Не встигли ми озирнутися – а вже середина літа. У мирний час усі тільки й думали б про відпустку. А зараз, навіть якщо є ця відпустка, новини, повітряні тривоги не дають розслабитися ні на секунду. Про море в Україні цього року можна забути – після вибуху на Каховській ГЕС купатися на одеських пляжах небезпечно. Поїхати за кордон можуть не всі, більше того, грошей не вистачає і на внутрішній туризм. Як відпочити, незважаючи на зовнішні обставини та внутрішню тривожність? А відпочити треба – набратися енергії, щоб і самим вистачило, і були сили допомагати іншим.
Перезавантажити психіку та дати собі перепочинок реально, вважає сімейний психолог Анастасія Карченкова. Про те, що ми можемо зробити для себе, незважаючи на війну, нестачу коштів, переїзд та інші проблеми, вона розповіла KP.UA.
«Головне — вийти із чотирьох стін та відмовитися від новин»
— Насте, як відпочити, коли довкола війна, тривожні новини, заборона на виїзд і хочеться на море?
Анастасія Карченкова. Фото: facebook.com/anastasia.karchenkova.ua
— Питання про відпочинок – питання про ресурси людини. Потрібно виходити з того, що вам доступно.
Якщо є гроші, можна їхати за кордон — до Туреччини чи Єгипту, але ви, скажімо, хочете відпочити разом із чоловічою частиною сім’ї, тоді теж є варіанти. Можна використовувати можливості, які є у вашому місті. Навіть у нашому Кременчуці є аквапарк. Маленький, сезонний, але є.
В Україні — безліч можливостей для відпочинку та подорожей: бази відпочинку, Карпати, Закарпаття. Такі міста, як Львів, Одеса, і Київ, цікаві самі по собі та пропонують безліч розваг, включаючи криті аквапарки.
Якщо ж мова про людей, які й до цього проводили літо в роботі, а діти залишалися без уваги, у них не стоїть питання, як провести відпустку: швидше за все, вони й зараз працюватимуть.
— А якщо грошей на внутрішній туризм не вистачає, а відпочити все ж таки хочеться?
— Якщо є час, але грошей немає, можна поїхати з друзями на дачу чи сходити до парку, зробити шашлики, сходити в кіно чи звозити дитину до аквапарку.
Якщо людина не має великих втрат через війну, у неї більше шансів адаптуватися в нових умовах і скористатися можливістю відпочити — зустрітися з друзями, з’їздити на річку, позасмагати.
Незважаючи на складнощі, пов’язані з війною, є і хороша новина: якщо у людини виникають питання про відпустку, значить, екстреної психологічної допомоги вона не потребує, в її житті нічого суперстрашного не відбувається. За таку людину можна тільки порадіти і зробити висновок: з людиною все гаразд!
А те, що зараз не всі мають можливість полетіти до Туреччини — не надто велика травма. Головне — більш-менш стабільне становище, близькі поруч, є що їсти і плани на найближчі місяці.
Інша річ, коли людина має внутрішню заборону на так звану відпустку. Вона може бути повністю заклопотана якимись питаннями, пов’язаними з війною. Комусь у принципі не до відпочинку. Якщо війна завдала реальних втрат — яка вже тут відпустка.
Поки війна не закінчиться, поки не буде тривалого мирного періоду, говорити про повне психологічне благополуччя не доводиться.
Це ніби людині защемили палець у дверному отворі, а їй почнуть розробляти психологічну програму, як зробити так, щоб було комфортніше. У даному випадку — тільки палець виймати і доглядати його, щоб він відновився. Те, що люди почуваються погано – адекватно поточній ситуації.
— Що ми можемо зробити, щоб, незважаючи на обставини, допомогти собі та близьким не пропустити літо?
— Що ми точно можемо зробити – це зусиллям волі хоча б на два тижні відмовитись від новин. Після цього не завадить зібрати картотеку класних фільмів та серіалів, які давно хотіли подивитись, але все не вистачало часу. Це не потребує ресурсів – інтернет та електрика є практично у всіх, а психіці допоможе розвантажитися.
Якщо просто відмовитись від новин – утворюється вакуум, який треба чимось заповнити. Це можна зробити з допомогою серіалів, фільмів, прогулянок або тим, що людина давно хотіла, але відкладала. Це і зустрічі з друзями, пікнік у парку, похід на рибалку та інше. Така метафорична відпустка доступна всім: вона грошей не вимагає. Інші лайфхаки — залежно від можливостей та потреб людини.
– А як бути з дітьми? Якщо нікуди не їхати, вони так і проведуть все літо за комп’ютером.
— Тут важливо організуватись і ходити разом у парк, у сквер, на гойдалку. Можна влаштувати пікнік у найближчому сквері. Якщо немає дачі, взяти із собою якісь бутерброди та просто посидіти на траві. Поганяти м’ячик та просто полежати.
Головне — вийти із чотирьох стін, відмовитися від новин, побути на вулиці, провести час разом, прихопивши із собою ласощі. Шматок хліба з маслом та сиром, гадаю, знайдеться у всіх.
«Будь-який формат турботи про себе важливий»
— Виходить, сенс відпустки у тому, щоб спочатку створити порожнечу від неприємних вражень, а потім її заповнити чимось приємним?
— Так, важливо розвантажити себе, звільнитись. Крім тривожних новин, комусь варто менше спілкуватися з токсичними родичами чи друзями. Адже що таке відпустка? Це звільнення від діяльності, яка витрачає ресурси людини. Під час такого відпочинку ми відпускаємо себе від того, що нас навантажує.
На масаж, у перукарню, у кафе з друзями посидіти чи в кіно ми ходимо підзарядитись – на роботу ми ходимо розряджатися. На відпочинку потрібна підзарядка.
У цьому сенсі можна озирнутися та проаналізувати своє життя. По можливості подивитися, що висмоктує енергію, та влаштувати собі відпустку від негативу. Хоча б двотижневу – за це гроші платити не треба.
Навіть якщо людина зараз не працює, але відчуває потребу у відпустці, варто подумати: а що мене розряджає? Що витрачає мої ресурси — фізичні та психологічні? Найчастіше нас втомлюють важкі взаємини з будь-ким, робота, яка не подобається, або щось інше.
Якщо це переселенець, його може «навантажувати» навіть якась погана квартирка, яку він орендує. У цьому випадку новини можна не читати, з людьми, які «п’ють» ваші енергетичні соки, не спілкуватися, а з поганого орендованого житла частіше виходити в красиві місця.
Тому порада посидіти в парку, подихати свіжим повітрям та влаштувати собі марафон перегляду серіалів, які чекали свого часу, підходить для всіх. Це допоможе психологічно розвантажитися.
Відпустка – це не обов’язково час, коли ти не працюєш. Це відпочинок від будь-якого процесу, який витрачає ресурси – фізичні та емоційні. Це потрібно, щоб помітити літо і не залишилося відчуття, ніби воно пройшло повз вас.
А щоб не прогаяти літо — просто підіть подивіться, яка трава зараз росте. Вона ж щомісяця різна! Зверніть увагу, які квіти цього тижня розквітли — зацвітають то одні, то інші. Просто зауважте. Зробіть фото на згадку.
Наразі через те, що легко робити фото з телефону, ми якось рідше стали фотографувати. А можна знімати квіточки, травинки, себе та близьких. Залишити документальне підтвердження, що ти мав літо і ти його помічав — які пташки ходять по траві, якої форми хмари були в цей день.
Майже всі, хто живе в маленьких містечках, знають, де є ставки, озера. Чому б туди не сходити? На рибалку, позасмагати, поплавати.
Важче переселенцям, які вирвані з корінням із рідного міста, тим, хто зазнає фінансових труднощів. У цьому випадку можна вирушити вивчати нове місто. Добре зустрітись з тим, з ким давно хотів. І не зустрітися з тим, хто не додасть позитивних емоцій.
— Для психіки це важливо – помічати літо?
— Звичайно. Будь-який формат піклування про себе важливий. Помічати літо і давати собі розвантаження по можливості – це навіть не про відпустку, а необхідне нам санаторне лікування. За такого підходу залишається враження, що в тебе точно був період канікул і ти давав собі перепочинок.
Головне — прибирати негативні фактори та додавати позитивні. Тут підійдуть будь-які формати безпечних для здоров’я задоволень. Хтось любить книжки читати, хтось гуляти, хтось дивитися фільми. Робити все, що на думку спаде.
— Чи допоможе така відпустка повністю відновитися?
— Для цього мають зникнути глобальні фактори, які є причиною для хронічного стресу. Сьогодні у нас такий фактор – війна. У когось ще й безгрошів’я, втрата близьких, рідної домівки.
Наприклад, якщо взяти переселенця, який живе в гуртожитку і не має грошей: повністю він відновиться, коли закінчиться війна, з’явиться упорядковане житло (наприклад, його виділить держава), робота, яка подобається і може забезпечити нормальний спосіб життя, стабільність та приємне коло спілкування.
Тільки після виконання всіх цих необхідних для повного відновлення умов людина відчує, що прийшла в норму: зник фактор війни, небезпеки, безгрошів’я, самотності та ін.
Плюс усі втрати потрібно ще й відгорювати, щоб психіка їх відпустила і була здатна адаптуватися в нових умовах життя.
Інше питання, якщо людина знайшла себе на цій війні як військовий чи волонтер, їй є де жити, вона відчуває, що знаходиться у правильному місці, вона потрібна саме тут. В цьому випадку легше витримувати стрес війни, але все одно неможливо так жити десятиліттями. Для відновлення треба, щоб війна закінчилася.
У Німеччині чому всі такі усміхнені? Через особливості менталітету? Ні. Тому що люди живуть у безпеці та спокої. Вони не мають страху померти від голоду або загинути від снаряда. Вони живуть у комфорті, добробуті, в умовах спокійного та передбачуваного життя – тому посміхаються. Ми всі в цьому значенні є біологічними тваринами.
— Якщо людина не перебуває у критичних обставинах, вона може себе настроїти на позитив і хоча б частково не помічати війну?
— Так, фокус сприйняття можна змістити. Іноді це робити корисно. Зокрема під час відпустки.
— А якщо засмучує неможливість виїхати, а в іншому — ситуація більш-менш стабільна?
— Тут проблема в тому, що ви порівнює своє нинішнє становище з тим, що було раніше, – це свідомо провальна позиція. Чим більше ми порівнюємо своє життя з тим, що було раніше, тим більше поринаємо у стан жертви.
Потрібно оцінити те, що відбувається, з іншої позиції — окей, у мене такі обставини, але в мене є літо, час, якісь кошти на відпочинок. Так, за інших обставин я виїхав би за кордон — зараз не можу. Людино, все в твоїх руках! Ми маємо стільки туристичних місць!
Особливо у центрі та на заході України. Так, у тому ж Києві є музеї, океанаріум, міські пляжі – як і в інших містах. Якщо плавати заборонено – можна позасмагати, прогулятися.
Потрібно ставити питання не так, що ми виїхати не можемо, а так — що є час і гроші, щоб відвідати безліч цікавих місць. Потрібно сфокусувати увагу на тому, які у мене можливості прямо зараз у тому місці, де я перебуваю. Куди я можу піти? Які розваги можу собі дозволити?
Потрібно цінувати момент. Хто знає, яким буде наступне літо? Важливо не пропустити та помітити це. Перепочинок потрібний усім, і влаштувати його реально.
