Галас навколо Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки продовжується. Цього тижня Національне агентство із запобігання корупції обіцяє оприлюднити результати перевірок способу життя військових комісарів. Всіх 1795 вони охопити не можуть, але 135 моніторингів вже відкрито. Це на додачу до 112 кримінальних проваджень, які відкрило Державне бюро розслідувань. Президент України пообіцяв звільнити всіх обласних військових комісарів. До великого прочухана наказано приготуватися головам військово-лікарських комісій, які перетворюють здорових на інвалідів і навпаки. Звідусіль лунає “Геть корупцію! Хабарників – на фронт! Систему – на злам!”.
KP.UA перейнялася питаннями: чи вже можна вважати, що крига скресла? Як саме потрібно ламати систему? І… От найцікавіше: що було б, якби не вибухнув скандал через ексвійськкома Одеської області Євгена Борисова з його мільйонами, іспанською маєтністю та елітними авто?
Не буде вироків – система переможе
— Я думаю, якби не було Борисова, сталося б те саме, що і зараз, але набагато пізніше, — вважає військовий експерт Олег Жданов. – Борисов став “чорним лебедем”, який розкрив цей гнійник і збурив суспільство. Не він, так інший військком зіграв би цю роль.
На думку експерта, нинішні перевірки, моніторинги, кримінальні справи, підозри та арешти дещо налякають працівників ТЦК. Але не до втрати свідомості і амнезії.
— Все буде залежити від фінального результату. Якщо він буде позитивний, ми отримаємо ліпшу картину в системі комплектування Збройних сил Україні. Якщо результату не буде, то нічого не зміниться. Рано чи пізно будь-яка подія стає історію і переходить в архів. А збудована десятиліттями система лишається жити своїм життям.
Як результат — Олег Жданов бачить передачу терцентрів комплектації від Генштабу до Міноборони і перетворення їх на цивільні організації.
— Навіщо там тримати військові посади? Кожна така посада відбирає одного бійця з лав ЗСУ. Є категорія військовослужбовців і категорія державних службовців різних рівнів. В ТЦК мусять працювати державні службовці. І можливо, треба змінити саму систему обліку військовозобов’язаних.
Що стосується суспільства, підкреслює Олег Жданов, то його можуть вдовольнити тільки судові вироки по щонайменше 33 вручених підозрах, про які звітує ДБР. І не через вісім – десять років, а в розумні терміни.
— Якщо вироків не буде, то вважайте, що система перемогла, — резюмує експерт.
Тихий “контрнаступ”
Тим часом наш співрозмовник звертає увагу, що розвінчальна кампанія потроху дає задній хід. Анонсуючи моніторинги, в НАЗК поспішили заявити, що не в кожному знайдуть порушення. Що більшість працівників ТЦК є доброчесними і що не всі військкоми їздять на «Мерседесах» та мають вілли в Іспанії.
— Перевіряти треба до родичів у третьому коліні. І не тільки військкомів. Я знаю цю систему з середини і запевняю: останній клерк у ТЦК не може не розуміти, як працюють схеми ухиляння від армії, і не брати в них участь. Начальник не пише папери сам. Він у будь-якому випадку викликає підлеглих і наказує: оформи цього і цього як непридатних до служби, дай цьому та цьому відстрочку або бронь, — каже Олег Жданов.
Інша ознака тихого “контрнаступу” з боку військкомів — це поширення експертних думок, дописів у соцмережах про те, що люди, які прийшли з фронту, не здатні замінити досвідчених працівників ТЦК, бо потонуть під стосами паперів. Одне слово, хтось покликаний помирати, хтось – відправляти на смерть.
— Це нахабна відмова. У нас не так багато військкоматів. Тут не 10 тисяч людей треба замінити. Звісно, призначати треба не будь-кого. Належить проводити відбір, оцінювати освіту, набуті в цивільному житті навички. Якщо людина виявляє бажання до мобілізаційної роботи – навчати її. З фронту з пораненнями повертаються багато здібних менеджерів, які нормально освоять нову справу, — переконаний Олег Жданов.
Обов’язкова ротація
Оптимісти вважають, що скандал з Борисовом змусив розворушити “осине кубло”, реалісти схильні до думки, що по ньому лише легенько стукають.
— На мою думку, це разова акція. Безумовно, очищення кадрів треба проводити, але не однією кампанією, а регулярно. Бо нічого не зміниться, якщо ми не зламаємо традицію, коли люди по десять — двадцять років сидять в системі, обростаючи зв’язками, як корабель мушлями, — каже генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
На думку експерта, треба вводити обов’язкову ротацію.
— Це стандарти НАТО – не більше трьох років на одному місці. Навіть якщо ти начальник штабу, наприклад, під час війни в Іраку, переможець, герой, тебе мусять замінити. І посунути не обов’язково вгору, може бути, що вбік: сьогодні головний, а завтра – підлеглий головному. У нас свого часу теж були вимоги ротації, були накази. Але здебільшого люди залишалися на своїх місцях. Що вийшло – бачимо по Криму. В 2014-му не всі захотіли вийти на континент. Так і у ТЦК не хочуть відриватися від “свого”. Значить, треба відривати.
І вища посада може бути не до смаку
Ну, то перші пішли? Президент заявив про усунення від посад всіх обласних комісарів.
— Звільнені війсккоми та інші посадовці, які мають погони і щодо яких не виявлено даних про злочин чи порушення, якщо вони хочуть зберегти погони та довести свою гідність, — на фронт, — заявив Володимир Зеленський.
“В окопи їх, на мінні поля, до гармат!” — волає “диванна сотня”. Кадрові військові тільки іронічно посміхаються. А юристи пророкують судові позови в разі махання шашкою.
Бо для звільнення може бути тільки чотири причини: власне бажання, вислуга років, стан здоров’я і службова невідповідність. Лише останню можна прирівняти до дисциплінарного покарання.
— Якщо звільняють за службовою невідповідністю, цьому має передувати перевірка, службове розслідування, засідання атестаційної комісії, яка винесе рішення і рекомендує до переведення. Коли така процедура порушена, судовий позов про поновлення на посаду має всі шанси на виграш, — каже колишній військовий прокурор, а нині адвокат Олег Леонтьєв.
Юрист також зазначає, що військових переводять на три категорії посад – на вищу, на рівнозначну, на нижчу. На нижчу – той самий порядок: службове розслідування, атестаційна комісія.
Втім, вища і рівнозначна посади також можуть виявитися не до смаку.
— Наприклад, обласний військком на посаді підполковник – полковник. Його переводять у корпус резерву, який базується невідомо де, на посаду начальника по оперативних паперах. Він в категорії полковник. Це підвищення, хоча й з втратою впливу. Позов можна подавати, але суд його не задовольнить.
А може, просто ліквідувати?
Ні в окопи, ні на мінні поля колишній військком, напевне, не потрапить. На “нулі” проливають кров солдати, сержанти, молодші офіцери. А серед військкомів ще майора треба пошукати, всі — полковники та підполковники, їхнє місце в штабах.
— Для військкомів найгірше, коли їх переведуть на “агов, полковнику”, — посміхається Олег Леонтьєв. І пояснює: – В армії є “товариш полковник”, “просто полковник” і “агов, полковник”. Перший має свій кабінет, службову машину, водія, денщика. Другий – машину і кабінет. Обидва мають доступ до ресурсів.
Третій нічого не має, креслить якісь карти чи править в докуметах літери. Ходить коридорами і до нього гукають “агов.” В армії повно посад без доступу до матеріальних ресурсів.
Оце “агов”, стверджує експерт, в реалі — єдине найстрашніше покарання для колишнього корупціонера. Він залишиться при своєму нажитому, але вже не зможе брати хабарі, красти та ділитися з начальством.
— Біда в тім, що у нас весь час борються з корупціонерами, а не з тим, що породжує корупцію. Існуючу систему ТЦК не можна зламати, її треба ліквідувати. Військові частини самі мають набирати собі кадри через служби рекрутінгу, а оформлювати через адміністративний мобілізаційний центр, — висловлює своє бачення Олег Леонтьєв.
Однак під час війни такі різкі реформи неможливі.
— Навряд будуть вони бажані навіть у мирний час, коли відновиться призов. — Бо всі гроші йдуть по вертикалі, і у кожного колишнього військкомату, незважачи на перейменування, залишилася своя “криша”, — поділився з нами на умовах анонімності один із працівників Міноборони. – Щоб це вичистити, треба звільнити геть усіх, аж до прибиральниці, бо і вона схеми збереже. Але теж не факт, що люди, які прийдуть на заміну, зможуть уникнути спокуси, коли йтиметься про десятки тисяч доларів.
Відкупитися від армії – це, по-перше, попит. А є попит, буде і пропозиція, — констатує наш співрозмовник.
