Давно вже путівки до Греції не були настільки гарячими – пожежі в країні наблизилися впритул до зон готелів на острові Родос, захопивши ще й острови Корфу та Евія. Близько 20 тисяч туристів перервали свій відпочинок, рятуючись у імпровізованих притулках в шкільних спортзалах та пришвартованих кораблях, а мандрівники, що застрягли в приморських селах, штурмували кораблі берегової охорони, вимагаючи вивезти їх у безпечне місце.

«Чотири пожежі не можуть розпочатися одночасно»

Як розповіли співробітники NASA, які спостерігали за поширенням пожеж у Греції за допомогою супутникових датчиків, у неділю, 23 липня, в країні спалахнуло майже одночасно у 64 місцях. До цього рятувальники вже два дні боролися з лісовою пожежею біля столиці Греції – Афін, при цьому пожежникам допомагали водні бомбардувальники та загони підкріплення з Франції, Ізраїлю, Італії та Кіпру. Згоріло 100 будинків, люди не постраждали, а от зелений покрив біля стародавнього міста доведеться довго відновлювати.

Причиною катаклізму назвали досить високу температуру повітря – у деяких місцях термометри показували +45 градусів, та, можливо, були і підпали. Саме про це заявила влада острова Корфу, пише kp.ua.

— Пожежна служба вважає, що вогонь спалахнув через підпал, — заявив журналістам на брифінгу Теофаніс Скембріс, заступник мера Північного Корфу. – Одночасно виникло чотири пожежі на горі Пантократор! Потрібно дочекатися розслідування, але перше неофіційне припущення – це підпал. Пожежі не можуть розпочатися одночасно у чотирьох різних місцях.

Грецький острів Родос став епіцентром пожеж. Фото: REUTERSГрецький острів Родос став епіцентром пожеж. Фото: REUTERS

Все аномальніше і аномальніше

З вівторка, 25 липня, після невеликого перепочинку Грецію знову накрила хвиля екстремальної спеки, але, на щастя, ненадовго. У четвер «похолодає» до 35-37 градусів тепла, а в Іонічному морі розпочнуться шторми, які супроводжуватимуться сильними північно-західними вітрами.

Але доки битва з вогнем триває, туристичний сезон для островів Родос і Корфу вже можна вважати закінченим. Хоча вони залишаються найпопулярнішими місцями для відпочинку мешканців Євросоюзу, після пережитого – пожежі, евакуації, ночівлі на підлозі у школах та аеропортах, пошуки притулків – навряд чи сюди рине потік туристів. Влада Родосу запевняє, що від пожеж постраждало навряд чи 10% острова, тож туристичним компаніям не варто закривати цей напрямок. Але водночас вони закликають жителів бути в стані постійної готовності найближчими тижнями – стихійні лиха можуть повторитися будь-якої миті. Стан невизначеності – не найкращий супутник відпочинку, тож так, нормального сезону на Родосі поки що не передбачається.

Взагалі, Греції не звикати до лісових пожеж, але останнім часом вони стали частіше і сильнішими, та й погода дедалі аномальніша з кожним роком. Вважалося, що найбільша смертоносна хвиля тепла в Греції була зафіксована в липні 1987 року, проте в червні 2007-го було побито історичний рекорд у +44,8 градуса, а в 2023-му термометри вже показали +45, і влада попереджає – не факт, що цим і скінчиться.

— Схоже, що рекорд 1987 року, коли температура також була дуже високою протягом 12-13 днів, цього разу буде побитий, — заявив Антоніс Лалос, директор Національної метеорологічної служби Греції. – Така виснажлива температура протримається до кінця липня.

До речі, на початку серпня 2021 року лісові пожежі спалили більшу частину острова Евія та кілька районів регіону Пелопоннес. Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив тоді, що спалах пожежі став «катастрофою безпрецедентних масштабів». Тоді в Греції згоріло понад 110 тисяч гектар лісу, що у понад п’ять разів перевищує середньорічний показник з 2008 по 2020 рік (21 000 га).

Одні з найсильніших пожеж у країні сталися на Евії, другому за величиною острові Греції та великому туристичному центрі. Значні пожежі також спалахнули поблизу Афін, Олімпії та Аркадії. Грецьким пожежникам боротися з катаклізмом допомагали колеги із 15 країн. Тоді ж від пожеж, спричинених спекою, страждали Італія, Туреччина та Алжир. І саме тоді, у серпні 2021 року, спостерігалася найспекотніша погода в Європі за всю історію метеоспостережень – температура на італійському острові Сицилія сягнула +48 градусів.

Ще один курортний регіон – Сицилія також спіткала аномальна спека. Фото: REUTERSЩе один курортний регіон – Сицилія також спіткала аномальна спека. Фото: REUTERS

Синоптики обережно заспокоюють українців

Загалом усіх давно попереджали. І шведська дівчинка Грета, і кліматологи всіх країн об’єдналися, мовляв, «давайте щось робити – а то буде погано». В одному з останніх звітів Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕІК) прямо говориться: «Частота та інтенсивність екстремально високих температур… збільшилися за останні десятиліття і, за прогнозами, продовжуватимуть збільшуватися незалежно від сценарію викидів парникових газів». І далі — про те, що природа, звичайно, ще той фокусник, але без участі людини тут не обійшлося. Це стосується як тих, хто кидає недопалки на суху траву, так і тих, хто сміється з заклику зменшити викиди парникових газів.

На південному сході Туреччини очікується підвищення температури до 50 градусів. На півдні Сербії температура піднялася до +38. В принципі ці температури характерні для південних регіонів Європи – але тільки на короткий час. Через глобальне потепління періоди такої спеки стали довшими та інтенсивнішими.

Звісно, ​​нам в Україні хотілося б знати – чи дійде до нас відлуння грецьких пожеж і чи дістануть щупальця аномальної спеки? Українські синоптики обережно кажуть, що швидше за все спека нас обійде стороною. Окремі її прояви в південних та східних областях країни, де градусники ще кілька разів до кінця літа точно покажуть +33…+36, не рахуються. З центральних країн Європи від спеки вже страждають Іспанія, Франція, Німеччина та Польща. Кліматологи з МГЕЗК кажуть, що такі хвилі екстремального тепла накривають один раз на 15 років США та Мексику, раз на 10 років – Європу та один раз на 5 років – Китай. Але без участі людини ці періоди були б більшими у 10-15 разів, як мінімум.

Лісові пожежі охопили Хорватію, Туреччину, Португалію. Аномальний рівень пожежної небезпеки зберігається навіть у країнах Балтії, які зазвичай не скаржилися на спеку.

Незважаючи на заспокійливі слова українських синоптиків, напевно, нам варто підготуватися до спекотних днів. І не лише запастися водою, а й уважніше ставитися до природи, не вбивати її ще й цигарковими недопалками та непогашеними багаттями. Коли у 2020 році палали ліси, поля та будинки жителів Луганської області, причиною займання ставало банальне головотяпство – місцеві жителі вирішили випалити бур’яни та суху траву, а у вітряну погоду надумали розвести багаття для шашлику. Тоді у смт Сиротине згоріло 150 будинків, у селі Муратове – 123 будинки… Вогонь підходив до кордонів Сєвєродонецька. Тому і ДСНС не втомлюється звертатися до здорового глузду українців – не спалювати суху траву, бути обережними з вогнем – мало нам війни, то ще пожежами посилимо ситуацію.

Вогонь дістався навіть Португалії. Фото: REUTERSВогонь дістався навіть Португалії. Фото: REUTERS

До речі

Пророцтва збуваються

Народний синоптик Леонід Горбань ще у 2008 році у своїй книзі «Прогноз погоди до 2030 року» дав прогноз на нинішнє літо, керуючись розшифрованим календарем Якова Брюса та спостереженнями за природою. Так, за словами Горбаня, 2023 проходить під знаком планети Марс.

— Під впливом Марса знаходяться роки 1939, 1946, 1953, 1969, 1967, 1974, 1981, 1988, 1995, 2002, 2009, 2016, 2023, 2030. Роки Марса бувають. Весна зазвичай суха та холодна. Літо дуже спекотне, така посуха, що пересихають струмки. Особливо спекотний липень. Осінь дуже сира, особливо вересень та початок жовтня. У жовтні вже підморожує, у листопаді настає зима з перших чисел. Зима досить холодна, але з великими снігами, — написав Горбань у своїй книзі, і ми бачимо, наскільки збігається його прогноз з природними подіями, що відбуваються нині.

Комментарии