З приходом жовтня готівковий курс різко зміцнився нижче за відмітку 37 грн/дол. Упродовж місяця девальвація не загрожує. Хоча можливі коливання в межах 3-5%, пише Діло.
Після девальвації у вересні майже на 5% гривня знову зміцнилася. Станом на 2 жовтня курс на готівковому ринку фактично повернувся до того рівня, на якому він знаходився влітку, і опустився нижче за 37 грн/дол.
На думку експертів, на ринок сприятливо вплинули послаблення, пов’язані з продажем безготівкової валюти населенню, нарощування агроекспорту, а також оптимістичний прогноз зростання для української економіки як на 2023 рік, так і на 2024 рік.
Тому не виключено, що у жовтні ринок може взяти черговий перепочинок і курс залишатиметься в діапазоні 37-38 грн/дол.
Підстав хвилюватися поки що немає
Як розповідає начальник департаменту казначейства банку «Глобус» Тарас Лєсовий, зараз на ринок впливають більше економічні, а не «емоційні» фактори. «Саме тому ринок очікує, що протягом тижня не станеться якихось форс-мажорів, які можуть розхитати його», – пояснює експерт.
Один із факторів, який допоміг стабілізувати готівковий курс – зняття заборони на продаж безготівкової валюти фізособам без необхідності відкривати для цього спеціальний депозит. Таке рішення НБУ ухвалив ще наприкінці серпня, але ефект від нього став помітнішим ближче до кінця вересня. Банкіри запевняють: інтерес до купівлі безготівкових доларів та євро з боку населення справді є. Це, своєю чергою, дозволяє відтягнути попит на валюту з готівкового ринку.
Купівля безготівкової валюти населенням, млн/дол. на добу
Важливо є те, що відбувається з агроекспортом. Нехай безпосередньо на готівковий курс експортна ситуація не впливає, але від неї залежить приплив валютної виручки в країну та загальний баланс ринку відповідно. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, у серпні експорт сільгосппродукції зріс на 16% порівняно з липнем – до 4,3 млн тонн. Після скасування «зернової угоди» аграрії сконцентрувалися на річкових поставках через Дунай, що й забезпечило приріст експорту. Відповідно, чим більше валютної виручки – то легше Нацбанку, який підтримує міжбанківський ринок своїми інтервенціями.
Третій момент – це надходження міжнародної допомоги в Україну, за рахунок якої НБУ наповнює свої міжнародні резерви. Ще наприкінці серпня ЄС надав черговий великий транш Україні в розмірі 1,5 млрд євро. А в середині серпня США заявили про намір надати грант на 1,25 млрд дол. у рамках проекту Світового банку PEACE in Ukraine.
Надія на експорт та на фінансування з-за кордону
У жовтні загалом на валютному ринку має бути спокійніше. Різких рухів з боку НБУ поки не очікується – чергове зниження облікової ставки малоймовірне, як і перехід до плаваючого курсу. Обсяг виплат за зовнішніми боргами буде в кілька разів меншим, ніж у вересні, близько 250 млн дол.
Можуть зрости й обсяги експорту, якщо Україна прийде до компромісу із п’ятьма країнами ЄС, які утримують ембарго на постачання українського зерна та деяких олійних культур. Крім того, представники ЗСУ повідомили про запуск альтернативного морського коридору, через які вже пройшли близько 10 вантажних суден.
Водночас, ринок продовжує готуватися до можливої відмови від фіксованого курсу, що певною мірою стримує зміцнення гривні. «У жовтні важливим сигналом стане подальша реалізація стратегії НБУ щодо валютної лібералізації», – вважає Тарас Лєсовий.
Також НБУ продовжує активно витрачати міжнародні резерви. У вересні обсяг інтервенцій зріс порівняно із серпнем майже на 14% – до 2,7 млрд дол. Поки що стан резервів Нацбанку не викликає побоювань. Але якщо обсяг міжнародної допомоги скоротиться або порушиться ритмічність її надходження, це не піде стабільності гривні на користь.
Валютні інтервенції Нацбанку
«Якщо (міжнародні партнери) скоротять фінансування або хоча б заявлять про це –загроза для курсової стабільності зросте кратно», – коментує Віктор Шулик, директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating.
Взимку можуть бути сюрпризи
Втім, реальна напруженість на ринку може з’явитися лише ближче до кінця року. Це пов’язано з тим, що ближче до зими тиск на гривню посилиться через збільшення закупівлі енергоносіїв та можливе скорочення припливу валюти. У тому числі, останнє буде пов’язане з тим, як вирішиться питання експорту.
«Загалом, ціноутворення на готівковому валютному ринку до кінця року залежатиме від політики НБУ, – офіційний курс та підтримка інтервенціями окремих учасників роздрібного валютного ринку, – і від рекомендацій міжнародних партнерів», – прогнозує Віктор Шулик і уточнює: якщо Нацбанк все-таки зважиться на ослаблення гривні, це відбуватиметься поступово. Іншими словами, найвиваженіший сценарій – поетапна девальвація, приблизно на 5-10% кожні 2 місяці, що дозволить економіці звикнути до нового курсу.
