Не кожна ініціатива уряду отримувала таку потужну рекламу та підтримку, як законопроєкт №7457 про легалізацію медичного канабісу. Якщо до 2022 року цю тему форсували окремі активісти, громадські організації, лікарі та об’єднання пацієнтів, то сьогодні безумовне «за» говорять президент, РНБО, МОЗ, Національний інститут раку, Мінветеранів, військові, літератори, артисти.
На нещодавно створеній сторінці у фейсбуці із хештегом #знеболь7457 важкопоранені бійці, онкохворі та матері дітей-епілептиків розповідають про страждання, які могли б полегшити препарати з конопель.
Нарешті 13 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про медичний канабіс у першому читанні. Враховуючи суспільний резонанс, можна припустити, що й з другим читанням довго не затягуватимуть. KP.UA вирішила зазирнути вперед: коли закон у тій чи іншій редакції нарешті буде ухвалено, скільки часу знадобиться і які умови доведеться виконати, щоб ліки, якими користується пів світу, стали доступними й українцям.
Хто виростить коноплі для вчених
Не всякі коноплі – наркотик. Препарати з CBD – витяжкою канадібіолу — в Україні вже дозволені, випускаються і ввозяться у групі БАДів. Законопроєкт №7457 більше стосується сортів канабісу, що містять психоактивний тетрагідроканабінол. Законопроєкт залишає цю речовину в розряді особливо небезпечних наркотиків, але дозволяє обмежений оборот у науковій, медичній сферах та транспортування за кордон як експорт. Панікерам, які малюють у фантазіях натовпи народу, що пихкає самокрутками, варто заспокоїтися. Кримінальна відповідальність за незаконне вирощування, зберігання і розповсюдження коноплі, залишається в силі.
І чому всі так зациклились на курінні?
Дмитро Ісаєв. Фото: inscience.io/nm_experts/isaev/
— Цигарки – це лише одна з форм доставки речовини в організм. Препарати з медичного канабісу можуть випускатися у вигляді таблеток, порошків, крапель, масел, аерозолів, пластирів, – каже провідний науковий співробітник Інституту фізіології НАН України нейрофізіолог Дмитро Ісаєв.
Ефективність медичного канабісу український вчений вивчав в Об’єднаних Арабських Еміратах, багато років пропагував цей метод на батьківщині. Але сьогодні у голосі Дмитра Сергійовича ми не чуємо великого оптимізму.
— Добре, щоб після ухвалення закону питання не обмежилося вивченням медичного канабісу, — ділиться вчений своїми побоюваннями. – Як він потрапить до наукової лабораторії, хто його виростить саме для вчених? А навіть якщо знайдеться такий меценат, то хто профінансує дослідження та розробки, придбає обладнання, хімікати? На це потрібні десятки тисяч доларів. Закон законом, проте, щоб ідея реалізувалася, потрібна велика державна програма чи залучення дуже великих інвестицій. У нас щодо коноплі нічого немає, окрім жорстких заборон. Потрібні підготовка людей, навчальні посібники, лікарські протоколи. А цим ніхто не займається.
Тому, вважає Дмитро Ісаєв, у законопроєкті не знайшлося місця конкретиці, вирішення важливих питань залишено на потім, натомість є багато застережень та обмежень, які здатні відтягнути кінцевий результат на невизначений час.
— До того, чого зараз так бояться противники законопроєкту, ще дуже далеко, — констатує наш співрозмовник.
Чекати два роки, навіть якщо все буде
Але раптом трапиться диво?! Закон ухвалять, президент підпише, Кабінет міністрів вкладеться у три місяці, щоб привести документ у відповідність до інших законодавчих актів. З’являться засоби та обладнання для наукових лабораторій, що ліцензують на розробку нової фармацевтичної продукції.
— Якщо все є, для випуску препарату знадобиться максимум рік. Це з урахуванням лабораторних та клінічних досліджень. Результати подаються до МОЗ, де вирішать, які клініки отримають право на використання медичних конопель і які лікарі зможуть виписувати такі рецепти, — розмірковує Дмитро Ісаєв.
Ще якийсь час потрібно на підбір фармкомпаній, на промоції нових препаратів. Тобто, якщо все піде за планом, до пацієнтів ліки дійдуть не раніше ніж через два роки.
Дмитро Ісаєв звертає увагу на ще один важливий момент: препарати з конопель спочатку рекламувалися як доступні, тобто дешеві порівняно з іншими знеболюючими.
— Якщо виявиться, що через дорогу ліцензію, охорону, особливі технічні вимоги одна таблетка буде коштувати пацієнтові, грубо кажучи, 100 доларів, вся гуманна ідея застосування в медицині конопель зійде нанівець, — резонно зауважує вчений.
Коноплі замість моркви?
Медичні коноплі просували в кілька стадій. Спочатку йшлося про легалізацію імпорту препаратів, які завозять контрабандою, потім – про виробництво своїх медикаментів на основі імпортної сировини, і нарешті – про вирощування медичних конопель в Україні. Навколо останнього і розгорівся сир-бор, мовляв, стане наша держава «другою Колумбією».
А днями олії у вогонь підлив народний депутат Дмитро Наталуха, який розповів про шалений економічний ефект від вирощування медичних конопель. Греки, наприклад, підрахували, що фермер, який інвестує у цю сферу, у перший рік заробить 3 мільйони 584 євро «чистими». Це вам не кукурудза з $1100 прибутку за гектар і не пшениця з мізером у $600.
У коментарях до посту можна знайти цікаві висновки: після ухвалення закону бандити кинуться віджимати у селян землі під наркотики, а фермери висмикають злаки, моркву та цибулю, щоб засадити чорноземи коноплями.
Чи є плани у українських господарників на цю справу, ми поцікавилися у представника Всеукраїнської аграрної ради. І отримали відповідь: тему взагалі не обговорювали, відчепіться з дурними питаннями.
Своїми міркуваннями поділився фермер із Полтавської області Олексій К.:
— Я вклав гроші у технологію, в обладнання, я маю ринок збуту своєї продукції. І навіть якщо у мене виявиться зайвий гектар землі, я тричі подумаю, чи варто пускатися в авантюру, яка вимагатиме нових вкладень. Ми зараз не знаємо ні вартості ліцензії, ні потенційних замовників, ні технічних вимог. Наприклад, до вирощування маку вони такі, що мало хто за цю справу хоче братися.
Це до питання, що є первиннішим: перш ніж готувати яєчню, треба знайти курку, яка знесе яйце.
Це шлях, і його треба починати
До флешмобу #знеболь7457 приєдналися Валерій Харчишин – лідер гурту «Друга Ріка», шеф-кухар Євген Клопотенко, письменниця та автор програм з інформаційної гігієни Оксана Мороз, чимало інших публічних особистостей. За підрахунками благодійного фонду «Пацієнти України», до 2022 року препаратів з медичного канабісу потребували понад два мільйони українців, а сьогодні вже понад шість мільйонів. З кожним місяцем, з кожним днем війни кількість поранених, травмованих, які страждають від посттравматичних стресових розладів, буде тільки збільшуватися.
– Законопроєкт не досконалий, але зараз у нас жодного немає. Якщо закон ухвалять, а він не працюватиме, про це можна буде говорити, змінювати положення. Якщо працюватиме, можна вдосконалити. Це шлях, який не можна не пройти. І якщо ми хочемо отримати доступ до потрібних людям ліків, то маємо починати. І якщо в чомусь мають рацію противники закону, то ці помилки можна буде виправити, — стверджує голова Української асоціації медичного канабісу Геннадій Шабас.
В одному він упевнений: на рай для наркоманів Україна не перетвориться, як не перетворилася жодна з країн, що узаконили медичний канабіс.
Коментар нарколога
Ризики криються у слабкому контролі
– Якщо на фармацевтичному ринку з’являться препарати з медичного канабісу, це ніяк не вплине на кількість наркозалежних, – каже лікар-нарколог, психіатр Владислав Сова. – Ризики криються у вирощуванні конопель: хто і як це контролюватиме? Якщо контролю не буде, ніхто не завадить власнику плантації вирощувати одну смугу для медичних цілей, а десять – для «чорного ринку» наркотиків.
