У вівторок, 5 вересня, на засіданні Верховна Рада повернула обов’язкове декларування доходів для державних чиновників, яке було зупинено у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії до України. Проте не обійшлося без неприємного сюрпризу. Для громадськості та журналістів реєстр буде закрито ще на рік. Таке рішення парламентаріїв вже викликало невдоволення не лише у громадських антикорупціонерів, а й у самих депутатів. «Апостроф» розбирався, чому законопроект був ухвалений у такій редакції і чим це загрожує Зеленському.
Вимагають партнери
Нардепи та чиновники всіляко намагалися відтягнути процес відновлення електронного декларування доходів, прикриваючись тим, що в Україні триває війна. Але відновлення декларування є однією з умов на шляху до вступу України до ЄС. Вже у жовтні Єврокомісія має надати звіт із оцінкою його виконання.
Крім того, важливість поновлення декларування для чиновників наголошували у Міжнародному валютному фонді. Це потрібно для виконання зобов’язань України щодо Меморандуму щодо програми механізму розширеного фінансування.
«В умовах, коли наш бюджет наполовину наших витрат фінансується нашими західними партнерами, вони хочуть бачити механізми, які відображають прозорість. Також є запит від громадськості, яка хоче бачити, які зарплати з бюджету отримують чиновники і ті, кого вони обрали, особливо на тлі корупційних скандалів», — говорив в ефірі телемарафону міністр юстиції Денис Малюська.
Що ухвалила Верховна Рада
Законопроект № 9534 про поновлення декларування держслужбовцями було ухваленоу першому читанні ще у липні. І там передбачався довоєнний формат, а саме реєстри мали стати відкритими для громадськості. Проте до фінального голосування депутати вирішили концепт кардинально змінити.
Ухвалений Верховною Радою документ передбачає, що сам процес декларування буде відновлено, але доступ до декларацій матимуть лише правоохоронці та Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). А ось журналісти та громадськість зможуть отримати доступ до реєстрів протягом року або до кінця воєнного стану лише за умови, що він закінчиться раніше.
Тут варто зазначити, що глава антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна під час засідання окремо винесла на голосування у залі поправку, яка передбачає негайне відкриття реєстру для всіх. Однак цю поправку підтримали лише 199 нардепів і вона не пройшла.
Також парламентарі не підтримали поправку про декларування радників Офісу президента.
У результаті парламентарі все ж таки ухвалили 329 голосами законопроект в цілому, але з низкою правок до нього.
Відтепер документ (правка №25 народного депутата, колишнього представника забороненої ОПЗЖ Григорія Мамки) дозволяє вважати особами, які не вчинили адміністративні правопорушення, осіб, які не вказали у декларації майно вартістю до 1,3 мільйона гривень та були притягнуті до адміністративної відповідальності.
Ця законодавча ініціатива викликала обурення навіть у офіційних осіб держави.
«Це нонсенс! Норма 25-ї правки передбачає, що особи, які не вказали таке майно, після сплати штрафу вважаються не притягнутими до відповідальності. Це просто порушення логіки навіть законодавчої роботи», – сказав голова Нацагентства з питань протидії корупції Олександр Новіков. Він також звернувся до президента для того, щоб той ветував закон.
Натомість військові, які беруть участь у бойових діях, подаватимуть декларації через 90 днів після завершення бойових дій чи демобілізації. Втім, серед ветеранів оцінили цю ідею негативно.
«Про нас усіх знову витерли ноги! Нешановні «народні обранці», не пишіть, будь ласка, сльозливі повідомлення про повагу до ветеранів, бо ви просто моральні виродки», — так прокоментував рішення Верховної Ради військовослужбовець громадянський активіст Олег Симороз.
Про те, що Верховна Рада, ховаючи декларації, вдарила у штангу, стало зрозуміло наступного дня, коли петиція до президента Володимира Зеленського про накладення вето на цей закон лише за дві години після реєстрації набрала 25 тисяч голосів.
Гібридний формат
Закриття реєстру для громадськості у «Слузі народу» пояснили вимогами безпеки.
«Нагадую, що норма закритості реєстру виникла на прохання декларантів місцевих громад, які мешкають на прифронтових територіях, родичі яких можуть бути в небезпеці, тому виник такий гібридний формат декларування. Це ніяк не заважає уповноваженим органам контролю виконувати свою роботу», — написав у Telegram голова фракції Слуга народу» Давид Арахамія.
Але перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин із Арахамією не погодився.
«Більшість аргументів за закритий реєстр — це маніпуляція, мета якої — відтягнути якнайдалі момент, коли доведеться звітувати за відпустки в Дубаї та нові маєтки на Печерську», — написав нардеп.
За словами Юрчишина, за відкритий реєстр декларацій виступає абсолютна більшість суспільства, зокрема військові, а також наші міжнародні партнери з країн «Великої сімки».
Те, що таке рішення парламенту сподобалося далеко не всім і викликало обурення громадськості, визнав і Арахамія, і спробував відіграти ситуацію наскільки це було можливо, заявивши, що декларант може добровільно відкрити свою декларацію для всіх людей, а не лише для органів контролю.
«Ми з керівництвом парламенту першими подаватимемо такі листи до НАЗК з проханням зробити наші декларації публічними. Це політична відповідальність кожного декларанта», – написав депутат.
Однак це теж виглядає як спроба відвернути увагу від головного моменту – те, що абсолютна більшість чиновників не захоче відкривати свою декларацію про доходи.
«На мій погляд, логіка в ухваленні документа саме в такому вигляді є, у нас йде війна — каже в коментарі «Апострофу» політолог Володимир Фесенко , — Але журналістам та громадськості хочеться бачити, чи немає з боку чиновників та депутатів незаконного збагачення. І ось тут, я думаю, варто було б пошукати компроміс».
На думку експерта, можна було б зробити загальнодоступними декларації, але без зазначення конкретних адрес.
«Я думаю, що реєстри вищого військового керівництва і керівництва країни повинні бути все ж таки закритими на період війни», — каже Володимир Фесенко.
Політолог Ярослав Макітра вважає, що закриття декларацій від громадськості має політичну природу.
«Я думаю, що з боку депутатів це, скоріше, політичне рішення, — каже політолог у коментарі «Апострофу«, — Вони таким чином вирішили не розбурхувати суспільство. Реєстри закриті і до чиновників жодних питань у громадськості немає. Але вийшло навпаки».
Посилання на питання безпеки, на думку Ярослава Макітри, має слабкі підстави.
«Прихильники закриття декларування для громадськості аргументують це як таке безпекове рішення. Але тоді хочеться почути думку компетентних органів з цього приводу», — зауважив політолог.
За словами Макітри, ворог може отримати доступ до реєстрів, навіть якщо вони будуть відкриті лише для правоохоронців.
«На мій погляд, публічні політики, якими є народні депутати, мають відкрито декларувати свої доходи. Бо їхні виборці мають знати, куди нардепи витрачають гроші під час війни. Їм же платять зарплату з бюджету», — наголосив політолог.
Зеленський розрулюватиме
Ухвалений законопроект № 9534 викликав скандал в Україні. Залишається відкритим два питання. Чи погодяться з таким трактуванням наші західні партнери і як на це відреагує президент Зеленський, який раніше висловлювався за те, щоб декларації чиновників та депутатів були загальнодоступними?
Народний депутат Ярослав Железняк не впевнений, що через норму про закриті на рік декларації МВФ зарахують як «виконання одного зі структурних маяків».
«Складно сказати, як до цього поставляться до ЄС та МВФ. Адже формально механізм подання декларацій та їх перевірки зберігся, — каже політолог Ярослав Макітра, — Але ми не повинні орієнтуватися на західних партнерів, їх може це і влаштує, але не влаштує нас. Це питання внутрішньоукраїнське».
«Як сприймуть таку норму наші західні партнери, я не знаю. Це слід запитати у них», — резюмував Володимир Фесенко.
На думку Ярослава Макітри, Верховна Рада своїм рішенням створила проблему Зеленському.
«З одного боку парламентарі відновили декларування, а з іншого – це викликало обурення у громадськості. Зеленський зараз до думки громадськості прислухається. І йому якось доведеться цю проблему розрулювати. Він може накласти вето», — підсумував політолог.
