «Для службового користування». І там дійсно є певні дані, які наразі не підлягають оприлюдненню. Проте я гадаю і вже говорив про це з представниками Міністерства енергетики, частину інформації, яка не становить таємниці, можна надати для ознайомлення.
— Якщо вірити заявам Міністерства енергетики, одним з магістральних шляхів розвитку галузі є атомна енергетика. «Енергоатом» протягом останніх років підписав цілий ряд меморандумів про будівництво нових реакторів. Якщо всі вони будуть виконані, то в країні з’являться десятки нових енергоблоків. Нам дійсно потрібно стільки ядерних потужностей?
— Україна дійсно потребуватиме будівництва нових атомних реакторів, які працюватимуть на західному паливі і, на відміну від реакторів радянського типу, будуть забезпечувати не лише базове навантаження, але зможуть і маневрувати, щоб покривати потреби мережі в пікові години.
Не думаю, що нам потрібна велика кількість нових потужностей. Але до кінця нинішнього десятиріччя було б доцільно розпочати будівництво хоча б одного-двох великих енергоблоків.
— А як ви ставитеся до технології малих модульних реакторів, яка останнім часом гаряче обговорюється?
— Гадаю, вона дуже перспективна. Малі модульні реактори роблять атомну генерацію більш гнучкою. Також їх можна використовувати не лише для виробництва електроенергії, але і для опалення в містах.
Проте поки що ця технологія не до кінця відпрацьована. На сьогоднішній день немає діючих реакторів у промисловій експлуатації. Так що для України буде правильно дочекатися, поки всі технологічні процеси будуть належним чином налагоджені, і вже після того починати будівництво таких реакторів у себе.
— Чи передбачає державна стратегія стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії?
— Звичайно. І наш потенціал в цій сфері дуже високий. Основні напрямки розвитку — вітрова, сонячна генерація, а також виробництво біогазу.
Це дуже перспективний напрямок, оскільки в Європейському Союзі триває «зелений перехід», і планується впровадження економічних стимулів для підприємств, які використовують у виробництві «зелену» енергію. Тому окрім розвитку генерації нам потрібно подбати про те, щоб в Україні вироблялося якнайбільше саме чистої енергії, і вітчизняні підприємства могли це підтвердити.
Саме з цією метою розроблено і вже ухвалено в першому читанні законопроект №9011-д щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України. Законопроект передбачає запровадження гарантій походження електричної енергії, які будуть підтверджувати, що електроенергія вироблена саме з відновлюваних джерел. З такими документами можна буде безперешкодно експортувати до Європейського Союзу електроенергію, або готову продукцію, підтверджуючи, що вона виготовлена з використанням «зеленої» енергії.
— Держава планує якось додатково стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії?
— Він вже стимулюється через «зелений» тариф. Укладені договори на викуп електроенергії з відновлюваних джерел за цим тарифом будуть діяти до 2030 року.
Проте останнім часом технології були значно вдосконалені, і електроенергія, яку виробляють з відновлених джерел, подешевшала. Тож в Європі і в Україні поступово відмовляються від «зелених» тарифів. Для нових великих сонячних електростанцій договори на постачання за «зеленим» тарифом фактично вже не видаються. А в наступному році ймовірно нові договори вже взагалі не будуть укладатися. «Зелена» енергетика готова працювати в ринкових умовах.
— Однією з проблем, які завжди заважали Україні займати високі місця в рейтингу Doing Business, було підключення до електромереж — чомусь у нас дуже важко провести електрику на нові виробничі об’єкти. А нещодавно олії у вогонь підлив випадок з керівником турецької компанії Baykar Makina (виробника безпілотників «Байрактар»), який поскаржився, що з нього за підключення до мереж заводу, який будується, вимагали 2 мільйони доларів хабаря.
— Це було непорозуміння. Він спочатку хотів під ’єднатися до лінії з напругою 110 кіловольт і замовив дуже велику потужність споживання. Проте потрібна високовольтна підстанція знаходиться на досить значній відстані від ділянки, на якій планувалося будувати виробництво. Тож підприємству потрібно було за власний кошт протягти лінію від підстанції. Власне та сума, яку він озвучував, і була вартістю необхідних робіт, які виконувало б навіть не обленерго, а спеціалізована підрядна організація.
Пізніше, коли виявилося, що існує можливість приєднатися до лінії меншої напруги на підстанції, яка розташована значно ближче, вартість приєднання стала набагато меншою, і інцидент було вичерпано.
— Тим не менше, про проблеми з під’єднанням до мереж інвестори говорять дуже давно.
— Така проблема дійсно існує. Щоб її мінімізувати, потрібно розбудовувати електромережі з урахуванням майбутнього розвитку територій — будівництва житлових мікрорайонів, промислових підприємств тощо. Тоді приєднання нових споживачів стане набагато дешевшим і швидшим, оскільки для них вже будуть підготовлені відповідні потужності.
Також треба покращувати адміністрування процесу приєднання для того, щоб обмежити можливості хабарництва. Два роки тому ми вдосконалили законодавство, запровадивши спрощену процедуру при підключенні об’єктів з потужністю до 1 МВт.
— І який результат?
— Зараз важко сказати, наскільки ці нововведення були ефективними, оскільки в умовах війни економічна активність сильно знизилася, і попит на нові підключення не дуже високий. Проте коли економічна ситуація почне стабілізуватися, ми побачимо, чи дійсно оновлена процедура спрацювала. Якщо бізнес її схвалить, тоді таку практику можна буде розширювати на підключення більшої потужності.
Якщо ж з’ясується, що закон не спрацював, потрібно буде з’ясовувати, які виникають проблеми, і доопрацьовувати закон для того, щоб бізнес міг нормально працювати.
