Для багатьох українців питання збереження заощаджень зараз не стоїть з простої причини, що цих заощаджень у них немає. Матеріальне становище більшості наших співгромадян залишає бажати кращого. Опитування показують, що у двох третин працюючих зарплати стали меншими, ніж до війни, а заначки стрімко худнуть.
Хоча дещо під матрацами та подушками все ж таки залишилося. Одні через війну стали менше витрачати, в інших навіть у таких форс-мажорних умовах виросли зарплати, а треті хоч і живуть погано, все ж таки до третьої стадії бідності, коли «пора продавати долари», поки не дійшли. Та й загалом за статистикою, яким би неправдоподібним це не здалося, накопичення населення та бізнесу під час війни зазвичай зростають.
Куди направити ці накопичення – питання складне, пише kp.ua. Довоєнні інструменти практично не працюють, та й взагалі ідеальних інструментів для інвестування під час війни просто немає. Економісти кажуть: якщо ви за цих складних часів не втратили те, що мали, — це вже ваша маленька фінансова перемога.
Фінансовий альтруїзм відійшов на другий план
Отже, що робити зі своїми заощадженнями? Економіст Олександр Гаврутенко дає слушну пораду: звернутися до фахівців, які розуміють, що таке портфельна теорія (методика формування інвестиційного портфеля. – Авт.). Вони розберуть потреби кожного окремого клієнта, його очікування, готовність до ризиків і на підставі цього запропонують оптимальний варіант.
Порада, звичайно, хороша, але щось нам підказує, що скористається нею мало хто. До того ж, як говорилося вище, сьогодні наша основна мета – не заробити, а хоча б не втратити. Тому ми обговорили з економістами плюси і мінуси різних вкладень у загальному випадку.
Почнемо з військових облігацій, про які рік тому дуже багато говорили, як про один із інструментів інвестування. Економісти звертали увагу, що, купуючи військові облігації, людина може вбити одразу трьох зайців: і заощадження гривень зберегти, і дохід отримати, і державі допомогти. Нині вони стали набагато менш популярними.
По-перше, пояснює аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ, прибутковість за ними зрівнялася із прибутковістю банківського депозиту.
По-друге, якщо на початковому етапі це був значною мірою інструмент підтримки держави, то в умовах затягування війни люди думають насамперед про створення інструментів виживання для себе та своєї сім’ї. А чинники фінансового альтруїзму йдуть на другий план.
Скільки експертів – стільки думок
Щодо вкладень у золото думки експертів різняться. Дехто каже, що банківське золото має хороші перспективи, оскільки ціна реагує і на глобальну інфляцію, і на девальвацію гривні. Інші зазначають, що куплені в українських банках злитки досить складно прилаштувати на Заході. До того ж, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, ціна на купівлю золота в Україні є дуже завищеною, а ось ціна на його викуп значно занижена. Плюс не дуже зрозуміло, що робити з купленими злитками. Варіантів не так вже й багато – або покласти в банківську ячейку (сейф), або при собі тримати.
Немає єдиної думки і щодо вкладення криптовалюти. Економіст Владислав Банков вважає криптовалюти найбільш оптимальною формою зберігання безготівкових коштів, що забезпечує доступ до них практично у будь-якій точці світу. З іншого боку, биткоїн вже стільки разів демонстрував свої можливості зльоту та обвалу, що, напевно, більш непередбачуваного інструменту просто немає. До мінусів можна додати також складність цього вкладення для пересічного обивателя і чимало шахраїв на ринку. А Олександр Охріменко попереджає: цілком може статися так, що потім ви просто не зможете поміняти биткоїн на справжні гроші.
Деякі експерти вважають, що купівля нерухомості і сьогодні має добрі перспективи, а високі ризики компенсуються нинішніми низькими цінами. Але все ж таки більшість експертів рекомендують сто разів подумати, перш ніж робити таку покупку.
– Нинішнє падіння цін на нерухомість не відповідає рівню ризиків, – каже Олексій Кущ. – Так, сьогодні «однушку» у Києві, яка до війни коштувала 50-60 тис. доларів, можна купити за 35-40 тис. доларів. Але ризики її втрати через обстріл не порівняєш із цією економією. Взагалі, в умовах війни оцінна вартість нерухомості близька до нуля. Але якщо є мільйон доларів, то 100 тисяч, звісно, можна витратити і на нерухомість.
— Вкладення в нерухомість дуже ризикові у зв’язку з можливим руйнуванням, але все ж таки це потенційно привабливий актив, — резюмував Владислав Банков. – Золото — незручний, але класичний спосіб збереження заощаджень, військові облігації – високоризиковий інструмент, а ось цінні папери вітчизняних емітентів я б не радив розглядати до кінця війни.
Операція «диверсифікація»
Отже, схоже, що основним доступним інструментом збереження заощаджень залишається старий добрий спосіб — купівля валюти. І саме цей спосіб називає найліквіднішим інструментом Владислав Банков. При цьому, нагадує економіст, ключовою умовою збереження заощаджень є диверсифікація.
Аналітик Данило Монін погоджується: у часи, коли майбутнє є досить невизначеним, ризики слід розділити. Частину коштів доцільно зберігати у гривні, формуючи запас на непередбачені обставини, а частину – перевести у долари.
Цілком робочий спосіб зберегти заощадження в цілості та безпеці – це тримати їх на депозиті, кажуть економісти. Тут є як плюси, так і певні мінуси. З одного боку, банківські депозити мають низьку прибутковість, з іншого — на 100% гарантуються державою.
— На мій погляд, найкращий спосіб зберегти накопичення полягає в тому, щоб частину грошей витратити на купівлю валюти, а більшу частину розмістити на депозит у гривні, — каже Олександр Охріменко. — Ставки за депозитами у гривні значно більші, ніж у валюті, тому це вигідніше.
Свій покроковий план запропонував і Олексій Кущ. Для початку експерт радить визначити тримісячний обсяг витрат сім’ї. Цю суму грошей потрібно тримати на карткових гривневих рахунках чи готівкою. Інші ресурси слід розділити на кілька частин. Чверть суми, що залишилася, можна покласти на депозит у банку, а решту перевести в тверду валюту. Як мінімум варто тримати гроші у двох валютах – долари та євро, любителі чогось особливого можуть звернути увагу на англійський фунт, швейцарський франк тощо. Якщо йдеться про великі суми, 10-15 відсотків заощаджень варто зберігати в золоті або дорогоцінних металах.
