У понеділок, 31 липня, завершилося подання заяв до вищих навчальних закладів України. Вже відомо, що подано понад пів мільйона заяв від абітурієнтів на базі 11-го класу на здобуття ступеня бакалавра, молодшого бакалавра, магістра медичного, ветеринарного та фармацевтичного напрямів. Але це зовсім не означає, що в країні буде пів мільйона студентів: за правилами цього року можна було подавати 5 заяв на бюджет та 15 – на контрактну форму навчання.
Після закінчення прийому заяв вищі навчальні заклади зможуть проводити додатковий набір лише на контрактну форму навчання, пише kp.ua. Поки що до 5 серпня проходитиме автоматичний розподіл бюджетних місць за алгоритмами адресного розміщення державного (регіонального) замовлення. Простіше кажучи, йде зарахування на бюджет. І якщо в електронному кабінеті абітурієнта статус заяви «Допущено до конкурсу» змінився на «Рекомендовано (бюджет)», то абітурієнт отримав своє місце. І до 8 серпня він має підтвердити місце навчання та виконати всі вимоги щодо зарахування (що триватиме до 10 серпня).
Рекомендації на контракт почнуть надаватися з 9 серпня. Зарахування до вишу триватиме до 30 серпня.
Де найбільше абітурієнтів
За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на вечір 30 липня найбільше заяв було подано до вишів Львівської області.
Так, до національного університету «Львівська політехніка» було подано 21 925 заяв (з них 16 768 – на бюджет), до ЛНУ ім. Франка – 20 799 заяв (15 220 – на бюджет), у КНУ ім. Шевченка – 20 564 (14 178 – на бюджет). Найменше заяв було подано до Українського державного університету ім. Драгоманова – 6129 (на бюджет – 4005), до Волинського національного університету ім. Лесі Українки – 6119 (4780 – на бюджет) та до Києво-Могилянської академії – 5855 заяв, з яких 4078 – на бюджетні місця.
Найвищий конкурсний бал цього року був у Харківському національному університеті ім. Каразіна – 164, а найнижчий – у Луцькому національному технічному університеті – 145,9.
У розрізі спеціальностей середні конкурсні бали, як повідомив у себе на сторінці у мережі Facebook юрист, експерт з питань освіти Андрій Черних, на «Право» були від 143,8 до 161,9, на спеціальність «Хімія» – від 140 до 160,2, «Фізика» — від 135,3 до 163,1, «Математика» — від 146,1 до 174,8. На спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія» було подано 5895 заяв із середнім конкурсним балом від 144 до 156,4.
– Середній конкурсний бал у першій десятці вишів (за кількістю поданих заяв) коливається від 149,7 до 162,4, – констатував Андрій Чорних. Він також додав, що на хімічні спеціальності в українські виші було подано 444 заяви, на математичні – 311, на фізичні – 327. При цьому на право – 25 954 заяви, на психологію – 17 424 та на менеджмент – 16 476.
Перед вищою – спеціальна
Що ж, схоже, за кілька років в Україні відбудеться черговий перекіс у професіях – з’являться тисячі незайнятих юристів, менеджерів та психологів. Втім, психологам, швидше за все, буде чим зайнятися: у світлі війни, що триває, українці все гостріше потребують допомоги фахівців цієї галузі. Хто створюватиме ракети та дрони, будуватиме ГЕС та ТЕС, відновлюватиме критичну інфраструктуру міст? Навряд чи менеджери з юристами та економістами, що долучилися до них.
Цю ситуацію змогли б врятувати випускники закладів передвищої освіти – коледжів та технікумів. Раніше це називалося «професійна та професійно-технічна освіта». Однак і тут проблеми, як вважає Андрій Черних. Пов’язано це з поступовим зникненням установ передвищої освіти в Україні – як через закриття цих установ через непотрібність, так і через бойові дії на тих територіях, де вони розташовані.
— Наслідки ліквідації спеціальної передвищої освіти: на рівні цілих регіонів знищено установи, ускладнено доступ до освіти; посилилась еміграція молоді; лише незначна кількість установ спеціальної передвищої освіти проводить підготовку за робітничими професіями; втрати спеціалістів-менеджерів середньої ланки з унікальним набором характеристик – спеціальний молодший бакалавр є самостійною фігурою на ринку праці, який може виконувати функціонал професійної освіти, свій безпосередній функціонал (аналог майстра) та функціонал молодшого бакалавра (початковий рівень вищої освіти), – пише Андрій Черних..
За його словами, якщо держава вирішить остаточно ліквідувати установи передвищої освіти, то неминучий ще й соціальний конфлікт у країні (обурення студентів цих закладів та викладачів можна легко уявити, плюс безробіття та випадання цілого сегменту освітньої сфери, пов’язаної з виробництвом). Але як залучити абітурієнтів у коледжі та технікуми, як надати там сучасні знання та вміння, які котируватимуться на ринку праці – над цим державі ще доведеться поламати голову. І чим швидше – тим краще, інакше на відновлення мостів та доріг справді доведеться посилати юристів та бухгалтерів.
Поки ж новоспечені студенти видихають і безтурботно проводять останній літній місяць. З 1 вересня розпочинається новий навчальний рік і цілком можливо – у очному форматі.
