На початку вересня азербайджанські війська почали масово накопичуватись поблизу лінії бойового зіткнення в Нагірному Карабаху, а також біля кордонів з Вірменією. Про погіршення воєнно-політичної ситуації в регіоні та стягування азербайджанських військ заявив, зокрема, президент Вірменії Нікол Пашинян. «Апостроф» намагався розібратися, чого чекати далі.
Конфлікт довкола Нагірного Карабаху є одним із найдовших в історії пострадянських країн. Починаючи з 1988 року, вже відбулися дві повноцінні війни, які остаточно не вирішили ситуацію в той чи інший бік. Після Другої Карабахської війни 2020 року до регіону було введено миротворчі сили без мандату міжнародних структур – по суті російський окупаційний корпус. Але, починаючи з лютого 2022 року, ситуація кардинально змінилася і всі побачили, що Росія — це «колос на глиняних ногах». Це стало очевидним не лише в Баку, а й у Єревані. І ось судячи з усього, осінь 2023 року в цьому регіоні стане спекотною в повному розумінні цього слова.
Фото та відео колон техніки та особового складу армій Вірменії та Азербайджану, які прямують до кордонів, заполонили інтернет. Є інформація також про часткову мобілізацію вірменських військовослужбовців запасу. Багато західних спостерігачів висувають відразу кілька варіантів подальшого розвитку подій, які всі дуже оптимістичні для Баку та стосуються виключно ділянок фронту, де може бути проведено військову операцію.
Перекидання вірменських РСЗВ «Смерч» до кордонів з Азербайджаном
Отже, за одними даними всі бойові дії обмежаться Карабахом. За іншими — буде прорубано коридор через територію Вірменії і таким чином Азербайджан з’єднається з Нахічеванню. І нарешті майже фантастичний – азербайджанська армія діятиме і в Карабаху, і пробиватиме коридор з Азербайджану до Нахічевані через Вірменію.
Сукупність заяв представників Азербайджану свідчить про те, що військові дії, в разі їх початку, можуть бути обмежені Нагірним Карабахом, а стягування військ до кордонів є своєрідною страховкою та попередженням. Зокрема цього тижня керівник зовнішньополітичного відомства Азербайджану Джейхун Байрамов під час офіційного візиту до Угорщини та Хорватії дав інтерв’ю агентству АЗЕРТАДЖ та угорському «Мадьяр Демократа», в якому заявив, що серйозним джерелом напруги та небезпеки в регіоні «є присутність незаконних військових формувань на території Азербайджану чисельністю близько 10 тисяч осіб, яка зберігається й досі»: «Це є грубим порушенням тристоронньої заяви від 10 листопада 2020 року. Вони забезпечуються Вірменією, яка фінансує їх зі свого державного бюджету. Частина особового складу цих формувань є військовим персоналом збройних сил Вірменії».
Байрамов назвав непідконтрольну поки що Азербайджану територію Карабаха «сірою зоною», заявивши, що на території Азербайджану не буде жодних сірих зон, і це червона лінія для Азербайджану. Нарешті Байрамов заявляє, що сухопутний зв’язок між західними районами Азербайджану та Нахічєваню буде відновлено у будь-якому випадку, навіть без участі Вірменії.
Про те, що Азербайджан не потерпить жодних сірих зон, перебуваючи в Агдамі, заявив також помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв.
Крім того, 7 вересня представник президента Азербайджану Ільхама Алієва з особливих доручень Ельчин Амірбеков в інтерв’ю Deutsche Welle заявив: «Вірменія все ще не вивела з Карабаха, території Азербайджану, яка була визнана суверенною на міжнародному рівні, близько 10 тисяч військовослужбовців збройних сил Вірменії з 30 танками, 50 одиницями артилерії та іншою важкою технікою. Вона досі тримає там (у Карабаху) свої сили. Вони, як і раніше, фінансують сепаратистський режим із державного бюджету, що незаконно. Ці 10 тисяч озброєних бойовиків Вірменії стали легітимною військовою метою Азербайджану, оскільки це є реальною загрозою для безпеки азербайджанського народу».
В той же день, 7 вересня на проурядовому каналі caliber.az вийшло інтерв’ю з Фархадом Мамедовим – колишнім директором азербайджанського Центру стратегічних досліджень. Він фактично заявив про неминучість проведення контртеррористичної операції (КТО) в Карабаху, якщо найближчим часом не будуть виконані умови Азербайджану. Також Мамедов направив меседж вірменській стороні (та іншим міжнародним гравцям, включаючи США), що Азербайджан не збирається атакувати територію Вірменії, а концентрація військ на кордонах пов’язана виключно з захистом своїх суверенних територій на той випадок, якщо вірменські війська спробують прийти на допомогу обмеженому вірменському військовому контингенту, розташованому в Карабаху.
Причому Мамедов стверджує, що, на відміну від війни 2020 року, коли Азербайджан обмежував нанесення ударів углиб території Вірменії, цього разу цього не станеться. Удари завдаватимуться по будь-яким військовим цілям та живій силі супротивника у Вірменії, якщо азербайджанська сторона визнає їх загрозою для підрозділів збройних сил Азербайджану, які розташовані в Лачині, Кельбаджарі, Нахічевані тощо.
Зараз азербайджанська армія повністю відновила свої можливості та арсенали після війни 2020 року — азербайджанські літаки літають до Ізраїлю практично без зупинок. За деякими даними від азербайджанських військових, на першому етапі завдання КТО полягатиме лише у знищенні вірменських збройних формувань у польових таборах безпосередньо в Карабаху. Потім буде ривок і вхід до Ханкенді (Степанакерт), після чого зі самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою буде покінчено де-юре та де-факто. Швидше за все, російські миротворці мовчки спостерігатимуть за тим, що відбувається. В іншому випадку подавляти активність російських миротворців будуть розташовані в Гадруті азербайджанські коммандос та гарнізон у Шуші.
