В Україні посилюють законодавство щодо соціальних виплат та субсидій, пише ctrana.online.
Протягом останнього часу влада вже прийняла і ще готується ухвалити низку законодавчих актів із цього приводу.
Головне, на чому робиться акцент – перевірки щодо виїзду за кордон. Все йде до того, що громадян, які перебувають за межами країни понад 30 днів, а це насамперед наші біженці в Європі можуть позбавити виплат.
Спочатку такі нововведення прийняли за внутрішньо-переміщеними особами, потім – за одержувачами субсидій. Крім того, Мінекономіки вже підготувало схожий проект про позбавлення допомоги по безробіттю за виїзд за кордон.
При цьому почала діяти система автоматичного обміну даними між Пенсійним фондом (він розпоряджається всіма соцвиплатами) та Держприкордонслужбою. Тобто тепер будь-який виїзд за кордон більше ніж на 30 днів — вже привід порушити питання про позбавлення статусу ВПО та виплат.
За словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, таким чином влада хоче припинити схеми, коли люди оформлюють допомогу в Україні і одночасно отримують їх у Європі.
Втім, як каже експерт ринку ЖКГ Олег Попенко, у випадку, наприклад, із субсидіями, це означає, що багато українців позбудуться компенсацій по комуналці і їм доведеться оплачувати космічні платіжки зі своєї кишені, що загрожує зростанням і так величезних комунальних боргів.
Голова Всеукраїнської асоціації агентств з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зазначив, що посилення умов для наших біженців в Україні на тлі «запрошення» політики ЄС може призвести до того, що багато українців просто не повернуться на батьківщину — осядуть у Європі.
«Причому громадян хочуть позбавити деяких виплат, які не є «подарунком» держави, а забезпечені їх же відрахуваннями. Наприклад, люди зі своїх зарплат платять внески до Фонду на випадок тимчасової непрацездатності, а коли вони опинилися без роботи, виходить, що допомога з безробіття їм уже не належить», — додав голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
Розбиралися як виїзд за кордон позбавляє українців права на соцдопомогу.
Схема «Переселенець»
Кабмін з початку літа ухвалив одразу кілька постанов, які посилюють правила отримання бюджетних виплат.
Перше – по внутрішньо переміщеним особам. Постанову щодо виплат переселенцям уряд затвердив 11 червня.
З одного боку, скасовуються тотальні перевірки ВПО, коли соцслужби контролювали, чи справді переселенці проживають за вказаною адресою. Такі рейди проводилися масово ще з минулого року. Причому людей могли позбавити виплат (а це 2 тисячі на місяць на дорослу і 3 тисячі на дитину), навіть якщо контролери просто не застали їхні будинки (наприклад, переселенці були на роботі або відлучилися у справах).
Але в той же час зафіксовано норму про те, що статус ВПО та виплат можна позбутися при виїзді за кордон або, наприклад, поверненні за колишнім місцем проживання.
Зазначимо, що схема «Переселенець», коли ВПО оформлюються в соцслужбах та отримують виплати, а самі їдуть додому (але при цьому продовжують платити за «прописку» господарям орендованих квартир) або до Європи (де оформлюють статус тимчасового захисту та допомоги) справді практикується. Хоча, за словами Кравця, виявити «обман» переселенців донедавна було непросто.
Щоб спростити роботу контролерам, було запущено автоматичний обмін даними між Пенсійним фондом (він розпоряджається всіма соцвиплатами) та Держприкордонслужбою. Тобто тепер будь-який виїзд за кордон більше ніж на 30 днів — вже привід порушити питання про позбавлення статусу ВПО та виплат.
Час «Ч» для багатьох переселенців настав уже з 1 серпня. Ті, хто раніше не отримував виплат, і хоче їх оформити, змушені будуть пройти через перевірки ПФ. Вони стосуються як місцезнаходження переселенців, так і їхнього фінансового стану, наприклад, проаналізують, чи робили люди дорогі покупки, чи є у них депозит (від 100 тисяч гривень), валюта, нерухомість, авто.
Для тих, хто виплати вже отримує, перевірки також будуть, але з 1 вересня. І тих, хто перевірки не пройде, позбавлять статусу та бюджетної допомоги. Підставою для цього стануть:
— купівля транспортного засобу не старше 5 років,
— купівля більш ніж на 100 тисяч гривень земельної ділянки чи нерухомості,
— купівля валюти чи банківських металів більше ніж на 100 тисяч гривень,
— наявність власного житла (понад 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї),
— виїзд за кордон більш як на 30 днів.
Субсидія – через Держприкордонслужбу
Наприкінці липня Кабмін ухвалив ще одну постанову, яка передбачає «звірку» щодо субсидій щодо громадян, які виїжджають за кордон.
Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, воно передбачає автоматичний обмін інформацією між Пенсійним фондом та Державною прикордонною службою.
«Це вдосконалює механізм швидкого надання житлових субсидій і робить соціальну підтримку тим, хто її потребує, ще більш адресною і доступною». — сказав Шмигаль.
Скасує, що для тих, хто перебуває в Україні, має невисокі доходи, не робив великих покупок і не має «зайвої» нерухомості, процес отримання субсидій дійсно спростили. Достатньо подати заяву, в тому числі через «Дію». А перевірку даних ПФ проведе самостійно, за держреєстрами та даними, отриманими від інших відомств.
Але виходить, що тим, хто виїхав за кордон, компенсації по ЖКГ тепер можуть і не дати.
«Більшість тих, хто виїхав із країни, швидше за все, позбавлять субсидій», — каже Попенко.
Раніше уряд розгорнув інформаційну кампанію, закликаючи біженців добровільно відмовлятися від субсидій. Був розроблений спеціальний алгоритм. Як пояснили в Мінсоцполітики, «відмовникам» потрібно написати заяву, вказавши назву органу соцзахисту, в якому громадянин стоїть на обліку, особисті дані, адреса, номер телефону, електронна пошта. Заяви закликали надсилати звичайною або електронною поштою до органів соціального захисту. Ті оформлять відмову та надішлють довідку про позбавлення людини допомоги.
Тобто влада всерйоз налаштована на те, щоб не платити у новому опалювальному сезоні субсидії біженцям.
Але багато українців, які виїхали до Європи, залишилися тут житлом, і далеко не всі здають його в оренду. Люди продовжують оплачувати комуналку, у тому числі, і за рахунок субсидій (навіть якщо у квартирі ніхто не живе, є низка обов’язкових платежів, у тому числі за прибирання прибудинкової території, обслуговування мереж, вивіз сміття тощо).
Тепер же, виходить, потрібно буде платити повністю зі своєї кишені (тобто, з допомоги чи зарплати, яку людина отримує у Європі).
«Це безпосередньо вплине на рівень заборгованості з ЖКГ, яка і так величезна. Українці за кордоном мають мінімальне фінансове забезпечення. Далеко не всі будуть віддавати частину допомоги на оплату комуналки в Україні за квартиру, в якій вони навіть не живуть», — каже Попенко.
Безробітні без допомоги
Щодо безробітних у Мінекономіки вже підготували окремий проект. Його виставлено на офіційному сайті відомства на громадське обговорення.
Документ прописує порядок розслідувань страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.
Як зазначено в пояснювальній записці, нові порядок розслідувань, перевірки по-новому сприятимуть «забезпеченню обґрунтованості призначень та виплат матеріального забезпечення» безробітним.
Як проводитимуть перевірки? Передбачено кілька етапів.
Перший — звіряння інформації, поданої безробітним під час реєстрації на біржі, з даними державних реєстрів. У тому числі базою прикордонної служби з перетину громадянами кордону.
Другий етап — обмін даними із сусідніми країнами щодо перебування на їхній території осіб, які мають в Україні статус безробітних та претендують на виплати.
Варто зазначити, що багато українців ще до війни практикували схему, за якою офіційно реєструвалися на біржі праці в Україні, оформляли допомогу з безробіття, брали довідку для оформлення субсидії, а самі виїжджали на заробітки до Європи. З початком війни з’явилася «подвійна реєстрація» — в Україні на біржі праці та в Європі як біженець.
Допомога з безробіття в Україні зараз невелика — до 6700 на місяць, плюс платять її лише три місяці, потім треба подаватися заново. Але реєстрація на біржі праці дає змогу взяти довідку для оформлення субсидії. Тобто можна отримувати і допомогу з безробіття, і компенсацію з комуналки. І в той же час – допомога в Європі. Тепер цю схему хочуть припинити.
У Мінекономіки очікують, що перевірки дозволять запобігти зайвому витрачанню бюджетних коштів на суму понад 2,5 млн. гривень.
При цьому, як зазначає Кравець, допомога з безробіття — це не подачка від держави, люди її «заробляють» самі, відраховуючи податки із зарплат (до Фонду страхування на випадок тимчасової непрацездатності йде частина ЄСВ).
«Якщо людина працювала, і платила податки, то чому, якщо вона втратила роботу, повинна доводити своє право на допомогу? І, щоб її отримувати, має стати «невиїзною», — дивується юрист.
Тобто все йде до того, щоб позбавити біженців усіх виплат в Україні.
Що, з одного боку, зрозуміло, адже у дефіцитному українському бюджеті ледве вистачає коштів на забезпечення громадян, які залишилися в країні.
З іншого, як зазначає Кравець, суми виплат не такі великі. Але, отримуючи їх, люди відчувають хоч якусь підтримку держави. А відмови навіть у мінімальній допомозі додадуть аргументів не повертатися на батьківщину, яка «не дбає про людей».
Тим більше, що жорсткі перевірки йдуть у дисонанс із політикою Європи, яка, навпаки, пропонує біженцям усілякі бонуси. Наприклад, як ми вже писали, планується спростити оформлення ВНП та працевлаштування.
