На дострокових виборах до парламенту Словаччини до влади може повернутися колишній прем’єр країни Роберт Фіцо – політик із проросійськими поглядами, який активно критикує Україну, а також словацький уряд і країни НАТО за військову допомогу нашій державі. Його як би соціал-демократична партія SMER-SD, згідно з опитуваннями, не займає лідируючих позицій, але у разі проходу до парламенту та створення коаліційного уряду прихильники Фіцо можуть почати вставляти Україні палиці в колеса. Ризик не критичний для нас, пропри наполягання деяких песимістів, але все ж таки неприємний. Чому Роберт Фіцо так активно «топить» за Росію та кремлівського диктатора Путіна і на який відсоток виборців може розраховувати його партія, читайте у матеріалі «Апострофа«.

Україна як камінь розбрату

Словацька партія «Прогресивна Словаччина», прагнучи прийти до влади у майбутніх виборах, має намір посилити співпрацю з Україною, підтримуючи тісні зв’язки з європейськими союзниками та НАТО.

Глава «Прогресивної Словаччини» Міхал Сімечка охарактеризував майбутні вибори як дилему між збереженням нинішнього курсу та радикальним розворотом у разі приходу до влади партії колишнього прем’єра Роберта Фіцо – SMER-SD.

«Це означатиме поворот на схід до Росії та загрозу ізоляції Словаччини… Досі Віктор Орбан (прем’єр Угорщини – «Апостроф») був самотнім троянським конем Путіна в Європі, існує реальна загроза, що Роберт Фіцо стане його партнером у разі перемоги«, — цитує Міхала Сімечку Reuters.

У відповідь на дії Росії Словаччина поставила ЗСУ оборонне озброєння, включно з винищувачами МіГ-29, які можуть бути використані для видавлювання росіян з території України.

Після кризи в уряді минулого року, країною тимчасово керує технократичний уряд, зберігаючи поточний зовнішньополітичний курс, встановлений колишнім правоцентристським урядом.

«Я ціную чітку геополітичну лінію підтримки України, приєднання до спільних європейських позицій. Ми підтримуватимемо спадкоємність«, — сказав Сімечка.

З іншого боку, Фіцо має намір припинити військову співпрацю з Україною, а його партія має на меті «дипломатичне вирішення конфлікту». На виборах до Європейського парламенту 2019 року «Прогресивна Словаччина» досягла успіху, але не змогла пробитися до національного парламенту наступного року. Зараз, згідно з недавнім опитуванням, партія посідає друге місце після SMER-SD.

Ні партія Фіцо, ні словацькі ліберали, за попередніми даними соціологів, не отримують впевненої більшості, тому формування нового уряду залежатиме від позиції менших партій з дуже строкатою ідеологічною спрямованістю.

Президент Словаччини Зузана Чапутова раніше висловлювала побоювання щодо можливого зближення зовнішньої політики країни із позицією угорського прем’єра Орбана.

«Партія Фіцо має шанси отримати чималу кількість голосів, у тому числі, бо кремлівська корупція, на жаль, робить свою справу. Місцеве населення активно обробляють, у тому числі, використовуючи економічні аргументи, що «завершення війни» сприятливо позначиться на економіці та фінансовому благополуччі, забуваючи при цьому, що агресора можна зупинити лише силою. Словаччиною та Угорщиною тут, на жаль, не обмежується. У жовтні вибори відбудуться і в Польщі, де також є противники допомоги Україні, хай і не такі активні, як у словаків чи угорців«, — каже «Апострофу» кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желиховський.

Фіцо проти «фашизму»

Сам Роберт Фіцо в рамках виборчої кампанії неодноразово заявляв про намір змінити зовнішньополітичний курс країни на відверто антиукраїнський. Передвиборча реклама, включаючи білборди і плакати Фіцо та його партії, містить гасло щодо недопущення «українського фашизму» у Словаччині (?!) та критику на адресу НАТО за військову допомогу Україні.

Недавнє опитування, на яке посилається британська газета The Guardian, показало, що 50% словаків вважають США загрозою, тоді як тільки 40% вважають, що Росія відповідальна за війну в Україні. Такий показник – найнижчий у Центральній Європі.

Також близько 20% словаків вбачають загрозу з боку НАТО і вважають, що новий уряд має зайнятися питанням виходу з Альянсу.

Зазначені 20% можна вважати «ядерним» проросійським електоратом, на який і намагається спертися Роберт Фіцо.

На нещодавньому мітингу на честь чергових роковин словацького національного повстання проти нацистської окупації 1944 року Роберт Фіцо, виступаючи перед відносно нечисленною групою прихильників, віщав як найнатуральніший «ватник»: дякував Радянському Союзу та росіянам за «звільнення» Словаччини від нацистського маріонеткового режиму Йозефа Тисо, називав президента Чапутову та спікера словацького парламенту Бориса Коллара «русофобами», «прихильниками війни».

«Чапутова, Коллар та інші прихильники війни – це русофобські персони. Як і в Україні, у нас обмежують вивчення російської мови… Запам’ятайте, там, де спалюють книги, скоро можуть почати палити і людей. І наша ціль цьому завадити і жити в мирі з усіма країнами, включаючи і Росію«, – заявив Фіцо.

З огляду на історичний привід для мітингу, на зустріч із Фіцо прийшли переважно пенсіонери та журналісти.

Незважаючи на те, що придушення Кремлем Оксамитової революції в Чехословаччині в 1968 році сприймається словаками менш болісно, ніж чехами, частина словацького суспільства вважає, що в 1944 році нацистська окупація просто змінилася комуністичною. Водночас словацькі ура-патріоти, тавруючи ганьбою та викриваючи комуністів, щиро впевнені, що саме Йозеф Тисо був найкращим президентом в історії Словаччини, який зміг захистити свій народ.

У словацької молоді такі ідеологічні кульбіти викликають «вибух мозку».

«Словацьке суспільство в силу історичних причин ідеологічно дуже строкате — від умовних лівих «русофілів» до правих націоналістів, які мають претензії буквально до всіх навколо — чехів, поляків, українців, угорців, ромів. Словаки лише тридцять років тому отримали свою державність, і у певному сенсі вони проходять процес становлення політичної нації та формування реальних ідеологічних установок. Процес непростий і місцями болісний: один із найгучніших циганських погромів у Європі був у Словаччині, одні з найжорсткіших антимігрантських настроїв у ЄС також у них. У країні окремим законом заборонено будівництво мечетей. Наразі Фіцо та його партія намагаються виїхати за рахунок усіх цих фобій, що створює певні ризики для нас«, — зазначив у коментарі «Апострофу» голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Влада чи в’язниця

Роберт Фіцо залишив посаду прем’єр-міністра після протестів 2018 року, спровокованих вбивством журналіста Яна Куцяка, який розслідував корупцію у словацьких верхах, а також його нареченої Мартіни Кушнірової. Фіцо заявив, що за протестами стоїть американський мільярдер Джордж Сорос.

Перебуваючи в опозиції, лідер SMER-SD «обрусів» ще більше.

Як і Віктор Орбан, з якого Роберт Фіцо намагається змалювати політичний стиль, у колишнього словацького прем’єра рівень русофільських настроїв прямо пропорційний числу звинувачень у корупції та інших правопорушеннях.

Чим жорсткіше навколо глави SMER-SD та його оточення замикається кільце розслідувань, тим голосніше Фіцо хвалить СРСР, Путіна, російський «антифашизм» і, відповідно, таврує «русофобами» тих, хто стоїть за розслідуваннями проти нього.

На початку серпня заарештували соратника Фіцо – колишнього начальника поліції Словаччини Тібора Гашпара. Правоохоронці підозрюють, що Тібор Гашпар та тодішній глава МВС Роберт Каліняк у 2012-2018 роках посилили мафіозний вплив на поліцію з боку олігарха Норберта Бьодьора, якого вважають одним із «гаманців» SMER-SD.

Також у середині серпня глава словацької поліції Стефан Хамран повідомив про розслідування двох справ, пов’язаних із спробою держперевороту. За його інформацією, у справі фігурують семеро людей, включаючи і керівника Управління національної безпеки Словаччини та колишнього голови спецслужби – Словацької інформаційної служби. Слідство вважає, що вони розпочали злочинну змову на чолі з бізнесменом Пітером К. з метою перешкоджати розслідуванню корупційних справ, пов’язаних із періодом прем’єрства Роберта Фіцо.

Усього звинувачення висунули близько двох десятків людей, пов’язаних із Фіцо. У певному сенсі, дострокові вибори в Словаччині стали для нього шансом на порятунок. Якби голосування пройшло згідно з електоральним графіком, то звинувачення до кінця року могли б висунути і Фіцо.

«У Фіцо ситуація складніша, ніж у Віктора Орбана, який зміг побудувати в Угорщині мафіозну державу, в якій де-факто немає вільних ЗМІ, оскільки основні медіа-майданчики контролюються близькими до нього бізнесменами. У Фіцо таких ресурсів все ж таки немає. Якщо Орбан продовжує лякати угорського виборця тим, що «якщо не я, то прийде радикальний Йоббік», то Фіцо змушений грати на фобіях словацького суспільства в цілому, щоб зібрати максимальну кількість голосів», — зазначив «Апострофу» політтехнолог Олексій Голобуцький.

Агресивна проросійська риторика Фіцо викликано саме цим. Йому дуже потрібні зазначені 20-25% голосів «ватного» електорату, щоб зайти до парламенту та розпочати торги за створення коаліційного уряду, інакше він ризикує, як мінімум, отримати кримінальну справу особисто проти себе. Якою буде політика Словаччини щодо України, багато в чому залежатиме від підсумків цього торгу, але важливо мати на увазі, що в цій історії Роберт Фіцо рятує насамперед себе, а не допомагає Путіну перемогти Україну.