Проєкт бюджету-2024 відзначається, з одного боку, великою кількістю цифр, з іншого – постійними нагадуваннями, що за нинішніх умов прогнози робити неможливо.
Навіщо в бюджеті передбачено дві мінімальні зарплати, наскільки насправді зростуть ціни і чому за такої нестачі коштів у скарбниці податки залишили на попередньому рівні? Про це KP.UA поспілкувалася з економістами.
Дві мінімалки на різні випадки життя
Відповідно до проєкту бюджету-2024 мінімальна зарплата, як ми вже писали раніше, справді зросте двічі. Але є невеликі уточнення.
Спочатку вона має зрости 1 січня 2024 року з нинішніх 6700 до 7100 грн, а ось вдруге зростання до 8000 грн заплановано не з 1 липня, а з 1 квітня.
Є ще один важливий момент. У статті 8 документа йдеться про дві мінімалки. Одна, як уже було сказано вище, зростатиме. Друга визначена на рівні 1600 грн і застосовуватиметься як «розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду».
Економіст Владислав Банков вважає, що два різні розміри мінімалки «на різні випадки життя» – це, м’яко кажучи, неправильно. І якщо на підставі таких розрахунків буде винесено якісь рішення, їх потім можна буде оскаржити в суді.
Водночас Олександр Охріменко каже, що чиновників можна зрозуміти: мінімалка піднімається надто стрімко, а міняти прив’язану до неї систему штрафів та мит не хочеться. Ось і вирішили в такий спосіб відкоригувати та збалансувати.
– Якщо взяти за основу нову мінімалку у 8 тис. грн, то розміри держмита та деяких штрафів будуть величезними. От і зробили для розрахунків мінімалку окремо – 1600 грн. За законом допускаються різні бази розрахунків. Наприклад, якщо штраф становить 10 мінімалок, то при розрахунку з 8000 грн він стає практично непідйомним, але якщо за базу взяти 1600 грн – то дуже великий.
— Дві мінімалки – це, як мінімум, нелогічно та повністю вихолощує сенс мінімалки, – каже аналітик Аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ. – А почалася ця втрата сенсу ще за уряду Гройсмана, коли тарифну сітку «відв’язали» від мінімальної зарплати та «прив’язали» до прожиткового мінімуму для працездатних. В результаті після підвищення мінімалки зарплати бюджетників не переглядаються, але водночас залишився досить спірний зв’язок мінімальної зарплати зі штрафами. Все це говорить про те, що концепція мінімалки у нашій країні потребує перегляду.
Прожиткові мінімуми та пенсії
Економісти не перший рік говорять про те, що прибутки переважної більшості українців мало залежать від зростання мінімальної зарплати. Через те що багато хто отримує зарплати в конвертах, підвищення мінімалки означає не збільшення, а вибілювання українських зарплат і, відповідно, зростання фіскального навантаження на малий та середній бізнес. Докладно про це ми писали тут.
Реально сприяти покращенню матеріального становища наших співгромадян сьогодні могло б не збільшення мінімалки, а зростання прожиткового мінімуму та мінімальних пенсій, яке, до речі, також передбачено новим бюджетом.
Однак при ознайомленні із статтею 7 документа стає зрозуміло, що дві мінімалки – це ще квіточки. У бюджеті передбачено три (!) прожиткові мінімуми для працездатних.
З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум становитиме 2920 грн (на сьогодні 2589 грн).
При цьому для основних та демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – 2563 грн,
- дітей віком 6-18 років – 3196 грн,
- працездатних осіб – 3028 грн,
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів – 2102 грн,
- працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури – 1600 грн,
- непрацездатних – 2361 грн.
Зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних означає зростання мінімальної пенсії з нинішніх 2093 грн до 2361 грн.
Насамкінець зазначимо, що, на думку економістів, цього підвищення соцстандартів недостатньо. За словами Олексія Куща, для проведення адекватної соціальної політики мінімальна зарплата, прожитковий мінімум та неоподатковуваний дохід громадян мають бути однаковими. Це, каже експерт, «золотий стандарт» соціальної політики. У нас же мінімалка більш ніж удвічі перевищує прожитковий мінімум та ще й обкладається податками, а неоподатковуваний мінімум становить лише 17 грн.
Зростають зарплати – зростає і інфляція
У Кабміні вважають, що наступного року ціни на споживчому ринку сповільнять своє зростання, а їхня динаміка формуватиметься під впливом різних чинників.
З одного боку, стримувати зростання цін мають продовження на початку року мораторію на підвищення цін та тарифів на комунальні послуги (за припущеннями прогнозу, з другої половини року розпочнеться поетапне приведення рівня тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкового рівня), подальше зниження світових цін та не надто активний споживчий попит.
З іншого боку, суттєвий вплив на динаміку цін матимуть подальше обмеження пропозиції сільськогосподарської продукції внаслідок військових дій та російських терактів на півдні України, ускладнення логістики, зростання цін виробників, а також незначна девальвація гривні.
У бюджет закладено менш ніж 11%-ва інфляція за підсумками 2024-го, але експерти припускають, що ціни зростуть набагато швидше. За словами Олександра Охріменка, в цьому і полягає найбільший ризик різкого зростання мінімалки.
— У проєкті бюджету прогнозоване зростання інфляції у 2024 році становить 10,8% (грудень до грудня), притому що у 2023-му очікувана інфляція — 14,7%. Але це нелогічно, – зазначив експерт у розмові з KP.UA. – В уряді планують різко збільшити доходи, але чомусь вважають, що ціни не зростатимуть. Так не буває. Якщо зростає мінімалка і зростає середня зарплата, інфляція не може знижуватися. Навпаки, має бути зростання, тож більш логічною за таких умов я вважаю інфляцію близько 20%.
Експерт каже, що зарплата саме для того й підвищується, щоби стимулювати зростання споживчого попиту, який, у свою чергу, призведе до зростання ВВП.
У нас підвищення мінімальної зарплати безпосередньо вплине на зарплати вчителів, лікарів, військових, продовжує Охріменко. Недарма у бюджеті заплановано зростання не лише мінімальної, а й середньої зарплати. Якщо за підсумками 2022 року середня зарплата в Україні становила 14 847 грн, то прогнозна середня зарплата у 2023 році становить 18 118 грн, а на 2024 рік, згідно з прогнозом Мінекономіки, заплановано зростання середньої заробітної плати до 21 852 грн.
— Крім того, зростання зарплат вплине і на курс — думаю, що в таких умовах він цілком може зрости до 45 грн за долар, — зазначив Охріменко.
Чим планують наповнити бюджет
Доходи загального фонду державного бюджету становитимуть 1,7 трлн грн, що на чверть більше, ніж цього року. Згідно з документом, податкові надходження дадуть сумарно 1,54 трлн грн. 2024-го уряд сподівається зібрати з податку на доходи фізосіб 313 млрд грн, з податку на прибуток підприємств — 173,5 млрд грн. Як акцизи з вітчизняних підакцизних товарів очікують отримати 98,8 млрд грн, ввізного мита — 44,4 млрд грн, також із ввезених товарів планують стягнути 455,5 млрд грн ПДВ.
За словами Олексія Куща, суть нашої сьогоднішньої економічної моделі дуже проста: отримати міжнародну допомогу, купити на ці гроші імпорт, зняти з імпорту податки плюс зняти податки з доходів фізичних осіб, в основному з військових і бюджетників. По суті, податками оподатковуються лише споживання імпорту та зарплати, а єдиний зростаючий сектор української економіки – це торгівля. Недарма в уряді вважають, що економіку піднімуть споживачі.
Крім того, із місцевих бюджетів планують надходження 93,7 млрд грн ПДФО. Цю ініціативу можна вважати реакцією уряду на гучні дії територіальних громад, коли кошти місцевих бюджетів витрачалися на не зовсім доречні під час війни цілі. Надходження від «військового» податку на доходи фізосіб різко зросли від початку повномасштабної війни разом із зростанням числа військових. Наразі цю «золоту жилу» місцевим бюджетам вирішили перекрити, а гроші направити на оборону.
Водночас підвищення податків, судячи з даних документа та заяв прем’єра Дениса Шмигаля, не передбачається.
– Податки у бюджеті-2024 залишилися на колишньому рівні, оскільки у нас, як і раніше, немає якісного податкового маневру під час війни, – зазначив Олексій Кущ у коментарі KP.UA. – А треба було диференціювати податкові ставки. Тим галузям, які розвиваються чи добре адаптувалися, залишити базовий рівень. Тим, у кого прибутки під час війни зросли (наприклад, у банківському секторі) – збільшувати податок на прибуток. А промисловості, тобто сфері матеріального виробництва, давати податкові пільги. Щодо податків на працю, то я є прихильником їх зниження. Але зараз зрозуміло, що їх можна буде знизити лише на етапі післявоєнного відновлення, коли в економіці буде багато грошей. А сьогодні податки на працю та на споживання фактично тримають цей бюджет.
