У вівторок, 11 липня, у Вільнюсі відкрився довгоочікуваний 74-й саміт НАТО. Президент і народ України очікували, що на саміті члени блоку нададуть нашій країні перспективи приєднатися до Альянсу хоча б після завершення війни. Вступ України до блоку вже підтримали 23 країни НАТО, підписавши відповідні декларації. Напередодні заходу лунали різні суперечливі заяви як щодо участі України в саміті, так і шодо отримання нашою країною запрошення до організації. Суперечливими виявилися й підсумки першого дня саміту. Про це читайте у матеріалі «Апострофа«.
Заяви перед самітом
Президент України Володимир Зеленський напередодні саміту НАТО зазначив, що Україна потребує чіткого сигналу, що стане членом Альянсу після війни. Він підкреслив, що зараз триває надзвичайно активна робота та висловив подяку всім лідерам та кожній країні, які ухвалили відповідні спільні декларації щодо інтеграції нашої країни до НАТО.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив наступне: «Я вважаю, що правильний вибір – дати почати працювати Раді Україна-НАТО, щоб підготувати ґрунт для майбутнього членства України, яке обов’язково має відбутися після війни».
Утім, керівники інших країн-членів НАТО виявилися менш оптимістичні. Президент Словаччини Зузана Чапутова перед початком саміту сказала, що питання членства України в НАТО не вирішуватиметься на саміті у Вільнюсі, а планується обговорити лише посилення співпраці між Києвом та Альянсом.
Звісно ж, тиснули в Угорщині. Глава МЗС Угорщини Сійярто заявив, що у підсумковому документі саміту НАТО у Вільнюсі не буде ані графіка, ані дати вступу України до Альянсу.
У свою чергу прем’єр-міністр Бельгії Олександр де Кро зазначив, що Україна отримає запрошення до НАТО після отримання згоди всіх членів Альянсу та виконання всіх умов. Стримано поводилися в Лондоні та Варшаві. Прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак зазначив, що «тимчасових рамок для України немає на обрії». Президент Польщі Анджей Дуда висловив сподівання, що на саміті НАТО буде ухвалено рішення, які необхідні Україні.
На підтримку України виступив президент Литви Гітанас Науседа, але із застереженнями. «Я думаю, що буде запрошення — але запрошення рухатися вперед, а не просто відчиняти двері для вступу до НАТО прямо зараз, тому що тоді ми матимемо дискусію щодо активації статті 5», — зазначив він.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив наступне: «Майбутнє України в НАТО – з цим усі погодилися і в цьому немає сумніву. Питання полягає лише в тому, як дістатися цієї мети».
Президент Франції Емманюель Макрон про перспективи прийняття України до НАТО не поширювався, а заявив про надання нашої армії далекобійних ракет SCALP, які є аналогом британських Storm Shadow: «Ми вирішили надати Україні нові ракети, які дозволять бити в глибину. Вони будуть застосовуватись згідно досягнутих нами домовленостей».
До речі, Німеччина також заявила про передачу нової партії військової допомоги. Обіцяно дві батареї протиракетної оборони Patriot та зенітні-ракетні комплекси Iris-T SLM. Берлін також пообіцяв 25 танків Leopard 1А5, 18 колісних гаубиць, 40 бойових машин піхоти Marder, 20 тисяч артилерійських снарядів, а також обладнання для розвідки та захисту від безпілотників.
Зрештою, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на спільній з Байденом короткій прес-конференції анонсував рішення для України – скасувати для нашої країни План дій щодо вступу до НАТО (ПДЧ), що дозволить спростити процес приєднання.
Президент США Джо Байден підтримав Столтенберга також виступивши за спрощену процедуру вступу України до НАТО.
У відповідь на суперечливі заяви лідерів країн альянсу президент Зеленський зробив досить різку заяву: «Ми цінуємо наших союзників. Ми цінуємо нашу спільну безпеку. І ми завжди цінуємо відкриту розмову. Україна буде представлена у Вільнюсі, на саміті НАТО. Тому що це повага. Але Україна теж заслуговує на повагу: зараз, по дорозі до Вільнюса, ми отримали сигнали, що обговорюються формулювання без України, і я хочу наголосити: це формулювання лише щодо запрошення, а не членства України… Безпрецедентно та абсурдно – коли немає жодних тимчасових рамок і для запрошення, і для членства України, а натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України… Це схоже на те, що немає готовності ані запросити Україну до НАТО, ані зробити її членом Альянсу».
На думку Зеленського, політика НАТО залишає можливість торгуватися членством України в Альянсі у переговорах з росією, а для росії, у свою чергу, це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор.
Жорстка дипломатія Зеленського
Насамперед учасники саміту НАТО затвердили плани оборони, що складаються з трьох зон відповідальності: перша – для північної території Альянсу, включаючи Арктику; друга – для центрального регіону, включаючи країни Балтії та східний фланг ближче до РФ; третя – для південного сходу, включаючи Середземне та Чорне моря.
Після офіційного початку саміту до Вільнюса прилетів й президент України Володимир Зеленський. У складі української делегації також перебував міністр оборони Олексій Резніков.
Зеленський виступив перед народом на головній площі Вільнюса, де відбувся вражаючий за кількістю глядачів концерт на підтримку членства України в Альянсі. Президент України знову дорікнув блоку, сказавши наступне: «Я приїхав до Литви з вірою в рішення, з вірою в сильний НАТО; до НАТО, який не сумнівається, не втрачає час і не озирається на будь-якого агресора. І я хотів би, щоб ця віра стала впевненістю – впевненістю в рішення, на які ми заслуговуємо. Усі ми заслуговуємо, і на які чекає кожен наш воїн, кожен наш громадянин, кожна наша мати, кожна наша дитина. І хіба це велике бажання?»
Із заяв учасників на полях саміту та висловлювань деяких політиків стало зрозуміло, що підсумкова декларація вже готова. Згідно з нею членство України в Північноатлантичному Альянсі найближчим часом малоймовірне.
Говорячи про жорстку заяву Зеленського, газета The Guardian, з посиланням на джерела в НАТО, зазначила, що український президент «в останню хвилину займається жорсткою публічною дипломатією, щоб змусити переписати підсумкову декларацію чи комюніке саміту до остаточного закриття саміту в середу».
За даними видання, країни Центральної та Східної Європи наполягають на більш жорстких зобов’язаннях щодо членства України після закінчення війни.
Три елементи НАТО
На закінчення першого дня саміту у Вільнюсі НАТО опублікувало комюніке, а лідери членів Альянсу заявили про пакет підтримки для України, який, за словами генсека, організації Столтенберга, складається з трьох елементів:
— скасування вимоги щодо виконання Плану дій щодо членства;
— довгострокова програма допомоги, спрямована на модернізацію армії України та перехід на стандарти НАТО;
— запуск Ради Україна-НАТО, яка має стати платформою для консультацій у кризових ситуаціях.
Перше засідання Ради має відбутися вже 12 липня, у ньому анонсують участь Володимира Зеленського.
Столтенберг також озвучив умови для вступу України до НАТО:
— закінчення війни;
— боротьба з корупцією;
— реформи та сумісність зі стандартами НАТО.
У підсумковому комюніке також наголошується, що союзники підтверджують зобов’язання, взяті ще на саміті 2008 року в Бухаресті, про те, що Україна стане членом НАТО і особливо зазначається, що «майбутнє України — в НАТО». Водночас, запрошення Україні приєднатися до Альянсу може бути направлене в тому випадку, коли «союзники погодяться та будуть виконані умови».
Таким чином, результати першого дня саміту виявилися суперечливими для України. Конкретики щодо членства нашої країни в Альянсі, як і раніше, немає. З іншого боку, НАТО позитивно оцінив прогрес України і висловив готовність допомагати нам і надалі. А це принаймні означає, що надіям Росії в тому, що Захід «втомиться» від України, не судилося збутися.
