Два тижні у Гаазі триватимуть слухання, які юристи та політики називають унікальними. Міжнародний суд (МС) ООН поновлює слухання за позовом України проти Росії щодо питань геноциду. Вперше йдеться про спростування спроб однієї держави виправдати збройну агресію проти іншої.

Позов поки не розглядатиметься по суті. З 18 по 27 вересня МС має визначитися у своїй юрисдикції. Тобто, чи має компетенцію розглядати таку справу, бо Росія вважає, що — ні. В березні минулого року вона відмовилася виконувати рішення Міжнародного суду про негайне припинення військових дій на території України і подала свої заперечення. Зараз мають бути заслухані зважені позиції обох сторін.

Про особливості та перспективи процесу KP.UA дізнавалась у старшого експерта Українського інституту майбутнього Ігоря Попова.

Завідомо програшна позиція

— Ігоре, чому Україна має щось доводити, коли все очевидно? Росія порушила наші кордони, окупувала території, почала нищити і вбивати.

— Коли Путін оголосив про напад на Україну, однією з причин він назвав те, що Україна буцімто чинить геноцид в Донбасі. Україна має це не просто заперечити, а юридично довести брехню. Тому звернулася до Міжнародного суду ООН про несправедливе політичне звинувачення і спотворення змісту Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Україна має свій план мирного врегулювання – “формулу миру Зеленського”. Поняття «справедливість» є одним із ключових її компонентів. Справедливість – це: довести, що війна була повністю несправедливою з міжнародно-правової точки зору, домогтися юридичної відповідальності для тих, хто розв’язав злочин агресії. Цей судовий процес є одним з дуже важливих компонентів нашого юридичного захисту.

— Росія сподівається переконати МС, що позов України треба відхилити. Які шанси на таке рішення?

— 16 березня 2022 року суд в Гаазі ухвалив, що до розгляду справи по суті Росія має виконати забезпечувальний захід — припинити агресію. Росія це рішення не виконала і тепер муситиме за це виправдовуватися. Тобто у неї завідомо програшна позиція.

На стороні України позов підтримують 32 країни, яких на суді представлятимуть посли або інші представники дипустанов. Це 20 відсотків членів Організації Об’єднаних Націй. Ну і чисто емоційний аспект – весь світ бачить жахи війни в Україні, ви правильно кажете, все очевидно. Спроби Росії виправдати свої дії безпідставні, агресія не є справедливою.

Тобто шансів, що суд відхилить позов України і процес припиниться, дуже мало.

Процес триватиме роками

— Якщо МС вирішить розглядати позов по суті, скільки може тривати процес?

— Це важко прогнозувати, напевне, суд буде тривати роками. Українські суди тягнуться дуже довго, а в Міжнародному аж ніяк не менша завантаженість справами. От тільки в липні цього року Україна разом з Канадою, Швецією та Сполученим Королівством подали позов до МС проти Ірану за збиття літака МАУ в січні 2020 року.

Процес триватиме довго, але це теж нам на користь, бо до нього буде прикута міжнародна увага. Щоразу пред’являтимуться докази про те, що Росія вбиває мешканців українського сходу, яких збиралася “звільняти” і “захищати”. Це буде постійне нагадування всьому світу, кого треба звинувачувати в геноциді.

— Цьогоріч на початку вересня комісія ООН оголосила, що не знайшла достатньо доказів геноциду росіян проти українців. Це може вплинути на позицію суду?

— Тут треба добре розуміти, що таке геноцид. Це цілеспрямоване знищення за національними, етнічними або релігійними мотивами. А комісія ООН дійшла висновку, що Росія вбиває в Україні росіян, кримських татар, євреїв, грузинів, угорців, а не самих лише українців. Це правда, тому навколо визначення, чи є ця війна саме геноцидом, можуть бути суперечки.

Однак даний судовий розгляд стосуватиметься застосування терміну “геноцид” Росією. І така риторика буде визнана неправомірною.

Що стосується якогось впливу, то в ООН немає центру, який би міг намагатися впливати на Міжнародний суд. Навпаки, Генеральна Асамблея, Рада Безпеки – це політичні органи, вони будуть зважати на те, що відбувається у головному юридичному органі ООН.

Розбити аргументи на “користь” війни

— Яка роль 32 держав, які підтримують Україну? Вони просто підтримують чи будуть надавати суду свої свідчення, бачення?

— Ці держави долучилися до позову і є сторонами процесу. Вони будуть виступати зі своєю позицією в алфавітному порядку.

— Читала версію, що Росія може поскаржитися на непропорційність. Проти неї 33 держави разом з Україною, а вона — сама одненька.

— В складі ООН 193 держави. Росія могла звернутися до інших країн, щоб вони приєдналися до сторони відповідача. Бо Росія є відповідачем за позовом. Може й зверталася, ми не знаємо.

— Юристи називають процес насамперед політичним. А чи може він мати практичні наслідки?

— Головний процес, якого домагається Україна, це створення Міжнародного трибуналу за злочин агресії. Щоб довести, що агресія була не спровокованою, треба розбити ті аргументи, які Росія наводить на виправдання війни. Мовляв, ми напали, бо був геноцид.

Якщо буде рішення Міжнародного суду ООН, що геноциду не було, то це наш додатковий аргумент, що організатори агресії мають нести кримінальну відповідальність.

Що відомо про суд

Чого хоче Україна

Довести, що збройна агресія з метою «запобігання” надуманому «геноциду» та “покарання” за нього несумісна з положеннями Конвенції 1948 року та суперечить її меті.

Своєю участю у Конвенції Росія прикриває запланований збройний напад на Україну, вбиває та калічить представників української національності, тобто сама чинить геноцид.

Хто представляє Україну

Крім фахівців МЗС, за даними “Європейської правди”, Україну представляють співробітники авторитетної американської транснаціональної юридичної фірми Covington & Burling. Також на нашому боці команда науковців з міжнародного права на чолі з професором Єльської школи права Гарольдом Коу та професором Університету Париж-Нантер Жан-Марком Тувененом. Ця команда вже тривалий час відстоює інтереси України в Гаазі.

Чого хоче Росія

Не визнавати юрисдикцію Міжнародного суду в цьому питанні, перешкодити розгляду позову України по суті.

У листі-запереченні до суду йдеться про те, що Конвенція не регулює застосування сили між державами і що Путін не обґрунтовував “військову спецоперацію” положеннями Конвенції про геноцид.

Хто представляє Росію

Крім фахівців тамтешнього МЗС, інтереси Росії представляють юристи московської компанії «Монастирський, Зюба і Степанов», вчені-правовики з Ірану, Китаю, Перу, а також юрист з французькою ліцензією Жан-Шарль Чікая, який відомий тим, що працював на африканських диктаторів.

Палац миру, де засідає Міжнародний суд ООН. Фото: https://uk.wikipedia.orgПалац миру, де засідає Міжнародний суд ООН. Фото: https://uk.wikipedia.org

ДОВІДКА КП

Міжнародний суд ООН був заснований у 1945 році і почав працювати з 1946-го. Розташований в Гаазі (Нідерланди). В складі МС 15 суддів, які представляють різні регіони світу: три судді від Африки, два від Латинської Америки, три від Азії, п’ять від Західної Європи, Канади, Сполучених Штатів, Австралії і Нової Зеландії, два від країн Східної Європи. Офіційні мови – англійська та французька.

Члени МС не можуть виконувати жодних політичних або адміністративних обов’язків і виступають як особи, а не як представники своїх держав. Відбор у кандидати йде за рівнем кваліфікації, проте з якось однієї держави не можуть бути обрані два судді. До роботи міжнародного суду можуть залучатися тимчасові судді.

Більша частина справ, які розглядає МС, стосується територіальних і прикордонних суперечок, в тому числі на морі. Ще одна група справ пов’язана з питаннями державної юрисдикції та дипломатичного і консульського права. Найважливіші суперечки стосувалися тверджень про незаконне застосування сили.

Комментарии