Чиновники підкинули українцям новий сюрприз, та такий, що пристрасті не вщухають уже кілька днів. Подорожчання алкоголю на 13 — 71% – це вам не жарти. Резонанс вийшов знатний: у нестямі від обурення навіть хворі на виразку шлунку і непитущі.
Наскільки сьогодні виправдане ухвалення подібного документа і до чого призведе такий зліт цін на алкоголь? У відповідях на ці питання KP.UA розбиралася разом із економістами.
Що і наскільки
У підготовленому проєкті від Мінекономіки автори запропонували суттєве підвищення мінімальних цін на спиртне:
- на горілку та лікеро-горілчані вироби +13%;
- на коньяк +11-12%;
- на віскі, ром та джин +25%;
- на ігристі вина +28%;
- на звичайні вина +62%;
- на вермути та інші зброжені напої з міцністю до 22% +61-71%.
Необхідність підвищення пояснили зростанням витратної складової цін (зросли витрати на сировину, комплектуючі, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), а також зміною ставок акцизного податку на алкогольні напої з 1 березня 2022 року. На думку авторів документа, розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв і вимагає коригування.
Цікаво, що на момент написання статті (18.07.2023) документ на сайті Мінекономіки було видалено. Але, по-перше, це зовсім не означає відмову від далекосяжних планів, а по-друге, обурена громадськість вже наробила скринів, які, як відомо, практично вічні.
«Бюджет це навряд чи наповнить»
Я опитала близько десятка знайомих щодо їхнього ставлення до резонансної теми. Думки розділилися.
Одні кажуть, що не проти подорожчання алкогольних напоїв. Як сказав один мій приятель, щоправда, без особливої надії, «може, хоч так менше пити буду».
Інші бачать у обіцяному подорожчанні не турботу про здоров’я нації, а лише чергову спробу залізти до їхньої кишені, яка за час війни і так неабияк спорожніла. При цьому практично всі мої співрозмовники згадали старий анекдот, коли тато пояснив синові, що після подорожчання горілки не він менше питиме, а син буде менше їсти.
Нема згоди і серед експертів.
– Україна ж хоче вступити до ЄС, тож українцям треба звикати до дорогого алкоголю, – зазначив у розмові з KP.UA президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – І вистачить вже переживати про бізнес, він упорається! Плюс подорожчання призведе до зростання культури споживання алкогольних напоїв, коли люди п’ють менше, але якісніші напої. Так що цю пропозицію я вважаю вірною.
Втім, схоже, сам експерт у раптове зростання культури споживання якщо і вірить, то не до кінця. За його словами, хто п’є, той і далі купуватиме і питиме, до того ж і самогон ніхто не скасовував. Отже, резюмував Охріменко, якщо навіть рішення буде ухвалено, насправді воно мало що змінить і на ринку, і в Україні.
Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що подорожчання алкоголю могло б принести навіть подвійну користь – підвищити доходи бюджету та зменшити споживання. Щоправда, уточнює експерт, це можливо лише за умови, що не буде створено ще потужніший тіньовий ринок. А ось із цим якраз можуть виникнути проблеми.
– Подорожчання алкоголю однозначно призведе до тінізації ринку та падіння якості споживаного продукту, зросте кількість масових отруєнь «самопалом», – вважає економіст Владислав Банков. – Щодо доходів бюджету, то у кращому разі вони залишаться на колишньому рівні, у найгіршому – впадуть. Збитки будуть завдані всьому виробництву спиртних напоїв, але по дрібних виробниках це рішення вдарить сильніше.
Схоже, що уряд зібрався піднімати податки на все, що ворушиться, додає аналітик Данило Монін. І хоча акцизи на алкоголь складають не дуже велику статтю доходів бюджету, експерт упевнений, що надалі ми побачимо інші підвищення податків. Щоправда, вважає аналітик, хоч ціни на прилавках і зростуть, наповнити бюджет у такий спосіб не вийде. А ось обсяги контрабанди та нелегальне виробництво можуть зрости.
«Перегляд мінімальних цін виправданий»
У розмові з KP.UA економісти зазначали, що, з одного боку, зростання тіньового виробництва та контрабанди залежить від того, наскільки конкретно подорожчає алкоголь. З іншого — подібних розрахунків в Україні ніхто не робив, і визначити поріг, після якого люди практично перестають купувати легальну продукцію, доки не звикнуть до нових цін, не можна.
– Цей показник називається еластичність попиту за ціною, – пояснив у розмові з KP.UA аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. – І єдине, що можна сьогодні сказати, так це те, що попит на алкоголь має специфічну низьку еластичність нижче за одиницю. Це означає, що попит змінюється значно повільніше, ніж змінюється ціна.
За словами експерта, сьогодні акцизи на алкоголь в Україні є дуже низькими, і їх треба піднімати. Причому говорити, що цей крок зажене ринок у тінь, було б не зовсім правильно, адже й сьогодні за низьких акцизів приблизно третина алкогольного ринку перебуває в тіні.
Щодо зростання мінімальних цін, про які йдеться у запропонованому Мінекономіки документі, то, каже Олексій Кущ, це більшою мірою обумовлено поточною ситуацією.
– Мінімальні ціни встановлюються для того, щоб уникнути демпінгу на ринку, що призводить до негативних соціальних наслідків, – пояснює експерт. – Зараз у нас на внутрішньому ринку дуже дешеве зерно, тож горілчані компанії цілком можуть продавати горілку ледь не за ціною пива. Але міцний алкоголь не повинен бути настільки доступним за ціною. Тому перегляд мінімальних цін, на мій погляд, обумовлений ситуацією, що склалася на внутрішньому ринку. У їхньому підвищенні є і економічний, і соціальний зміст.
