На віддалі здається, що жодних катастрофічних проблем у світовій економіці бути не може. США та Китай цілком успішно тягнуть її на своїх плечах, а якщо втомляться, то тут і Європа підтягнеться, і Японія. Канада, Індія та Бразилія теж «наступають на п’яти». Загалом на те ця економіка і світова, щоб мати підтримку з усіх боків, пише kp.ua.
Однак економісти не такі оптимістичні і кажуть, що економічних проблем у світі накопичилося – того й дивись, «рвоне». Які ж ризики стоять перед глобальною економікою і чи вистачить у неї сил упоратися?
«Світанок мерців»
Лякати світ неминучим крахом американський економіст Нуріель Рубіні почав ще наприкінці минулого року. За його словами, усілякі борги у світовій економіці досягли безпрецедентних масштабів. У приватному секторі це борги домашніх господарств (іпотека, кредитні картки, автокредити, студентські кредити, особисті кредити), підприємств та корпорацій (банківські кредити, борги з облігацій та приватні позики), а також зобов’язання банків та небанківських установ. У державному секторі це облігації центрального та місцевого урядів, інші формальні зобов’язання, а також приховані борги – наприклад, незабезпечені зобов’язання пенсійних схем. У глобальному масштабі загальний борг усіх перед усіма зріс із 200% світового ВВП у 1999 році до 350% у 2021-му. У Китаї він становить 330%, у США – 420%.
Водночас надмірне запозичення не лише не зупиняється, а й продовжує зростати. Усі намагаються як можуть: сім’ї з обмеженими доходами живуть за рахунок кредитів і влазять в іпотеку, місцева влада витрачає гроші на красиві, але незначні інфраструктурні проєкти, а уряди, «йдучи назустріч побажанням трудящих», наполегливо скорочують податки та щедро витрачають кошти на соціальні програми. Усю цю ситуацію із нарощуванням боргів неплатоспроможними позичальниками американський економіст образно назвав «фінансовим світанком мерців».
Сьогодні цьому світанку приходить кінець. Після підвищення ставок Центробанками різних країн боржники різко збільшують витрати на обслуговування боргу. Для багатьох це стає потрійним ударом, оскільки паралельно інфляція знижує реальний дохід позичальника та вартість його майна. А найгірше, що за часом усі ці події збігаються зі стагфляцією (зростання цін під час економічного спаду. – Авт.).
При цьому світова економіка постійно страждає від різних потрясінь: збої в логістиці товарів і робочої сили спочатку через пандемію, а тепер через війну в Україні, посилені війною енергетичні проблеми, подорожчання товарів і послуг, загроза голоду в найбідніших країнах, кліматичні зміни, геополітична нестабільність тощо.
Уповільнення Китаю та зростання цін на нафту
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак нагадує, що фондові ринки розпочали серпень із корекції. Поки що вона невелика, але є ризики значного спаду.
— Буквально минулого тижня (наша розмова відбувалася 15.08.2023. — Авт.) агентство Moody’s налякало інвесторів несподіваним зниженням кредитного рейтингу одразу 10 невеликих американських банків, — зазначив експерт. — Це не було б так страшно для ринку, якби агентство не поставило на перегляд рейтинг кількох великих банків США — US Bancorp, Bank of New York Mellon та інші. Адже всього чотири місяці тому ФРС і мінфін США насилу зупинили банківську кризу — тоді вона торкнулася лише регіональних кредитних організацій.
Ще одним ризиком для фінансових ринків є уповільнення темпів зростання китайської економіки, продовжує Орищак. Минулого тижня інвесторів у буквальному розумінні шокували слабкі дані щодо зовнішньої торгівлі та дефляції у КНР. Свіжа статистика щодо Китаю також не тішить: уповільнився обсяг роздрібного продажу, знизилися темпи розширення промислового виробництва, сповільнився приріст інвестицій в основний капітал, а рівень безробіття зріс до березневого значення 5,3%. Бюро національної статистики КНР несподівано оголосило про припинення публікації даних про рівень безробіття серед молоді. Якщо друга економіка світу продовжить демонструвати фронтальне уповільнення, то про зростання фондових індексів у світі цього року можна забути, оскільки саме Китай цього року мав стати головним локомотивом зростання світового ВВП.
Ще одним вагомим фактором ризику Максим Орищак вважає зростання цін на нафту. Наразі консенсус-прогноз ринку передбачає, що нафтові котирування до кінця 2023 року не перевищать 90 доларів за барель Brent. Однак останні півтора місяці через штучний дефіцит пропозиції ОПЕК+ ціни на нафту зросли до $88 за барель Brent. Якщо ціни проб’ються вище за 90 доларів, ФРС та інші великі ЦП продовжать підвищення процентних ставок. А при посиленні грошово-кредитних умов світова економіка швидко сповільнюється.
Міграційна криза та нова валютна система
– Ризиків для світової економіки сьогодні більш ніж достатньо, – погоджується аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. — Це і ризик фінансових бульбашок, і боргова криза, і емісія в різних країнах, і перегрів ринку нерухомості в багатьох регіонах, насамперед у Китаї. Плюс екологічні проблеми та водний дефіцит, у зв’язку з чим продовжать формуватись кліматичні еміграційні потоки, що, у свою чергу, стане поштовхом до міграційної кризи.
Крім того, на нас чекає формування нової валютної системи.
— У середині 70-х років минулого століття на зміну Бреттон-Вудській валютній системі, яка перетворила долар на міжнародний засіб розрахунків та зберігання резервів, прийшла Ямайська валютна система, для якої характерні плаваючі валютні курси і за якої курси валют встановлюються не державою, а ринком, – нагадує експерт. – У найближчому майбутньому на нас чекає зовсім новий ландшафт світових валют. Це будуть цифрові національні валюти, криптовалюти, а також блокові валюти (наприклад, БРІКС), що посилить валютні війни.
Великим викликом для світової економіки стане геополітична дефрагментація, продовжує Кущ. Тобто замість одного глобального світу утворюється кілька великих світових кластерів – китайський, індійський, арабський, європейський, американський. Дехто з них об’єднуватиметься проти інших. Зіткнення між ними призводитимуть до геополітичної напруги, конфліктів та війн.
– Сьогодні найапокаліптичніший ризик для світової економіки та фінансових ринків полягає у військовому конфлікті на Тайвані, – каже Максим Орищак. — Якщо у Південно-Китайському морі зіткнуться дві найбільші економіки, то навіть просто розмінюючись санкційними ударами, вони, за найскромнішими оцінками, спровокують спад світового ВВП на 5-10%, що стане наймасштабнішою кризою щонайменше за 70-75 років. Ми сподіваємося, що цього вдасться уникнути та вирішити проблеми дипломатичним шляхом. Однак і Китай, і США проводять конфронтаційні лінії взаємин один з одним.
Болісний перехід
Але яким би важливим не було все вищесказане, все ж таки головний виклик для світової економіки полягає в переході з п’ятого на шостий технологічний уклад.
— Нерівномірний перехід країн світу на новий технологічний (інформаційний) уклад є головною загрозою для світової економіки та призводить до накопичення нерозв’язних протиріч. А вони, у свою чергу, можуть призвести до масштабних військових конфліктів, – зазначив у розмові з KP.UA економіст Олександр Гаврутенко. — По суті, наша війна – це і є спроба держав, що відстають у цьому плані, запобігти об’єктивному історичному процесу і законсервувати, продовжити, утримати за собою свої старі індустріальні переваги. Решта всіх проблем, на мій погляд, — це похідні від цього економічного «конфлікту поколінь».
Олексій Кущ пояснює: перехід на новий технологічний уклад має на увазі формування нового масмаркету, тобто нової лінійки товарів масового споживання. Ці товари стануть основним драйвером платоспроможного попиту у світі.
– У четвертому укладі таким товаром стали автомобілі, у п’ятому – комп’ютери, ноутбуки, смартфони, айфони, – каже експерт. – Що займе цю нішу цього разу, ми поки що не знаємо. Можливо, це будуть окуляри з віртуальною реальністю, інтеграція інформаційних технологій в індивідуальну свідомість, а можливо — біотехнології або ліки для продовження життя. Одне можна сказати точно: це формування буде найболючішим за останні 80 років.
Справа в тому, продовжує Кущ, що попередні переходи відбувалися в умовах відносної однорідності світової економіки. Звичайно, відмінності в рівні життя існували, але все ж таки загалом у XIX столітті пролетарі Великобританії та пролетарі Росії жили в приблизно однакових умовах. Зараз розшарування у світовій економіці дуже серйозне, у зв’язку з чим попит на нові технології буде неоднорідним. Наприклад, якщо у США ті самі окуляри для віртуальної реальності цілком можуть бути популярними, то в найбідніших країнах Африки вони будуть набагато менш затребувані.
Тому масмаркет дуже довго виходитиме на свої позиції, і це стане основою кризи. Адже доки не сформується нова лінійка товарів масового споживання, нові ланцюжки доданої вартості не утворюватимуться і драйвера зростання світової економіки не буде. На старих товарах такого розвитку не станеться, умовно кажучи, 20-та модель айфону – це не те. А отже, на світову економіку чекає рецесія, яка ще більше посилить кризу в Україні, викликану війною.
Максим Орищак також вважає, що до кінця 2023 року світова економіка продовжить сповільнюватися. Однак, чи перетвориться це на повноцінну кризу, поки що неясно.
– Спрогнозувати можливі наслідки кризових подій у світі для України вкрай складно, – підсумував експерт. — У нормальній ситуації, за відсутності війни та повторення глобальної кризи 2008-2009 років, можна було б очікувати скорочення ВВП країни на 10-15%. Однак, з огляду на те, що українська економіка минулого року обвалилася на 29%, очікувати великих цифр падіння не варто. Тим паче, якщо міжнародна фінансова підтримка України продовжиться. Думаю, що кризове «стискання» не перевищить 5,0%. Якщо ж вдасться пройти 2023 без руйнівних форс-мажорів, то за підсумками року українська економіка цілком здатна показати зростання на 2-3%.
