Економісти, налаштовані на початку літа щодо валютного курсу цілком оптимістично, побоювалися лише одного – проблем із «зерновим коридором». 17 липня Росія вийшла із зернової угоди, і тепер багатьох хвилює питання: як це вплине на курс долара в Україні?
Валютний баланс
Кілька місяців валютний ринок уперто тримає баланс, і досі прогнози експертів були одноманітні. Економісти зазначають: на ринку таке затишшя, що навіть міняли нудьгували. «Валютну апатію» не похитнуло навіть руйнування Каховської ГЕС. Що стосується впливу фактора сезонності, то літні місяці і в довоєнний час супроводжувалися падінням активності з боку покупців та відповідним зниженням курсу. Мало що змінилося й нині.
У п’ятницю, 21 липня, середній курс американської валюти на готівковому ринку становив 36,71/37,33 грн (для порівняння: на початку літа, 2 червня – 36,97/37,46 грн), євро купують за 40,87 грн, а продають за 41,71 грн (2 червня – 39,8). На чорному ринку покупці та продавці сходяться на позначках 37,12 грн за долар (було 37,04 грн) та 41,51 грн за євро (на початку літа – 40,28 грн).
Поки що все спокійно
Вихід РФ із зернової угоди спровокував хвилю аналітичних прогнозів та статей. Експерти активно оцінюють політичні та економічні наслідки, і у зв’язку з цим було б цікаво дізнатися, як поведе себе валютний ринок. У довоєнні часи він реагував, що називається, на будь-який чих, а що зараз?
Економіст Владислав Банков вважає, що проблеми із «зерновим коридором» — це тема великих операторів, і його закриття, швидше, знизить закупівельні ціни або сповільнить їхнє зростання в контексті ринкової ситуації.
— Думаю, певний вплив на курс можливий з невеликою тимчасовою затримкою, але сумніваюся, що вона буде суттєвою, — зазначив економіст у розмові з KP.UA. – До кінця літа навряд чи щось зміниться за відсутності нових форс-мажорних подій на фронті. Тим більше, що зараз ми спостерігаємо спроби центральної влади знизити інтенсивність розкрадання місцевих бюджетів низовими чиновниками, і це є фактором, який позитивно впливає на курс гривні.
«Ризики девальвації збільшуються»
На думку керівника аналітичного відділу Міжнародної Академії Біржової Торгівлі Андрія Шевчишина, наразі ситуація виглядає складною. Портова, перевалочна та інфраструктура зберігання зерна пошкоджені, причому їхній реальний стан та можливість здійснювати діяльність поки невідомі. А заявлені терміни відновлення «близько року» говорять про складність та масштаби проблем, проте не достатні для повноцінного розуміння ситуації. Але можна однозначно говорити, що це, безумовно, удар по валютних експортних надходженнях у країну від агросектору.
– Раніше, до зернової угоди, Україна вже мала коридори для постачання аграрної продукції, – нагадує Шевчишин. — Вони були не такими ефективними, як морські, але дозволяли перевозити в середньому понад 3 млн тонн за місяць. З урахуванням падіння обсягів нового врожаю та внутрішнього споживання цих каналів може й вистачити. Але це не зменшить пресинг на валютний виторг. Тож слідкуємо за ситуацією на міжбанку та обсягом інтервенцій. До речі, НБУ вже озвучував готовність йти на перегляд курсу у бік підвищення. Це може бути 40 грн за долар і вище.
Аналітик Данило Монін погоджується: події останніх днів дуже негативно впливають на майбутні очікування. З погляду короткострокового прогнозу, НБУ сьогодні має рекордні резерви, щоб перекривати різницю в експорті-імпорті. Плюс надходитиме фінансова допомога, без якої дефіцит бюджету не покрити.
– Зараз чинники стабільності Захід нам забезпечить, – резюмував експерт. — Але ризики глибшої девальвації у 2024 році, особливо у другій половині, збільшуються.
«Захищати заощадження треба вже зараз»
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак упевнений: на короткій дистанції до 5-6 місяців стабільність гривні з високою ймовірністю має бути збережена. Експерт каже, що це не пов’язано зі сприятливими умовами для української нацвалюти – умови для гривні погіршуються. Стабільність гривні насамперед зумовлена готовністю США та європейських країн покривати значну частину фінансових складностей України власними коштами.
– Масштаб цих складнощів досить великий, – зазначає Орищак. – Імпорт у країну станом на травень 2023 року майже на 40% перевищував експорт. У подібних умовах за гнучкого валютного курсу та загрози додаткового скорочення експорту через демарш РФ з «зерновою угодою», українська нацвалюта вже могла б подешевшати на 10-15% і більше. Однак завдяки інтервенціям НБУ цього не відбувається, і судячи з рекордного рівня резервів регулятора ($39 млрд) у 2023 році, девальвація так і не станеться.
З іншого боку, продовжує експерт, слабкість української валюти накопичується. Це стосується і дефіциту бюджету, і дефіциту торговельного балансу, і воєнних збитків у економіці. Все це нікуди саме по собі не зникне і рано чи пізно – протягом одного-півтора років – позначиться на курсі гривні. І ось тоді для відновлення балансу в українській економіці вже і 10-15% ослаблення курсу може виявитися недостатньо.
— Розумно вже зараз довгострокову частину заощаджень захищати від потенційного ризику девальвації, поступово розміщуючи їх у стабільніших валютах та інших інструментах, — вважає Орищак. — Найголовніше – не забувати про необхідність диверсифікації портфеля заощаджень. Причому має сенс використовувати більш-менш рівні частки інструментів. Наприклад, якщо обрано долар, євро і золото, то всупереч класичній пропорції 50-40-10, з урахуванням накопичених геополітичних та економічних проблем у світі, краще використовувати більш рівні пропорції. Наприклад, 35% у доларах, 35% у євро та 30% у золоті. Якщо ж йдеться про більш короткі заощадження, які можуть знадобитися протягом 6-12 місяців, золото з такого портфеля варто виключити, а на його місце поставити гривню.
Експерт уточнює, що дав загальний опис портфеля заощаджень, який можна назвати структуруванням валюти. На жаль, універсального набору активів, який би підійшов кожному, просто не існує, особливо в нинішніх умовах.
В ТЕМУ
Український бізнес покращив прогнози щодо курсу
Вітчизняний бізнес у липні покращив прогнози щодо рівня виробництва, інфляції, а також щодо курса валют на 2023 рік. Як показали результати опитування майже 600 підприємств, проведеного НБУ, зросла кількість респондентів, які впевнені, що цьогорічний курс не перевищить 40 грн за долар.
Зокрема, зазначається, що бізнес уперше за весь час війни очікує зростання ділової активності протягом наступних 12 місяців. Причому свої оцінки покращили всі опитані підприємства – представники різних сфер діяльності. На тлі відновлення енергетичної системи, пожвавлення внутрішнього попиту, а також зміцнення курсу національної валюти підприємці очікують зростання обсягів виробництва товарів та послуг, мають позитивні прогнози щодо розвитку власних компаній.
Щодо обмінного курсу, то, згідно з очікуваннями бізнесу, через 12 місяців він складе в середньому 40,43 грн за долар, тоді як три місяці тому прогнозний курс становив 42,18 грн за долар. 44,3% опитаних очікують, що обмінний курс національної валюти протягом наступних 12 місяців не перевищить 40,00 грн за долар, тоді як раніше таких оптимістів було менше 20%.
