Міністерство оборони України спільно з Міністерством охорони здоров’я України переглянуло перелік хвороб для оцінки придатності військовозобов’язаних до служби в армії. Крім того, на період воєнного стану переглянуто вимоги для служби чоловіків призовного віку у десантно-штурмових військах та морській піхоті. До чого приведуть ці нововведення – з’ясовував «Апостроф«.
Придатно обмежені
Ще наприкінці серпня Володимир Зеленський заявив, що потрібна посилена мобілізація. Багато експертів тоді гадали, що це означатиме – чи військовозобов’язаним активніше вручатимуть повістки, чи, наприклад, почнуть забирати в армію дорослих студентів. Все виявилося трохи складнішим.
Наказом Міністерства оборони №490 внесено зміни до положення про військово-лікарську експертизу. Головне – з переліку захворювань, який раніше передбачав оцінку «придатний або обмежено придатний до служби», зникли одразу 8 захворювань, для яких раніше могли бути винятки. Тобто тепер військово-лікарська комісія (ВЛК) може визнавати військовозобов’язаних, які страждають на ці захворювання, щонайменше обмежено придатними до служби, а де-факто придатними.
Захворювання такі:
— клінічно вилікуваний туберкульоз;
— вірусні гепатити з незначним порушенням функцій;
— безсимптомний ВІЛ;
— хвороби ендокринної системи з незначними порушеннями функцій;
— легкі короткочасні хворобливі прояви розладів психіки;
— невротичні та соматоформні розлади (фобійні, тривожні та адаптаційні, неврастенія, реакції на тяжкий стрес) при помірно виражених, короткострокових проявах;
— повільно прогресуючі хвороби центральної нервової системи;
— Епізодичні та пароксизмальні розлади.
Виникає питання: а наскільки це нормально – забирати в армію людей, які мають підтверджені вищезгадані діагнози? Чи не буде так, що у людини легкі короткочасні розлади психіки, але після обстрілу вони стануть тривалими і довготривалими. Чи хвороба центральної нервової системи почне прогресувати дуже швидко? Нам це на фронті треба? Або той же клінічно вилікуваний туберкульоз. Як відомо, це захворювання розвивається, зокрема і внаслідок поганого харчування… Раптом прямо в окопах перейде у відкриту форму?
«Я впевнений, що перед тим, як опублікувати наказ №490, Міністерство оборони консультувалося з лікарями. Може, раніше так і було – що люди із зазначеними захворюваннями були непридатними, або обмежено придатними. Але в нас сучасна медицина змінилися підходи до діагностики цілої низки захворювань, на основі сучасних медичних практик та загальноприйнятих світових класифікацій. Якщо цей наказ вийшов, то він мав під собою підстави», – каже «Апострофу» секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
Тут слід зазначити, що зовні (і за медичними документами) цілком здорові люди на фронті можуть придбати такі захворювання, про які й не підозрювали.
«На фронті кожен стає трохи неосудним. Хоч ти в окопі сидиш, хоч у танку, хоч з парашута стрибаєш — це в будь-якому разі такий стрес! Тут навіть якщо легкого короткочасного розладу психіки немає, так буде. І яка вже, в принципі, різниця, де ти його придбав? Потрапив під обстріл — і все, дах трохи поїхав. Це й з іншими захворюваннями. У нас чоловіки після 40 років відносяться до групи ризику за інсультом та інфарктом. Перенервував – і можуть бути проблеми», — каже «Апострофу» начальник медчастини стрілецького підрозділу, який дислокується на Житомирщині (що характерно, у військового лікаря цілком очікуваний позивний Док).
Слідами Шварценеггера
Щодо спрощення вимог у процесі проходження ВЛК для служби чоловіків у десантно-штурмових військах та морській піхоті, то тут усе теж лежить на поверхні.
«Так а кому йти на фронт? У першу хвилю йшли мотивовані добровольці, самі йшли. Потім забирали в армію, а особливо в різний спецназ, найздоровіших. А зараз, як це було в якомусь мультику, «беріть найкращих із найгірших». Так що все природно, що планку вимог знизили. Зараз у військкоматах дивишся на тих, хто потрапив під мобілізацію: так попередні на їхньому тлі — просто Шварценеггери», — розповідає «Апострофу» колишній військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади Сергій Феденко.
На його думку, нинішній наказ Міністерства оборони є абсолютно правильним: бо якщо силам оборони України не вистачатиме бійців, то на фронт підуть і придатні, і обмежено придатні тощо.
«Особисто я сам був десантником, пішов служити строкову у 18 років. Вимоги, зізнаюся, були дуже високими. Але в тому, що зараз планку вимог знизили – так я не бачу в цьому жодних проблем. Ну яка у нас зараз морська піхота чи десантники? Призовуть – а там, якщо що: і в піхоту, і в танкісти тощо», – ділиться своєю думкою Роман Костенко.
До речі, як уже писав «Апостроф», Міністерство оборони України, щоб уникнути постановки нових «липових» діагнозів ВЛК, які дозволяють зняти військовозобов’язаного з військового обліку, видало наказ, який цілком може вирішити проблему.
Тепер військово-лікарські комісії запитуватимуть інформацію про наявність діагнозів військовозобов’язаних у сімейних лікарів, у соціальних службах та органах соцзахисту буде запитуватись інформація про інвалідність. А медичні установи передаватимуть у військкомати дані осіб, які за останні півроку хворіли на різні інфекційні захворювання.
Одним словом, мобілізація в Україні справді посилюється. Як вважає колишній заступник командира взводу батальйону територіальної оборони «Айдар» Євген Дикий, кількість мобілізованих українців необхідно збільшити найближчим часом приблизно на 500 тисяч осіб – для досягнення паритету у кількості мобілізованих із країною-агресором.
«Треба розуміти, що ніхто за нас воювати не буде, — підсумував у розмові з «Апострофом» Євген Дикий. — Іти все одно доведеться, і краще зараз, коли йде контрнаступ, і ворог розгублений».
