Після деяких роздумів президент України Володимир Зеленський наклав вето на скандальний закон про поновлення обов’язкового електронного декларування в умовах воєнного стану, ухвалений Верховною Радою 5 вересня. Вже наступного дня після ухвалення закону було зареєстровано петицію з вимогою до президента накласти вето, яка буквально за 2 години набрала необхідну кількість підписів. Крім того, 11 вересня у ЗМІ було оприлюднено результати опитування, де майже 78% респондентів сказали, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в країні. Що вплинуло на рішення Зеленського та яка подальша доля закону, читайте у матеріалі «Апострофа«.
Закон та петиція
5 вересня нардепи ухвалили законопроект №9534, який мав відновити декларування чиновників, щоправда, із відстроченням публікації даних на рік. Це спричинило хвилю обурення в українському суспільстві.
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, після початку скандалу намагався відіграти ситуацію на скільки це було можливо, заявивши, що декларант може добровільно відкрити свою декларацію для всіх людей, а не тільки для компетентних органів.
Однак це не заспокоїло громадськість і буквально наступного дня військовослужбовець Олександр Ябчанка зареєстрував електронну петицію до президента Володимира Зеленського, від якого вимагав накласти вето на ухвалений законопроект і повернути його до парламенту.
«Таким кроком народні депутати пішли проти заяв Європейського Союзу, послів G7 та депутатів Європарламенту», — йдеться у петиції до глави держави і наголошується, що приховувати від українців декларації — це покривати тотальну корупцію в країні, оскільки кількість подібних випадків, де фігурують народні депутати та представники виконавчої влади, разюча.
У коментарі «Апострофу» з цього приводу політолог Ярослав Макітра зазначав: «З одного боку парламентарі відновили декларування, а з іншого – це викликало обурення у громадськості. Зеленський зараз до думки громадськості прислухається. І йому якось доведеться цю проблему розрулювати. Він може накласти вето».
Але ветувати скандальний закон президент не поспішав. І тут виникла ще одна обставина.
Опитування та неадекватна реакція влади
11 вересня Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) оприлюднили результати дослідження громадської думки, які показали, що майже 78% опитаних українців переконані у прямій відповідальності президента України за корупцію в уряді та військових адміністраціях. Щоправда, у «Демініціативах» та КМІС зауважили, що опитування проводилося в липні 2023 року.
Публікація знову спричинила скандал. Тепер уже невдоволення висловили представники влади та назвали це дослідження маніпуляцією та вбиванням клину між українцями.
Одним із перших заяву з цього приводу зробив Давид Арахамія.
«У мережі поширюють маніпулятивне дослідження про те, що нібито українці вважають, що за всю побутову корупцію відповідає президент. Мало того, що президент цілодобово займається війною та пошуками допомоги, у нього ще є і замінити собою всю антикорупційну вертикаль, на яку країна та партнери витратили мільярди. Коли президент запропонував прирівняти корупцію під час війни до державної зради — у політикумі почалися крики про «закручування гайок», тоді чому саме президент повинен відповідати за бруківку, стадіони, тенісні корти та інший мотлох під час війни», — написав Арахамія.
Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук написав наступне: «Сьогодні було широко розтиражовано результат соціологічного опитування, в якому великий відсоток вважає відповідальним за корупцію в країні президента. Висновок один. Граючи на втомі українців. Граючи на горі, яке сьогодні зайшло чи не в кожен дім. Хтось дуже хоче в цей складний час вбити клин між нами, українцями».
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав результати опитування «дуже дивними»: «Схоже на цілеспрямовану атаку. Чому дослідження, проведене у першій половині липня, опубліковане сьогодні? Який контекст попередніх питань? Чому не опубліковано весь перелік, а лише 8 пунктів? Чому у питанні про відповідальність за корупцію у відповіді — лише президент? Який результат опитування при питанні «Хто несе відповідальність за корупцію» і різні варіанти відповідей?».
Він додав, що опитування може бути потужним інструментом управління громадською думкою.
«Зважаючи на неприйняття корупції українським суспільством, навколо якого питання будувалася б маніпуляція? Кому може бути вигідно саме так використовувати цей інструмент сьогодні?», – зазначив Федоров.
Не залишилася осторонь і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук: «Якщо хтось вважає, що Президент має відповідати за всю корупцію в країні, то людина має право так думати. Адже за все відповідає Глава держави. Це його робота, так би мовити. Люди обирають главу держави, щоб у ній, власне, бачити все хороше та все погане, що відбувається в країні«.
«Публікації, маніпуляції у ЗМІ, безпідставні звинувачення – це все нормально і є частиною політичної боротьби «, – вважає Верещук.
«Слуги народу своїми висловлюваннями про результати соцопитування продемонстрували неадекватну реакцію, яка викликає лише сміх, — сказав у коментарі «Апострофу» політолог Віталій Кулик , — Авторитету влади це не додало, а навпаки показало, що «слугам» припекло. Зазвичай для таких цілей використовують наближених до Банкової лідерів громадських думок, а тут чиновники та депутати кинулися озвучувати написані під копірку темники”.
Подяка Єрмаку
Оскільки політики з партії «Слуга народу» досить болісно сприйняли результати соцопитування, у КМІС вирішили надати роз’яснення.
«Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» з «причетністю», хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій», — написали на сайті організації.
Результати соцопитування, за словами соціологів, показали, що серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією.
«Тобто зараз це питання відображає запит та заклик громадськості до президента вжити рішучих дій, спрямованих на боротьбу з корупцією«, — резюмували у КМІС.
«В результаті опитування з’ясувалося, що люди не такі дурні, як очікували представники влади, — зазначив політолог Євген Магда, — Люди всі бачать, незважаючи на єдиний марафон. Люди бачать корупцію не лише у столиці, а й на місцях у різних регіонах країни. Я думаю, що цифри для влади дуже неприємні».
«Це соцдослідження хоч і не репрезентативно, але дуже показове та болісне для влади, — сказав у коментарі «Апострофу» політолог Віктор Небоженко, — Люди вимагають від президента справжньої боротьби з корупцією».
«Нехай за результати цього опитування Зеленський подякує Єрмаку, — каже Віталій Кулик, — Єрмак усі важелі управління країною стягнув на Банкову, а тому й хороше та погане, як корупція в ЖЕКу, люди співвідносять із Зеленським».
Вето було неминуче
12 вересня Президент Зеленський наклав вето на скандальний закон. «Причину цього вето, думаю, всі чудово розуміють. Декларації мають бути відкритими. Відразу. Не за рік. Вже зараз реєстр треба відкривати», — заявив глава держави.
Політолог Віталій Кулик вважає, що пропозиція ухвалити закон у такому вигляді надійшла з Банкової та від частини «слуг». Також експерт назвав три причини того, чому президент таки вирішив ветувати цей закон.
«Я думаю, що Зеленський не мав твердої думки, що саме в такому вигляді закон мав бути ухвалений. Інакше б він наполягав на своєму, — каже Віталій Кулик, — Я впевнений, що на рішення президента накласти вето подіяли і петиція, і соціологія і тиск із боку Заходу. Зараз Зеленський дуже чуйно реагує на запити суспільства, а тому вето було неминучим».
Політолог Віктор Небоженко також вважає, що ухвалення закону про відкриття декларацій у такому вигляді просувала Банкова. «Депутати від СН на це жваво відгукнулися, оскільки багато хто з них за 4 роки в парламенті стали мільйонерами і звідки гроші показувати не хочуть», — зазначив експерт.
Однак Небоженко також вважає, що вето президента було неминуче, оскільки на нього тиснув Захід.
Що далі?
Зеленський наголосив, що саме з головною поправкою (відкрити реєстр зараз, а не через рік) закон має бути проголосований і «бажано швидко». Водночас запропоновано ще низку обмежень.
Президент зазначає, що у відкритому доступі не відображатимуться декларації, подані військовослужбовцями Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Управління держохорони, ЗСУ та інших військових формувань.
До завершення військового стану також не відображатимуться декларації співробітників поліції особливого призначення, які під час дії військового стану залучені до ведення бойових дій, поранених, полонених, миротворців, осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
НАЗК вилучає з відкритого доступу такі декларації на підставі письмового подання керівника держоргану, де проходить службу декларант, йдеться у пропозиціях президента.
«Я думаю, що будуть внесені поправки до цього закону, але вони також будуть досить хитрими, — вважає Віктор Небоженко, — Реєстр відкриють, але щось вигадають, щоб інформація про доходи та майно знову не була для громадськості доступна».
«У новому варіанті закону, я думаю, буде знайдено формулювання якимось чином обійти можливість покарання, — вважає Віталій Кулик, — Не виключено, що під обмеження, запропоновані Зеленським, потраплять і багато чиновників, і навіть депутатів. Але тепер за маніпуляціями громадськість буде уважно стежити».
