Кремлівське командування на початку минулого року планувало захопити “за три дні” Київ, а за наступні кілька днів – всю Україну. Зимового ранку 24 лютого 2022 року росіяни перейшли від “гібридної війни”, яку вони вели проти нашої країни з 2014 року до гарячого протистояння з метою знищення нашої державності. У результаті за 500 днів вторгнення Кремль знищив спочатку власну професійну армію, а потім “помножив на нуль” власний геостратегічний потенціал, опинившись у тотальній залежності від Китаю та сумнівних “партнерів” на кшталт мінського режиму Лукашенка та іранських “авіаконструкторів”. Наскільки провальними для росіян у плані втрат стали 500 днів вторгнення, читайте у колонці військового експерта, полковника запасу ЗСУ Романа Світана спеціально для “Апострофа”.

Наразі кремлівські окупанти утримують близько 16% території нашої країни. З початку відкритого вторгнення ЗСУ провели низку успішних операцій із витіснення росіян з території Київської, Харківської областей та Херсона. Щоб на якийсь час відстрочити черговий “жест доброї волі” на півдні і не допустити підходу ЗСУ у тимчасово окупованому Криму, російське командування підірвало дамбу Каховської ГЕС.

Очевидно, що такі дії у поєднанні з тотальним мінуванням територій не дадуть росіян переваги за часом. Вже зараз Сили оборони України в рамках наступальних операцій звільнили більше територій, аніж росіяни під час свого розгромного “зимового наступу”. Бойові зіткнення проходять на лінії фронту довжиною більш ніж 1200 км. Такого ніколи не було з моменту завершення Другої світової.

Сили оборони України за 500 днів масштабного вторгнення спочатку знищили всю професійну армію РФ, а після почали кришили нові російські частини та з’єднання, що складаються з регулярних частин, “чмобиків” та різного роду озброєних бандформувань на зразок ОЗУ “кухаря” Пригожина.

Читайте також: “Москва”, “Саратов” та острів Зміїний: як українські ВМС демілітаризують російський флот

За інформацією від Генштабу ЗСУ, протягом 500 днів російського вторгнення ми ліквідували близько 233 тис. окупантів. Такі втрати значно перевищують показники воєнних конфліктів середини-кінця минулого століття.

Навіть якщо брати до уваги період Другої світової, то у радянсько-фінській війні загинуло близько 167 тис. бійців та офіцерів РСЧА. Виходить, що нинішні малахольні російські полководці поклали майже в 1,3 рази більше солдатів, ніж їхні більшовицькі попередники.

Втрати росіян значно перевищують втрати Сполучених Штатів у кількох найбільших війнах, які вони вели у минулому столітті. За вісім років участі американців у В’єтнамській війні втрати Пентагону були майже вчетверо меншими, ніж російські втрати в Україні – близько 58 тис. солдатів, з яких близько 47,5 тис. саме бойових втрат.

У травні поточного року на 447-й день війни ЗСУ поклали 200 тис. окупантів. Статистика російських “двохсот” показала, що другу сотню тисяч росіян відправили на “концерт Кобзона” в два рази швидше, ніж першу. Перші 100 тис. “двохсотих” збирали протягом 10 місяців відкритого вторгнення. Друга сотня вийшла протягом неповних п’яти місяців.

Нинішнього року під час так званого російського “зимового контрнаступу” доходило до того, що росіяни лише під Бахмутом втрачали до 7000 осіб щотижня. Вся путінська “часткова мобілізація”, оголошена восени минулого року, мала на меті заткнути дірки на фронті і створити ресурсну базу для подальших наступальних операцій суто в “жуківському стилі”. Позиції ЗСУ просто завалювалися трупами, але ця тактика не дала Кремлю жодного результату.

Втрати російського командування у тяжкій техніці можна назвати катастрофічними. На сьогодні, як інформує наше командування, окупанти втратили понад 4 тис. танків. Щоб розуміти рівень цифр, такої кількості танків буде достатньо, щоб озброїти армії кількох європейських країн. На озброєнні ФРН 266 танків, Польщі 569, Греція має 1365 танків. Більше показники лише у США (5500 танків) та КНР – 4950 одиниць.

Тепер Україна та РФ зрівнялися за кількістю танків – приблизно по 2 тис. одиниць. Якщо динаміка збережеться, то у російських окупантів важкої техніки незабаром може стати менше, ніж у Сил оборони України.

Російські втрати в авіації також залишаються суттєвими. З початку відкритого вторгнення наші війська знищили понад 620 російських літаків та гелікоптерів, що пропорційно чисельним показникам ВПС Британії та Німеччини.

На 500 день війни, коли ЗСУ впевнено просуваються на півдні та сході країни, а росіяни йдуть у глуху оборону, Кремль з кожним днем скорочує поле для військово-дипломатичного маневру. Російське командування стало посміховиськом для військових фахівців у всьому світі.

Якщо в 2014-2022 роках китайські генерали з цікавістю спостерігали, як росіяни використовують свої “гібридні тактики” в Україні, Сирії, а також провокують нестабільність в ЄС за допомогою стимулювання міграційних криз і скуповуючи різних “корисних ідіотів”, то тепер лихий образ “геополітичного мачо” помітно поблик.

Для формальних “союзників” щодо ОДКБ Путін став диктатором-невдахою, який не може гарантувати стабільність усередині РФ, де господарюють не лише повстанці з РДК та Легіону “Свобода Росії”, а й власні сатрапи на кшталт Євгена Пригожина. За 500 днів гарячої війни РФ ще більше увійшла до геополітичної та геоекономічної орбіти Китаю, де-факто ставши сировинною колонією Піднебесної.

Ми залежимо від поставок західних озброєнь та фінансової підтримки країн НАТО, хоча активно застосовуємо на полі бою і власні розробки, включаючи БПЛА. Але навіть з урахуванням західної військово-технічної допомоги потрібно розуміти, що жодна зброя сама по собі не знищує ворога. Результат, який ЗСУ показали за 500 днів відкритого вторгнення, став можливим передусім тому, що 24 лютого 2022 року в Україні критична маса людей, готових навіть перед смертю послати іржавий “російський корабель” коротким маршрутом.

Комментарии