Конфлікт України з Польщею – такого ще зовсім недавно ніхто не міг собі уявити. Чому лідери двох країн вирішили продемонструвати образу, скасувавши зустріч у рамках Генасамблеї ООН та обмінявшись шпильками про «московського актора» та «країну-утопленника»? Над цим зараз ламають голову не лише політологи, пише kp.ua. Як і над простим запитанням: чому президенти не зустрілися раніше і не обговорили транзит-експорт-імпорт зерна, яблук, повидла та далі за списком?
Польські політики бачать у протистоянні як мінімум відлуння старого конфлікту Польщі та Євросоюзу, де Польща протиставляє надліберальному ЄС традиційні цінності. Такою ж «неслухняною дитиною» є Угорщина, частково Італія та Греція. Висловлювання про «зіпсовані відносини», «країни, що втомилися від українських біженців» і «Польща не дасть Україні вступити до ЄС», якими оперують зараз свідки конфлікту, розходяться світовими масмедіа зі сходу Європи, і чи так уже не мав рацію президент України ? Адже Польща в особі міністра сільського господарства Телуса вже заявила про можливе блокування вступу України до Євросоюзу, якщо не буде вирішено питання експорту українського зерна. І назвав українське сільське господарство загрозою для аграріїв не лише прикордонних країн, а й усієї Європи.
Цікаво, що цей конфлікт розвивається менше ніж за місяць до головної події у політичному (і подальшому) житті Польщі.
І в чому ж річ?
Самі поляки вважають, що вся справа у виборах.
— Поляк, у якого ми живемо, сьогодні сказав про відносин Польщі та України, що це такий політичний хід Польщі перед виборами. Власне, всі ці розмови про зерно саме перед виборами і почалися. Хтось хоче набрати більше голосів, щоб показати полякам, що вони дбають про місцевих. Звичайні політичні ігри. Шкода, що від цього страждає ставлення людей один до одного, — розповіла українка Діана Стремба, яка живе в Кракові.
Масла у вогонь непорозуміння підлив і президент Польщі Анджей Дуда, який порівняв Україну з потопаючим. Мовляв, тоне сам і тягне на глибину інших.
— Україна є одним із найбільших виробників зерна у світі, і вона не може експортувати свою продукцію через блокаду портів Росією. Це може призвести до голоду та економічної кризи у багатьох країнах, зокрема й у Польщі. Ми повинні діяти, щоб захистити себе від завданої нам шкоди, тому що якщо потопаючий втопить нас, він не отримає допомоги. Ми повинні подбати про наші інтереси, і ми робитимемо це ефективно та рішуче, — сказав Дуда.
Звучить, звісно, прикро.
Голоси польських фермерів
15 жовтня у Польщі відбудуться вибори до Сейму та Сенату. Усі висловлювання та дії польських політиків доводиться розглядати через призму виборчої кампанії – вони говорять про те, що хоче почути електорат.
Оскільки в сільському господарстві Польщі зайнято майже 20% працездатного населення країни і практично всі угіддя знаходяться в приватних руках, то політики майстерно натискають на болючі точки польських фермерів – на можливість збуту зерна та прийнятну ціну. При цьому замовчуючи про те, що після вступу Польщі до Євросоюзу всі без винятку землевласники отримують допомогу у рамках програми прямої підтримки сільгоспвиробника. Найчастіше селяни використовують безпосередню доплату до кожного гектара землі – зараз це 270 євро на гектар, незалежно від того, що там вирощується.
Транзит українського зерна не викликав би такого обурення, якби воно за фактом не продавалося в Польщі. І без участі поляків така угода однозначно була б неможливою. Але саме поляки звинувачують Україну в тому, що вона нібито скористалася лазівкою, і тепер продаж українського зерна в Польщі обвалює ціни на польський урожай.
У квітні Київ та Варшава вже говорили про цю проблему – що транзит перетворюється на експорт. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус зустрівся із міністром сільського господарства України Миколою Сольським. Сторони домовилися, що будь-яке перевезення українського зерна через Польщу транзитом здійснюватиметься під конвоєм. Також вантажі із українським зерном, що йдуть транзитом через Польщу, будуть закриватись пломбами з GPS. Всі ці заходи були спрямовані на одне – унеможливити продаж українського зерна на польській території, доставити його покупцям за межами країни.
Тема начебто затихла, хоч і Угорщина, Болгарія, Румунія, Словаччина, які мають спільний кордон з Україною, також заявили про недопущення у себе експорту українського зерна для підтримки місцевих виробників.
У липні міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Роберт Телус заявляв, що український транзит зерна через його країну зростає, але воно «не надходить на польський ринок» і що у 2023 році Польщі вдалося значно наростити експорт своєї пшениці через свої чотири основні порти. У січні експорт становив 299 тис. тонн, у червні — майже 940 тис. тонн. Тобто місцеві фермери спокійно реалізують свою продукцію як мінімум за межами Польської Республіки. У 2022 році влада Польщі та Румунії сама активно сприяла експорту зернових з України, хоча нова пропозиція зерна на їхніх ринках вплинула на ціни і викликала протести фермерів. Не проти України – проти своїх урядів…
Дісталося і біженцям
Уряд Польщі в особі спікера Петра Мюллера оголосив, що з 2024 року припиняє надання допомоги українським біженцям. У цьому випадку всі пільгові умови перебування українців у Польщі скасовуються як на проживання, так і на роботу, медичне обслуговування, на сімейні пільги тощо.
Офіційної постанови влади щодо цього ще немає. Але Мюллер уже оголосив, що таке рішення може бути ухвалене через фінансові обмеження. Польща вже витратила понад $550 млн на допомогу українським біженцям, і ця цифра ще зростатиме.
– Немає нічого постійного. Закон діє лише у період збройного конфлікту. Просто на початку наступного року він втрачає сили, — зазначив Мюллер. – Зараз із конфліктом усе більш-менш зрозуміло. Ми знаємо, які лінії протистояння та які можливості міжнародної допомоги. Світова спільнота має ще більше приєднатися до цієї допомоги.
Оскільки відразу після цих слів Мюллер заговорив про українське зерно, можна з великою ймовірністю вважати, що рішення (якщо воно буде ухвалене) пов’язане не так з військовим конфліктом, як із зерновим.
— Ми підтримуємо Україну, яка бореться із російською агресією. Це питання і нашої безпеки… Але коли наші економічні, сільськогосподарські інтереси під загрозою, ми не можемо відступати під моральним чи правовим тиском. Ми відстоюємо свою позицію. Скарга, подана до Світової організації торгівлі, нас не вражає. У нас немає наміру скасовувати ембарго, — заявив речник польського уряду.
Безумовно, таке рішення Варшави лише посилить напруженість у відносинах із Києвом. А спецзакон, який підтверджує пільгові права біженців із України, нещодавно продовжив свою дію до 4 березня 2024 року. Протримається польська влада до весни чи почне закручувати гайки відразу після Нового року? Чи таки до цього не дійде?
До речі
Контроль та узгодження
Втім, Україна намагається вирішити питання – потурати росіянам у їхніх переконаннях про «втому Європи від війни» та її «розхитані нерви», а також спробам розсварити нас з іншими нашими сусідами ніхто не буде. Міністр аграрної політики України та продовольства Сольський вже оголосив на засіданні аграрного комітету Європарламенту, що Україна має план контролю за своїм експортом і готова «розрядити» ситуацію.
— За нашим планом Україна контролюватиме та регулюватиме експорт так. Ми погоджуємо з Єврокомісією та країнами-імпортерами необхідний перелік та обсяг аграрної продукції з чотирьох культур (кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця). Вони, у свою чергу, визначають, чи готові вони приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Тільки після цього ми даємо дозволи нашим підприємствам на експорт, – пояснив Сольський.
У відомстві сподіваються на взаємну підтримку та розуміння.
— Ми віримо, що така схема роботи влаштує усі сторони. І навіть три країни, які зараз виступають проти українського аграрного експорту, також приєднаються до цього плану. Оскільки у всіх нас одна мета – перемога у цій страшній війні. А для цього має бути взаєморозуміння та взаємопідтримка, — наголосив міністр агрополітики України.
